Перейти до вмісту

Верзилов Аркадій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верзилов Аркадій Васильович
Народився10 грудня 1867(1867-12-10)
Російська імперія с. Ковчин, Чернігівська губернія
Помер14 липня 1931(1931-07-14) (63 роки)
Чернігів
Діяльністьісторик
Alma materІсторико-філологічний факультет Київського університету[d]
Галузьпедагогіка, історія, краєзнавство
ЗакладКиївський університет

псевдоніми: Ковчинець

Аркадій Верзилов[1] (10 грудня 1867(18671210), с.Ковчин Чернігівського повіту Чернігівської губернії (нині — Куликівський район) — 14 липня 1931, м. Чернігів) — український історик, краєзнавець, археолог, педагог, громадський діяч; член чернігівської «Громади» та «Просвіти».

Життєпис

[ред. | ред. код]

З сім'ї службовця. Закінчив Чернігівську класичну гімназію, історико-філологічний факультет Київського університету святого Володимира. Під керівництвом Володимира Антоновича брав участь в археологічних розкопках у Чернігові. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».

По закінченні університету, працював у Київському ЦАДА. З 1893 жив у Чернігові, був членом Чернігівської громади, секретарем міської думи, обирався міським головою (1906, 1909, 1913 та 1918)[2].

З листопада 1900 став членом Чернігівської губернської ученої архівної комісії. В 1917 очолив І Українську гімназію. В 1919—1922 читав історію України в навчальних закладах Єлисаветграда та Чернігова.

Вийшовши на пенсію в 1928, викладав історію й економіку краю у технікумі землевпорядкування.

Помер від раку.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

В Чернігові існує вулиця Аркадія Верзілова[3].

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Очерки торговли Южной России 1480—1569. — Чернігів, 1898. (link)
  • Наукове життя в Чернігові в 1914—1924 // Україна. — 1925. — Кн.3.
  • Антонович і Костомаров: З споминів // Там само. — 1928. — Кн. 6.
  • Журнали засідань ЧАК // Труды ЧГУАК. — Чернигов, 1903—1915. — Вып.5-12.
  • Униатские архимандриты в Чернигове // Там само. — 1903. — Вып.5.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Написання прізвища за виданням: Є. Чикаленко. Спогади (1861—1907). — Київ: «Темпора», 2011, с. 327
  2. Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — С.80-81
  3. [1]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]