Перейти до вмісту

Вишнівчик (Львівський район)

Координати: 49°41′50″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д. / 49.69722° пн. ш. 24.74639° сх. д. / 49.69722; 24.74639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вишнівчик (Перемишлянський район))
село Вишнівчик
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330100030040
Основні дані
Засноване 1443
Населення 348 (01.01.2015)
Площа 3,61 км²
Густота населення 157,06 осіб/км²
Поштовий індекс 81233
Географічні дані
Географічні координати 49°41′50″ пн. ш. 24°44′47″ сх. д. / 49.69722° пн. ш. 24.74639° сх. д. / 49.69722; 24.74639
Середня висота
над рівнем моря
327 м
Водойми Золота Липа, Лонівка
Місцева влада
Адреса ради 81231, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Вишнівчик
Карта
Вишнівчик. Карта розташування: Україна
Вишнівчик
Вишнівчик
Вишнівчик. Карта розташування: Львівська область
Вишнівчик
Вишнівчик
Мапа
Мапа

Вишнівчи́к — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення — близько 300 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі річка Лонівка впадає у Золоту Липу.

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 01.12.2011 рік у Вишнівчику нараховувалося 172 двори та 381 мешканець.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Вишнівчик знаходиться за 15 км від районного центру, біля витоків річки Лонівки (притока Золотої Липи).

Уперше згадується в судовій справі за 1443 рік. Над селом здіймається гора Кібанів.

У 1672 році в селі була церква Святого Михаїла, збудована з допомогою князя Любомирського. Ця церква простояла 236 років, а новішу, що збереглася дотепер, збудовано у 1896 році.

У 1860 році граф Потоцький тут збудував фільварок, з часом значно розбудований.

На початку Першої світової війни декілька мешканців села пішли в УСС, серед них були діти отця Степаніва — оспівана в стрілецьких піснях дочка Олена, хорунжа УСС, згодом — педагог, фотографії якої обійшли найкращі журнали Європи, та син Ананій, що був сотником УГА, першим комендантом м. Щирець. На стіні хати, у якій народилася О. Степанів (1892—1963), 6 грудня 1992 року було відкрито меморіальна дошку. На жаль, її незабаром вкрали.

На сільському цвинтарі, у двох могилах, поховано понад 100 вояків УГА.

Боротьба ОУН-УПА проти комунізму

[ред. | ред. код]

У 1944 році в с. Вишнівчику більшовики зловили сот. самооборони (наддніпрянця) Марченка Андрія. Більшовики ведучи його на розстріл сказали: «от, сволоч, розстріляємо», він відповів: «я гордий з того, що гину за [У]країну». Пращаючись зі жінкою закликав: «прощай Насте, Україна кличе».[1]

Пам'ятник воїнам УГА

Пам'ятка

[ред. | ред. код]
  • Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (1930) за проектом архітектора Вавжинця Дайчака.
  • Церква Святого Архистратига Михаїла (1896)

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ТЕРНОПІЛЬЩИНА “Вісті з Терену” та “Вістки з Тернопільщини” З англійським вступом Торонто — Львів Видавництво “Літопис УПА” 2010 1943 – 1950 Книга перша. Львів, Торонто. 2010. с. 145.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]