Вишнівчик (Львівський район)
| село Вишнівчик | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Перемишлянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060330100030040 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1443 |
| Населення | 348 (01.01.2015) |
| Площа | 3,61 км² |
| Густота населення | 157,06 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81233 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°41′50″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д. / 49.69722° пн. ш. 24.74639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
327 м |
| Водойми | Золота Липа, Лонівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81231, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Вишнівчик |
| Карта | |
  Вишнівчик | |
 Вишнівчик | |
| Мапа | |
| |
Вишнівчи́к — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — близько 300 осіб.
У селі річка Лонівка впадає у Золоту Липу.
Станом на 01.12.2011 рік у Вишнівчику нараховувалося 172 двори та 381 мешканець.
Село Вишнівчик знаходиться за 15 км від районного центру, біля витоків річки Лонівки (притока Золотої Липи).
Уперше згадується в судовій справі за 1443 рік. Над селом здіймається гора Кібанів.
У 1672 році в селі була церква Святого Михаїла, збудована з допомогою князя Любомирського. Ця церква простояла 236 років, а новішу, що збереглася дотепер, збудовано у 1896 році.
У 1860 році граф Потоцький тут збудував фільварок, з часом значно розбудований.
На початку Першої світової війни декілька мешканців села пішли в УСС, серед них були діти отця Степаніва — оспівана в стрілецьких піснях дочка Олена, хорунжа УСС, згодом — педагог, фотографії якої обійшли найкращі журнали Європи, та син Ананій, що був сотником УГА, першим комендантом м. Щирець. На стіні хати, у якій народилася О. Степанів (1892—1963), 6 грудня 1992 року було відкрито меморіальна дошку. На жаль, її незабаром вкрали.
На сільському цвинтарі, у двох могилах, поховано понад 100 вояків УГА.
У 1944 році в с. Вишнівчику більшовики зловили сот. самооборони (наддніпрянця) Марченка Андрія. Більшовики ведучи його на розстріл сказали: «от, сволоч, розстріляємо», він відповів: «я гордий з того, що гину за [У]країну». Пращаючись зі жінкою закликав: «прощай Насте, Україна кличе».[1]
- Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1930) за проектом архітектора Вавжинця Дайчака.
- Церква Святого Архистратига Михаїла (1896)
- Ростислава Білинська (1890—1968) — українська піаністка та педагогиня.
- Білоніжка Петро Михайлович (нар. 1935) — український науковець у галузях мінералогії та геохімії, історії науки, кандидат геолого-мінералогічних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, почесний член Українського мінералогічного товариства (2006), доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Йосиф Бучинський (1891—1941) — греко-католицький священник, жертва радянських репресій, слуга Божий — душпастирював у селі в 1921—1930 роках.
- Степанів Олена Іванівна (1892—1963) — українська громадська та військова діячка; перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера; четар Української Галицької Армії.
- ↑ ТЕРНОПІЛЬЩИНА “Вісті з Терену” та “Вістки з Тернопільщини” З англійським вступом Торонто — Львів Видавництво “Літопис УПА” 2010 1943 – 1950 Книга перша. Львів, Торонто. 2010. с. 145.
- Wiśniowczyk, 2.) wś, powiat przemyślański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 614. (пол.)
- Нариси з історії села Вишнівчик. Матеріали, документи,спогади: довідково-інформаційне видання / Петро Білоніжка — Львів : Простір — М, 2022. — 126 с.
- Соломія Головіна. Як зникає Вишнівчик [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Вишнівчик [Архівовано 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Пам'ятки Галичини.
- Замки та храми України [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. Вишнівчик.
- Вишнівчик[недоступне посилання з березня 2019].
