Нагрудний знак «Винахідник СРСР»
| Нагрудний знак «Винахідник СРСР» | ||||
| ||||
| Країна |
 СРСР | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | почесний знакd і нагрудний знак | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 9 грудня 1974 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Нагороджені нагрудним знаком «Винахідник СРСР» (81) | ||||
| Черговість | ||||
 Нагрудний знак «Винахідник СРСР» у Вікісховищі | ||||
«Винахідник СРСР» — нагрудний знак; видавався в СРСР автору (кожному співавтору) винаходу з першим авторським свідоцтвом, зареєстрованим у Державному реєстрі винаходів СРСР після 20 серпня 1973, за підтвердження факту використання винаходу в народному господарстві.
Введений на підставі Постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 20 серпня 1973 р. № 575, спільною постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів[ru] та Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів[ru] від 12 грудня 1974[1].
Нагрудний знак видавав Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів або органами Всесоюзного товариства винахідників та раціоналізаторів. Вручення проводилася, як правило, на зборах та зльотах. У авторському свідоцтві (на лівому боці розвороту) робилася позначка «Нагрудний знак видано» та засвідчувалася печаткою організації, яка видала знак. Нагрудний знак «Винахідник СРСР» носиться на правому боці грудей[2].
Нагороджені, статті про яких є у Вікіпедії: Нагороджені нагрудним знаком «Винахідник СРСР».
- ↑ Постановление об утверждении положения о нагрудном знаке «Изобретатель СССР», описания нагрудного знака «Изобретатель СССР» и порядка выдачи нагрудного знака «Изобретатель СССР» — КонсультантПлюс
- ↑ Журнал «Изобретатель и рационализатор» за 1975 год, № 11, с. 3