Перейти до вмісту

Генінг Володимир Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Генінг)

Володимир Федорович Генінг
Народився10 травня 1924(1924-05-10)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Підсосново Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 жовтня 1993(1993-10-30)[1] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняГоренка Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Національністьнімець
Діяльністьархеолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materFaculty of History and Philology of the Perm State Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьархеологія
ЗакладУральський державний університет імені О. М. Горького
Інститут археології НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадазаступник директора
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1974)
Науковий керівникБадер Отто Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніRimma Goldinad
Савельєва Елеонора Анатоліївна Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиRimma Goldinad
Gennady Zdanovichd
Савельєва Елеонора Анатоліївна Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:вивченню стародавньої історії, історії фінно-угорських племен, інших народів Поволжя та Приуралля,
проблеми ранніх аріїв

Генінг Володимир Федорович (рос. Генинг Владимир Фёдорович, *10 травня 1924 р. — †30 жовтня 1993 р.) — радянський археолог, доктор історичних наук (1974 р.), професор (1985 р.), засновник свердловської школи археологів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в селі Подсосново Сибірського краю (нині село Алтайського краю, РФ) в селянській сім'ї. Середню школу закінчив 1941 року. В роки Німецько-радянської війни 1941—1945 працював у трудармії на будівництві залізниці. У 1946-48 роках — учитель, одночасно навчався в Пермському державному університеті. У 1948-54 працював у археологічних партіях Уральської експедиції АН СРСР, був на посаді заступника директора Удмуртського республіканського музею в місті Іжевську. У 1955-58 — в аспірантурі Інституту історії, мови та літератури Казанської філії АН СРСР. 1959 року захистив кандидатську, 1974 — докторську дисертацію і переїхав до Києва, де займав посаду заступника директора Інституту археології АН УРСР. Від 1978 очолював створений ним відділ теорії та методики археології, брав участь у багатьох конференціях та симпозіумах, археологічних експедиціях.

Автор близько 200 наукових праць (у тому числі 15 монографій). Серед тем, якими цікавився Генінг, — стародавня історія, історія фінно-угорських племен, інших народів Поволжя та Приуралля, проблема ранніх аріїв, обробка кераміки та реконструкція жіночого вбрання. Найвідоміші праці дослідника: «Этнический процесс в первобытности» (1970), «Очерки по истории советской археологии» (1982), «Структура археологического познания» (1989) та інші.

Помер у місті Києві.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Азелинская культура III—V вв. // Вопросы археологии Урала. 1963. Вып.5; (рос.)
  • Этнический процесс в первобытности. Свердловск, 1970; (рос.)
  • Программа статистической обработки керамики из археологических раскопок // Сов. археология. 1973. № 1; (рос.)
  • Проблема соотношения археологической культуры и этноса // Вопросы этнографии Удмуртии. Ижевск, 1976; (рос.)
  • Очерки по истории советской археологии. Киев, 1982; (рос.)
  • Этническая история Западного Приуралья на рубеже нашей эры (Пьяноборская эпоха III в. до н.э. — II в. н.э.). М., 1988; (рос.)
  • Структура археологического познания (проблемы социально-исторических исследований). Киев, 1989; (рос.)
  • Древняя керамика. Киев, 1992; (рос.)
  • Синташта: Археологические памятники арийских племен Урало-Казахстанских степей. Ч.1. Челябинск, 1992 (в соавторстве). (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • До ювілею В. Ф. Генінга. «Археологія», 1989, № 4;
  • Пам'яті Володимира Федоровича Генінга. Там само, 1994, № 1.
  • Генинг Владимир Федорович. Библиографический указатель. Сост. Б. Б. Овчинникова. — Екатеринбург УрГУ, 1999. — 30 с. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. а б Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4