Елефтеріос Венізелос

Елефтеріос Венізелос грец. Ελευθέριος Βενιζέλος
Елефтеріос Венізелос
Прапор Прем'єр-міністр Греції
6 жовтня 1910 — 25 лютого 1915 року
Попередник:	Стефанос Драгуміс
Наступник:	Дімітріос Гунаріс
10 серпня — 24 вересня 1915 року
Попередник:	Дімітріос Гунаріс
Наступник:	Александрос Заіміс
19 вересня 1916 — 27 червня 1917 року
Попередник:	Ніколаос Калоєропулос
Наступник:	Спиридон Ламброс
14 червня 1917 — 4 листопада 1920 року
Попередник:	Александрос Заіміс
Наступник:	Дімітріос Ралліс
11 січня — 6 лютого 1924 року
Попередник:	Александрос Заіміс
Наступник:	Дімітріос Ралліс
4 липня 1928 — 26 травня 1932 року
Попередник:	Александрос Заіміс
Наступник:	Александрос Папанастасіу
5 червня — 3 листопада 1932 року
Попередник:	Александрос Папанастасіу
Наступник:	Панаїс Цалдаріс
16 січня — 6 березня 1933 року
Попередник:	Панаїс Цалдаріс
Наступник:	Александрос Отонеос
Народження:	23 серпня 1864(1864-08-23) Mourniesd, Османський Крит
Смерть:	18 березня 1936(1936-03-18)[…] (71 рік) Париж
Причина смерті:	геморагічний інсульт
Поховання:	Venizelos gravesd
Країна:	Греція  Османська імперія  Критська держава
Релігія:	православна церква
Освіта:	Афінський національний університет імені Каподистрії (1886)
Партія:	Ліберальна партія
Батько:	Kyriakos Venizelosd
Мати:	Stiliani Ploumidakid
Шлюб:	Maria Venizeloud і Helena Schilizzid
Діти:	Софокліс Венізелос і Kyriakos Venizelosd
Автограф:
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Елефтеріос Венізелос (грец. Ελευθέριος Βενιζέλος, 23 серпня 1864, Ханья, Крит — 18 березня 1936, Париж) — грецький державний і політичний діяч початку XX століття. У 1910—1915, 1917—1920, 1924, 1928—1932, 1933 обіймав посаду прем'єр-міністра Греції.

Біографія

Освіту здобув в Афінському університеті, після його закінчення в 1886 році повернувся на Крит, який на той час все ще знаходився під владою Туреччини. 1888 року Венізелос був обраний до Зборів Криту. Повстання 1897 р. призвело до виведення турецьких військ з Криту, Венізелос очолив нові Національні збори острова, проголосивши в 1905 р. приєднання Криту до Греції.

У 1910 р. став засновником і лідером Ліберальної партії Греції. Брав участь у створенні Балканського союзу 1912. Домігся приєднання до Греції в результаті Балканських воєн 1912—-1913 острова Крит, Егейської Македонії, Західної Фракії та інших територій.

29 червня 1915 оголосив про вступ Греції у Першу світову війну на боці Антанти. Проте змушений був піти у відставку, зіштовхнувшись з опозицією. У серпні 1915 р. він повернувся до влади, але йому довелося знову піти у відставку після висадки військ Антанти в Салоніках 1 жовтня 1915. Остання подія призвела до остаточного розриву між Венізелосом та пронімецьки налаштованим королем Костянтином I.

25 вересня 1916 Венізелос втік на Крит. У жовтні 1916 він повернувся в Салоніки, де сформував Тимчасовий уряд, а 16 червня 1917 очолив новий уряд Греції в Афінах. Венізелос зазнав поразки на виборах у листопаді 1920, і після плебісциту 6 грудня 1920 р. в країну повернувся король Костянтин I. Венізелос повернувся до політичної діяльності тільки після другого зречення короля в 1922.

Проводив загарбницьку війну проти Туреччини (1919—1922); за його правління Греція брала участь в інтервенції на території України (січень — квітень 1919 р.).

У 1923 р. він представляв Грецію на конференції в Лозанні, в 1924 р. став на короткий період прем'єр-міністром, 4 липня 1928 знову очолив уряд і залишався на цій посаді (з перервами) до 1933 р.

У березні 1935 р. Венізелос також став натхненником антимонархічного повстання на острові Крит, придушеного промонархістським урядом. У тому ж році емігрував до Франції. Був засуджений у Греції до смертної кари, але потрапив під амністію, оголошену новим королем Георгом II.

Див. також

• Велика ідея Венізелоса
• Музей Елефтеріоса Венізелоса

Джерела

• Велика радянська енциклопедія [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Енциклопедія Кольєра [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.]