Перейти до вмісту

Інформаційно-вимірювальна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вимі́рювальна інформаці́йна систе́ма (ВІС) — сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів контролю, діагностування та інших технічних засобів, об'єднаних для створення сигналів вимірювальної та інших видів інформації[1] з метою надання її споживачеві (в тому числі в АСК) у потрібному вигляді.

За ГОСТ 8.437-81[2]: Інформаці́йно-вимі́рювальна систе́ма  — сукупність функціонально об'єднаних вимірювальних, обчислювальних та інших допоміжних технічних засобів для отримання вимірювальної інформації, її перетворення, обробки з метою представлення споживачу (в тому числі введення в АСУ) в необхідному вигляді або автоматичного здійснення логічних функцій контролю, діагностування, ідентифікації.

Призначення

[ред. | ред. код]

Основне призначення ВІС — цілеспрямоване оптимальне проведення вимірювального процесу і забезпечення суміжних систем вищого рівня достовірною інформацією. Виходячи з цього основні функції ВІС такі:

  • отримання вимірювальної інформації з об'єкту дослідження;
  • обробка, передача і подання вимірювальної інформації оператору або ЕОМ;
  • запам'ятовування і зберігання вимірювальної інформації;
  • формування керувальних впливів управління процесом вимірювання.

Основні характеристики ВІС

[ред. | ред. код]

Вимірювальна інформаційна система є складним об'єктом техніки, що має ряд характеристик, основними з яких є інформаційні і метрологічні. Основні інформаційні характеристики такі:

  • параметри інформаційного потоку від об'єкта на систему в цілому та на її окремі елементи;
  • продуктивність елементів ВІС;
  • необхідні ємкості запам'ятовувальних пристроїв елементів ВІС.

Основними метрологічними характеристиками ВІС є точність та достовірність вимірювань.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Найпоширенішою є класифікація ВІС за функціональною ознакою, за якою вони реалізуються у вигляді[2]:

В системи технічної діагностики, автоматичного контрою та розпізнавання образів ВІС входить як підсистема.

Галузі використання ВІС

[ред. | ред. код]

До основних сфер використання інформаційних-вимірювальних систем відносяться:

  • інженерні системи життєзабезпечення людини (тепло-, газо-, електро- і водопостачання, каналізація, вентиляція тощо);
  • контроль та керування технологічними процесами;
  • контроль та керування рухомими об'єктами;
  • моніторинг навколишнього середовища;
  • контроль якості продукції;
  • випробування та діагностика складної техніки;
  • автоматизація наукових досліджень;
  • метрологічні випробування засобів вимірювання тощо.

Приклад:

Інформаційно-вимірювальна система промислового робота — система, що забезпечує сприйняття та оброблення інформації про зовнішнє середовище, в якому функціонує робот, і внутрішньої інформації про стан вузлів, механізмів та систем робота за ДСТУ 2879-94[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ДСТУ 2681-94 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення.
  2. а б ГОСТ 8.437-81 Системы информационно-измерительные. Метрологическое обеспечение. Основные положения.
  3. ДСТУ 2879-94 Маніпулятори, автооператори, роботи промислові та системи виробничі гнучкі. Терміни та визначення.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Стухляк П. Д., Іванченко О. В., Букетов А. В., Долгов М. А. Теорія інформації (інформаційно-вимірювальні системи, похибки, ідентифікація): навчальний посібник. — Херсон: Айлант, 2011. — 371 с.
  • Чернявский Е. А. Измерительно-вычислительные средства автоматизации производственных процессов: Учебное пособие для вузов. / Е. А. Чернявский, Д. Д. Недосекин, В. В. Алексеев. [Текст]. — Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отделение, 1989.(рос.)
  • Новоселов О. Н. Основы теории и расчета информационно-измерительных систем / О. Н. Новоселов, А. Ф. Фомин [Текст]. — М.: Машиностроение, 1991.(рос.)
  • Микро-ЭВМ в информационно-измерительных системах / С. М. Переверткин, Н. И. Гаранин, Ю. И. Костин, И. И. Миронов. [Текст]. — М.: Машиностроение, 1991.(рос.)