Веселий Кут (Лип'янська сільська громада)
село Веселий Кут | |
---|---|
Обеліск пам'яті жертв Другої світової війни | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Тер. громада | Лип'янська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020170030083325 |
Облікова картка | Веселий Кут |
Основні дані | |
Засноване | 1788 |
Населення | 251 |
Поштовий індекс | 20655 |
Телефонний код | +380 4741 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°45′15″ пн. ш. 31°20′44″ сх. д. / 48.75417° пн. ш. 31.34556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
151 м |
Відстань до обласного центру |
110 км |
Відстань до районного центру |
57 км |
Найближча залізнична станція | Шпола |
Відстань до залізничної станції |
32 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20650, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Лип'янка, вул. Гончара, 1-А |
Сільський голова | Діденко Тетяна Миколаївна |
Карта | |
Мапа | |
Веселий Кут — село в Україні, у Лип'янській сільській громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення складає 251 особу.
Перші поселення на території села були ще за часів мідної доби. Село засноване в 1788 році.
Згадується сказаннях про населені місцевості Київської губернії 1864 року від Лаврентія Похилевича
Веселий Кут, село при вступі річки Толмача в долину р. Виси, яка проте тече від села не ближче за версту. Найзахідніше село в Чигиринському повіті, що віддалено від повітового міста за 120 верст, а від села Янополя за 10-ть. Мешканців обох статей 420; 1808 року було, разом із слобідами Вітязєвої та Винопілля, 477 у 63 дворах. Землі добре родючої значиться в маєтку 1877 десятин. На одних володарських полях збирається щорічно пшениці до 1500 коп. У минулому столітті Веселий Кут належав до Смілянського ключа князів Любомирських, а згодом Потьомкіна. Потім до Злотопольського маєтку генерала Висоцького. У 1804 році Висоцький продав це село князю Данилові Івановичу Кудашеву, дочка якого Ольга була за генерал-майором Вельським, який збудував у цьому селі кам'яний обширний поміщицький триповерховий будинок зі зручними службами і завів при ньому сад. Вельський помер у 1832 році, а після нього володіла маєтком його вдова до 1848 року, а потім три роки племінник Вельського, який продав Веселий Кут із 1855 року за 60000 руб. срібло. нинішнього поміщика генерал-майора Олексія Васильовича Єнохіна. Але за викупним договором 1863 240 десятин землі придбані селянами у власність за 11458 рублів.
Церква Покровська, мурована, 7-го класу; землі має 36 десятин; побудована в 1831 генералом Вельським, в ній похованим. Колишня церква була дерев'яна, збудована 1788 року. Але й до побудови цієї була ще давніша. До приходу Веселокутського зараховано два села:
Витязєва, при річці Висі, за 2 версти вище села Веселого Куга. Жителів обох статей 109. Половина цього села з 363 десятинами землі належить Антону Ваксману, а інша конфіскована до скарбниці у 1833 році, за участь власника у польському заколоті.
Глиняна Балка, за 3 версти на захід від села, в межах вже Звенигородського повіту. Належить м. Єнохіну, але населена однопалацами та міщанами польського походження, що займаються візництвом. Мешканців обох статей: православних 194, римських католиків 24.
З 7 березня 1923 року село перебувало у складі Шполянського району. Було згадане та описане в енциклопедії "Історія міст і сіл Української РСР" 1972 року
Веселий Кут — село, центр сільської Ради, розташоване на р. Великій Висі, за 43 км від районного центру та залізничної станції Шпола. Населення — 558 чоловік. Сільраді підпорядковані села Витязеве й Козачани.
На території села міститься центральна садиба колгоспу «Червоний Жовтень», який обробляє 2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,7 тис. га орної землі. Напрям господарства зерново-буряковий з розвинутим тваринництвом.
За успіхи в розвитку сільського господарства 48 колгоспників нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
Є восьмирічна школа, де навчається 121 учень, клуб на 400 місць, бібліотека з книжковим фондом 7,8 тис. примірників, два фельдшерсько-акушерські пункти, радіовузол. Сільська парторганізація налічує 25 комуністів, комсомольська — 23 члени ВЛКСМ.
Засноване село в XIX столітті.
57 жителів Веселого Кута брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 41 нагороджено бойовими орденами й медалями. На честь загиблих односельців споруджено обеліск Слави.
На території села виявлено поселення доби міді.
12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 728-р, Веселокутська сільська рада об'єднана з Лип'янською сільською громадою Шполянського району.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шполянського району, село увійшло до складу Звенигородського району[1].
В селі народилася Чорна Марія Романівна (1926—2011) — українська вишивальниця, заслужений майстер народної творчості УРСР[2].
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 634 . — ISBN 5-88500-042-5.
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |