Виноград (Отинійська селищна громада)
| село Виноград | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Тер. громада | Отинійська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080150040076084 |
| Основні дані | |
| Населення | 1128 |
| Площа | 10.95 км² |
| Густота населення | 120.37 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78220 |
| Телефонний код | +380 03433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′32″ пн. ш. 24°46′4″ сх. д. / 48.74222° пн. ш. 24.76778° сх. д. |
| Водойми | Ворона, Стебник, Велесничка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с-ще Отинія, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Виноград | |
 Виноград | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Виногра́д — село в Україні, в Отинійській селищній громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Відстань до Коломиї — 40 км.
Розташоване воно серед мішаних лісів (зона мішаних лісів). Межує:
- на північному сході — с. Ворона,
- на північному заході — с. Липівка Тисменицького р-ну,
- на заході — с. Камінне Надвірнянського району,
- на сході — селище Отинія, та села Баб'янка та Угорники.
Найвища точка села — Городище.
Через село протікають річки Ворона, Велесничка, Стебник та потічки Млинівка і Давнянка.
Село поділяється на кутки: Городище, Задзвір, Гайдерівка, Ворониця, Забережі.
Глиняний кар'єр.
Раніше мало назву Лісний Виноград.[1] Перша згадка про село відноситься до 1524 р. Як місто, значиться з 1539 р. Мало Магдебурське право. З 1762 р. — село. Назва Виноград трактується як місто вина (Вино-град).
На 01.01.1939 в селі проживало 1880 мешканців, з них 1600 українців-грекокатоликів, 180 українців-латинників, 40 поляків, 50 євреїв і 10 вірменів[2]. Село входило до складу ґміни Віноґрад Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польщі.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[3]
У селі створено музей поету-пісняру Миколі Петровичу Бакаю, який народився у селі Виноград у 1931 році.
У 1849 році збудували дерев'яну церкву св. Миколая, яка стоїть сьогодні[4]. Була парафіяльною церквою УГКЦ. Зачинена в радянський період. Служить православній громаді УАПЦ з 1989 року. Настоятель митр. прот. Іван Лаврук.
У селі існує футбольний клуб «Сокіл». Учасник чемпіонату та кубка Городенківського району, а починаючи з сезону 2021/22 — учасник чемпіонату та кубка Коломийського району. З 2011 року клуб виступав у І лізі чемпіонату Городенківського району, а також кубку району. Протягом кількох років клуб не займав призових місць і був середняком ліги. У 2013 році Сокіл посів 2 місце чемпіонату і вийшов у плей-оф, де посів лише 4 місце з 6 команд. У 2015—2017 команда не виступала, а її гравці грали за інші клуби. У сезоні 2018/19, йдучи слідом за майбутніми друголіговими чемпіонами, командою Вільхівці, виноградці кваліфікувались до плей-оф. Відбулася і Реорганізація формату плей-оф, де грало лише 4 команди, тому через це клуб задовільнився лише бронзою. У Сезоні 2019/20 команда не виступала, проте вже у другому колі, було вирішено продовжити грати у чемпіонаті замість сусіднього Острівця, за який виступало чимало гравців з Винограда. У сезоні 2020/21 точилась боротьба за чемпіонство з ФК «Торговиця». Лідируючи майже всю другу частину, вирішальні дві останні гри «соколів» стали провальними. В підсумку лише срібло. В кубку команда поступилась чемпіону першої ліги «Рашкову» в 1/4 фіналу. Після першої частини сезону 2021/22 команда посідала 1 місце, але турнір було скасовано через повномасштабне вторгнення Росії.
- отець Завадовський Йосиф — парох (УГКЦ) села, посол Галицького сейму 3-го скликання[1]
- Бакай Микола Петрович — поет-пісняр.
- Вільшук Василь Михайлович — скульптор, лауреат Шевченківської нагороди.
- Хомінець Василь Петрович — чинний голова Тернопільської обласної ради, активіст ВО «Свобода».
- Шміґельський Полікарп Романович (1895—1919) — військовик, старшина австро-угорської армії, старшина Української Галицької Армії. всі задзвірські жітілі і граби
- ↑ а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму.— Львів: Тріада плюс, 2010.— 228 с.; іл. с. 132
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 38.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
- ↑ Виноград. Церква Св. Миколи 1849. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
- Winogród (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 562. (пол.).— S. 562. (пол.)
 Населені пункти Коломийського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | |
| Села | Баб'янка • Берем'яни • Богородичин • Боднарів • Велика Кам'янка • Великий Ключів • Верхній Вербіж • Виноград • Ворона • Воскресинці • Ганнів • Глибока • Годи-Добровідка • Голосків • Грабич • Грушів • Дебеславці • Джурків • Жукотин • Загайпіль • Закрівці • Залуччя • Замулинці • Іванівці • Казанів • Кийданці • Княждвір • Кобилець • Ковалівка • Корнич • Королівка • Коршів • Кринички • Кропивище • Ліски • Лісна Слобідка • Лісний Хлібичин • Мала Кам'янка • Малий Гвіздець • Малий Ключів • Марківка • Матеївці • Михалків • Мишин • Молодилів • Молодятин • Назірна • Нижній Вербіж • Нижня Велесниця • Остапківці • Перерив • Пилипи • Пищаче • Підгайчики • П'ядики • Раківчик • Рунгури • Семаківці • Сідлище • Скопівка • Слобода • Сопів • Спас • Станіславівка • Старий Гвіздець • Струпків • Товмачик • Торговиця • Тростянка • Турка • Угорники • Фатовець • Хоросна • Ценява • Черемхів • Чехова • Шепарівці • Ясінки |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |