Перейти до вмісту

Володимирівка (Якимівська селищна громада)

Координати: 46°39′33″ пн. ш. 35°9′26″ сх. д. / 46.65917° пн. ш. 35.15722° сх. д. / 46.65917; 35.15722
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Володимирівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Мелітопольський район
Тер. громада Якимівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA23080310070046451
Основні дані
Засноване 1861 (163 роки)
Перша згадка 1861
Населення 1033 особи
Площа 1,39 км²
Густота населення 743,17 осіб/км²
Поштовий індекс 72530
Телефонний код +380 6131
Географічні дані
Географічні координати 46°39′33″ пн. ш. 35°9′26″ сх. д. / 46.65917° пн. ш. 35.15722° сх. д. / 46.65917; 35.15722
Середня висота
над рівнем моря
11 м
Водойми р. Малий Утлюк
Відстань до
обласного центру
163 км
Відстань до
районного центру
30 км
Найближча залізнична станція Якимівка
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 72530, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Володимирівка, вул. Миру, 72
Карта
Володимирівка. Карта розташування: Україна
Володимирівка
Володимирівка
Володимирівка. Карта розташування: Запорізька область
Володимирівка
Володимирівка
Мапа
Мапа

Володи́мирівка — село в Україні, в Якимівській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 1033 особи. До 2017 року орган місцевого самоврядування — Володимирівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Володимирівка розташоване за 163 км від обласного центру, 30 км від районного центру та 5 км від адміністративного центру селищної громади, на лівому березі річки Малий Утлюк, яка впадає в Утлюцький лиман. На правому березі річки Малий Утлюк розташоване сусіднє село Олександрівка. Поруч пролягають автошлях міжнародного значення М18E105 та залізниця, станція Якимівка (за 5 км).

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване 1861 року переселенцями з Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній.

З 1918 року село під радянською окупацією. З 1923 року перебувало в складі Якимівського району. У 1928 році утворена перша сільськогосподарська артіль. У роки німецько-радянської війни 160 місцевих жителів воювали на фронтах, з них 47 нагороджені орденами і медалями СРСР[1].

Впродовж 19651969 років в селі було споруджено 47 житлових будинків.

16 травня 2017 року, в ході децентралізації, Володимирівська сільська рада об'єднана з Якимівською селищною громадою.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, село увійшло до складу новоутвореного Мелітопольського району[2].

Село тимчасово окуповане російськими військами з 24 лютого 2022 року.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1033 особи[3].

Мовний склад населення[4]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 388 37,56
російська 625 60,5
білоруська 1 0,1
вірменська 13 1,26
циганська 4 0,39
Динаміка населення
1970 2001[5]
894 1033

Відсоток учнів Володимирівської школи від її заснування у 1983 році, які одержали вищу освіту становить 20 %, середньо-спеціальну — 52 %[6].

Національний склад населення села неоднорідний. Зокрема, серед учнів місцевої школи у 2010—2011 навчальних роках були 71 українців, 32 росіян, 15 болгар та 2 турки[6].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Село розташоване за 3 км від залізничної станції Якимівка на електрифікованій лінії Федорівка — Мелітополь — Джанкой, за 6 км від автошляху міжнародного значення М18 Харків — Сімферополь (E105 Кіркенес — Ялта).

Вулиці

[ред. | ред. код]
  • Леніна
  • Калініна
  • Степова
  • Теплична
  • Ватутіна

Господарство

[ред. | ред. код]

За радянських часів на території Володимирівки розміщувалася центральна садиба колгоспу імені XX з'їзду КПРС, за яким було закріплено 5145 га сільськогосподарських угідь, з них 4600 га орної землі. Господарство спеціалізувалося на вирощуванні ялівок. Також вироблило зерно, молоко, овочі, фрукти. Підсобне підприємство — пилорама. В селі знаходився цех Якимівського міжгосподарського підприємства з виробництва свинини. 34 працівники колгоспу були удостоєні орденів і медалей Союзу РСР. Тракторист П. Н. Ворох нагороджений орденом Леніна, а механізатори І. М. Андрющенко, І. М. Борох і Г. М. Ніконоров — орденом Жовтневої Революції[1]. В селі також розвинено садівництво та городництво. У 1969 році врожай зернових становив по 23,7 цнт, у тому числі озимої пшениці — 24,6 цнт з га.

В селі працюють комунальне підприємство «Довіра», фермерські господарства «Якор», «ГАЙ-АР», «Овечко», «Амід», «Слава», товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», «Акімхімсервіс», відкрите акціонерне товариство «Якимівський агрос», приватна фірма «Гамма» та інші.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Володимирівці є православна церква Різдва Пресвятої Богородиції.

В селі споруджено пам'ятник землякові болгарину А. Ю. Буюкли (1915—1945). Встановлено меморіальні плити з іменами 77 загиблих воїнів-односельчан. У братській могилі поховані 152 радянських вояки, загиблих при визволенні села в жовтні 1943 року[1].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі діє україномовна загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів з філологічним та біолого-географічним профілями навчання. У 2011—2012 роках в школі навчалося 115 учнів, працювало 34 члени персоналу[7]. Школа заснована у 1983 році при активній участі голови колгоспу імені ХХ з'їзду КПРС Морозової В. С. Її директором був Гапшенко О. Л. З 2004 року школу очолює Євдокименко О. А[6].

До 1983 року в селі діяла восьмирічна школа, станом на 1970 рік в ній навчалося 153 учні і викладало 10 учителів. В селі також діють будинок культури із залом на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 22080 екземплярів, історичний музей на громадських засадах, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій при будинку тваринника, дитячий садок, 3 магазини, їдальня, комплексно-приймальний пункт райбиткомбіната, відділення зв'язку, ощадна каса, АТС[1].

На честь 50-річчя Жовтневого перевороту засновано парк площею 2,5 гектара, який носив назву Парк Жовтневої революції. У селі розташована домівка Якимівської районної організації «Курінь козацького війська запорозького низового».

Особистість

[ред. | ред. код]

Уродженцю села Олександрівки Антон Буюкли, який при визволенні острова Сахаліна повторив подвиг Олександра Матросова, посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — стор. 141
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 6 грудня 2015.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
  5. Облікова картка села на сайті ВРУ[недоступне посилання з червня 2019]
  6. а б в Офіційний сайт Володимрівської школи. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2012.
  7. Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Якимівської районної ради Запорізької області // Інформаційна система управління освітою в Запорізькій області

Посилання

[ред. | ред. код]