Велика Чернігівка (Коростенський район)
| село Велика Чернігівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Овруцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060170120088929 
|
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1545 |
| Населення | 461 (2001) |
| Площа | 1,651 км² |
| Густота населення | 279,22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11117 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°17′0″ пн. ш. 28°55′13″ сх. д. / 51.28333° пн. ш. 28.92028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
139 м |
| Найближча залізнична станція | Овруч |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101 |
| Карта | |
  Велика Чернігівка | |
 Велика Чернігівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вели́ка Черні́гівка — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Чисельність населення становить 461 осіб (2001). У 1923—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
Розташоване за 10 км південно-східніше Овруча, за 10 км від залізничної станції Овруч та 1,5 км від автошляху Овруч—Народичі[1].
У другій половині 19 століття в селі проживало 486 мешканців, дворів — 62[2]. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 595 осіб, дворів — 106[3].
У 1906 році у селі налічувалося 654 мешканці, дворів — 100[4], у 1923 році — 186 дворів та 821 мешканець[5].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 799 осіб, дворів — 299[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 621 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 461 особу[6].
Перша писемна згадка — 1545 рік[1]. Тоді належало до Івана Філософа[3], згадується під назвами Чернігівщина та Чернівщина в описі Овруцького замку з переліком приписаних до нього міщан, боярів, селян і земель та обрахунком повинностей і податків на користь замку[2]. У 1571 році належало Київському Пустинському монастиреві[3]. Також згадується 22 серпня 1692 року під іменем села Чернігівці у скарзі дворянина Остапа Дідовича-Трипольського на дворян Кончаківських, батька та синів. Останні перебували на службі у різних козацьких полковників, Лончинського, Апостола та Палія, грабували маєтки шляхти, в тому числі й Трипольського, та неодноразово намагалися вбити його. Награбоване майно, в тому числі й удови козацького полковника Булиги, відвозили до с. Чернігівці. Згадується в акті від 19 липня 1694 року як власність київського мечника Павла Трипольського — священник парафії с. Ласки скаржився на ротмістра Івана Ігнатовського, з панцирної хоругви ловчого Волинського воєводства Миколая Ольшанського, що Ігнатовський відібрав коня священника, який приїхав до помираючого вірянина с. Чернігівці Гришки Масюка. Також згадується в акті від 23 червня 1696 року як маєток Чернігівці житомирського хорунжого та овруцького підстарости Михайла Ставецького — дворяни Київського воєводства скаржилися на козацького полковника Томаша Кутиського-Барабаша. Полковник розоряв шляхетські маєтки, накладав на них контрибуції, не визнавав жодної влади над собою, тому числі й гетьманської. Посланців з наказами арештовував, посадив під варту також Михайла Ставецького, котрий вимагав від козаків покинути маєток, в тому числі й Чернігівці[2].
У 1728 році належало Федорові Шишці-Ставецькому, Ставецькі володіли селом вже у 1696 році[3]. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, сплачувало 18 грошів до замку та 2 злотих і 12 грошів на міліцію[7].
У другій половині 19 століття — село Гладковицької волості Овруцького повіту. Дерев'яну церкву з такою ж дзвіницею збудовано у 1784 році. При церкві понад 12 десятин землі, в тому числі під цвинтарем. Церква приписана до парафії у Раківщині, за 3 версти[2].
Наприкінці 19 століття — село Гладковицької волості Овруцького повіту, над річкою Норинь, за 10 верст від Овруча, в актах — Чернігівці. Входило до православної парафії у Раківщині (3 версти), філіальну церкву збудовано 1774 року[3].
У 1906 році — село Гладковицької волості (1-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 10 верст, до волосного центру, с. Гладковичі — 10 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Овручі[4].
У 1923 році включене до складу новоствореної Великочернігівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Овруцького району Коростенської округи, адміністративний центр ради[8]. Розміщувалося за 5,5 версти від районного центру, міст. Овруч[5].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 464 селян, з них 302 загинули, 462 нагороджені орденами й медалями. У 1962 році на їх честь встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2 399 га угідь, з них 1 600 га — рілля. Вирощували зернові культури, льон, картоплю, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. 73 колгоспники нагороджені орденами й медалями, серед них свинар М. Й. Дрозд — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, лікарня, відділення зв'язку, видавалася газета «Колгоспне життя»[1].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].
13 квітня 2017 року включене до складу новоствореної Овруцької міської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[11].
- Марочко Василь Іванович (нар. 1956) — український історик, доктор історичних наук.
- Морозова Галина Володимирівна (нар. 1962) — українська художниця, майстриня декоративного розпису.
- ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Велика Чернігівка, Овруцький район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ а б в г Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 407-408. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ а б в г д Czernihówka 2.) Cz. Wielka… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 372. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 176. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 117. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 180. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 220. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 13 травня 2023.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 14 травня 2023.
- ↑ Великочернігівська сільська рада Житомирська область, Овруцький район. Процитовано 16 травня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 13 травня 2023.
- Прогноз погоди в селі Велика Чернігівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |