Фелікс Вигживальський
Фелікс Вигживальський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 20 листопада 1875[1][2] Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[3][4][…] | |||
Смерть | 5 вересня 1944[1][2][5] (68 років) | |||
Ряшів, Генеральна губернія, Третій Райх[3][4][6] (цереброваскулярні хвороби) | ||||
Поховання | Цвинтар Побитно (Ряшів) | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Навчання | Академія Жуліана[1] | |||
Діяльність | художник | |||
Роки творчості | 1895[1] — 1944[1] | |||
Відомі учні | Масляк Омелян Володимирович | |||
Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей | |||
| ||||
Фелікс Вигживальський у Вікісховищі | ||||
Фелікс Вигжива́льський (пол. Feliks Michał Wygrzywalski; 20 листопада 1875, Перемишль — 5 вересня 1944, поблизу Ряшева) — польський живописець, графік.
Народився 20 листопада 1875 року у місті Перемишлі (нині — Польща). З 1893 по 1898 рік навчався у Мюнхенській академії мистецт у Людвіга фон Гертеріха, Карла фон Марра, з 1898 року у Академії Жуліана в Парижі.
1900 року, після закінчення навчання, оселився в Римі. 1906 року переїхав до Єгипту[7]. З 1908 року жив і працював у Львові. Викладав у львівській приватній Вільній академії мистецтва Л. Підгорецького.
Під час першої світової війни, з 1914 по 1918 рік, перебував у Росії, а 1918 року повернувся до Львова. 1932 року у Львові пройшла його персональна виставка[7]. Мешкав у будинку на вулиці Набєляка, 11А (нині — вулиця Котляревського, 13)[8].
У 1944 році, рятуючись від наступу Червоної армії, залишив Львів[7]. Помер біля Ряшева 5 вересня 1944 року.
У період проживання в Римі копіював твори Караваджо, Рафаеля, Гверчіно, Веласкеса та Тиціана. В Єгипті створив багато картин на східні теми. Малював портрети, приморські пейзажі, краєвиди з Італії та України. Займався декоративним настінним живописом. Спроєктував та виготовив алегоричні розписи будинку Львівської торгово-промислової палати (1908). Займався графікою, ілюстрував книги та часописи, проєктував вітражі, костюми та театральні декорації. Серед робіт:
- 1905 — «Без роботи», «1905 рік»;
- 1906 — «Страйк»;
- 1907 — «Хліба голодним»;
- 1908 — «Площа Ринок у Львові».
- автор
- монументального розпису кав'ярні «Штука» на вул. Котлярській (1908) і кінотеатру «Палац» (1925) у Львові,
- вітражів парафіяльного костелу в Тернополі (1911),
- оздоблення передпоховальної[9] культової споруди («Бет-Тахара») на Новому єврейському цвинтарі у Львові[10].
-
«Віз перед корчмою»
-
«Арабські жінки ремонтують килим»
-
«Портрет донського козака Ющенка»
-
typ z Derny. Tripolis. (Типаж з Дерни. Триполіс) 1931 р.
- ↑ а б в г д е RKDartists
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1053685092 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ https://www.galleriarecta.it/autore/wygrzywalski-feliks-michal/
- ↑ а б в Art.lviv-online.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 467.(пол.)
- ↑ Бірюльов Ю. Ґродинський Єжи // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- ↑ Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 116 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. — С. 22. — ISBN 966-5467-23-4.
- Народились 20 листопада
- Народились 1875
- Уродженці Перемишля
- Померли 5 вересня
- Померли 1944
- Померли в Ряшеві
- Поховані на цвинтарі Побитно (Ряшів)
- Випускники Мюнхенської академії мистецтв
- Польські художники
- Польські графіки
- Художники XX століття
- Польські плакатисти
- Польські художники-пейзажисти
- Польські художники-портретисти
- Польські ілюстратори
- Художники Львова