Очікує на перевірку

Лис Володимир Савович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Лис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Лис.
Володимир Лис
Ім'я при народженніВолодимир Савович Лис
Народився26 жовтня 1950 (74роки)
хутір поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, драматург, письменник
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], детектив[1], журналістика[1] і детективна література[d][1]
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Мова творівукраїнська
Напрямокдрама, проза, публіцистика
У шлюбі зГуменюк Надія Павлівна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Премії
Золотий письменник України
Золотий письменник України
CMNS: Лис Володимир Савович у Вікісховищі

Володимир Савович Лис (нар. 26 жовтня 1950, хутір поблизу села Згорани, Любомльський район, Волинська область) — український журналіст, драматург, письменник. Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 26 жовтня 1950 року на хуторі поблизу села Згорани на Волині. 1977 року закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Нині редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь».

У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року. Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Довгий час був поза письменницькими організаціями, але, як каже сам:

до АУП мене рекомендував Тарас Федюк, який тоді був її президентом, а до НСПУ вступив 2004 року — на знак протесту проти того, що тодішній режим виробляв зі Спілкою[2].
  • Заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк у 2012 долучався до участі в національному проєкті «Україна читає дітям» — чиновник цитував у дитячій бібліотеці витяги з роману «Століття Якова» волинського письменника Володимира Лиса. Роман здобув перемогу у національному конкурсі «Коронація слова» у статусі «Найкращий роман десятиліття».

«Ця історія проста і задушевна, вона зрозуміла для читачів будь-якого віку: в ній такі поняття як кохання, совість, доброта, співучасть, зрада, кара. Окрім того, твір містить надзвичайно виразний місцевий колорит. У двох сотнях сторінок — сто років української історії та сто років життя окремої людини з непростою долею. У якій — трагедії і щастя, надія і зневіра, любов і ненависть, війна і мир», — розповів Олександр Курилюк.

Він зачитав окремі уривки роману, завершивши такою простою для слуху та розуміння цитатою: «Серед страшної кривавиці стоїть він, простий, тико й того, що трохи грамотний поліщук Яків Мех, по-вуличному Цвіркун. Стоїть альбо рухається то в їден бік, то в другий. Його переставляють, мов пішака на якійсь дошці незбагненної гри чи, гірше того — задмухують, як мураху, що от-от можуть роздушити. Він сам рушає посеред тої смертельної крутаниці, намагаючись вижити і втекти. Втекти й вижити».

В кінці липня 2014 року під час заходу «Згоранська ватра» прихильники Росії, що відпочивали на Шацьких озерах, розмовляли про учасників національно-патріотичного табору, виражаючи відверту неповагу: «А потом их повели на обед. Наверное, человечиной кормили. Они же там ничего другого не едят» — про учасників «Згоранської ватри», яка відбувалася 26-27 липня. Володимир Лис відреагував на грубу репліку, зробивши відпочивальникам зауваження, у відповідь отримав удар кастетом та інші фізичні ушкодження.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина - поетеса Гуменюк Надія Павлівна.

Син - Лис Сергій Володимирович, 1981 року народження, історик і поет. За орієнтацією - бісексуал, у 2019 році заявив про транссексуальний перехід, змінив паспортні дані на "Лис Яна Володимирівна". З 28 грудня 2021 року - очолює у Луцьку організацію для ЛГБТ-спільноти "Інсайт-Захід", та спіпрацює з ГО «Ґендерний креативний простір» .

Твори

[ред. | ред. код]

Автор романів

Побачили світ книги «Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магеллана, Ісаака Ньютона, Шарлотту, Емілі, Енн Бронте», «Господар нашого двору» (п'єса), «Таємна кухня погоди» (книга народного синоптика).

За романом «Століття Якова» знято історичний мінісеріал.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Там за порогом (повість) 1989. Перша премія від ЦК ЛКСМУ на республіканському конкурсі на найкращий твір про молодь.
  • Айстри на зрубі (роман). Радянський письменник, 1991.
  • Господар нашого двору (п'єса). 1991.
  • Романа (роман). Перше видання: Підручники і посібники, 2001; друге видання: Кальварія, 2003. Диплом «Коронації слова-2000».
  • Маска (роман). Кальварія, 2002. Диплом «Коронації слова-2001».
  • Продавець долі (роман). Підручники і посібники, 2002.
  • І прибуде суддя (роман). Факт, 2004.
  • Камінь посеред саду (роман). Твердиня, 2005—2007.
  • Володимир Лис про Сократа, Данила Галицького, Фернандо Магелана, Ісаака Ньютона, Шарлоту, Емілі та Ен Бронте (серія «Життя видатних дітей»). Грані-Т, 2008.
  • Таємна кухня погоди (повість-есей). Твердиня, 2008.
  • Острів Сильвестра (роман). Фоліо, 2009. Перша премія літературного конкурсу «Коронація слова-2008».
  • Століття Якова (роман). Клуб Сімейного Дозвілля. Лауреат конкурсу «Ґранд Коронація слова. Романи-2010».
  • Графиня (роман). Твердиня, 2010.
  • Жінка для стіни (роман). Навчальна книга — Богдан, 2010. Диплом «Коронації слова-2003».
  • Щоденники Ієрихар. Навчальна книга –Богдан, 2012.
  • Іван та Чорна Пантера (роман). Клуб Сімейного Дозвілля, 2012.
  • Маска (роман). Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. Диплом «Коронації слова-2001».
  • Соло для Соломії (роман). Харків, Клуб Сімейного Дозвілля, 2013.
  • Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї. Клуб Сімейного Дозвілля, 2014.
  • Країна гіркої ніжності. Клуб Сімейного Дозвілля, 2015.
  • Графиня. Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.
  • Діва Млинища. Клуб Сімейного Дозвілля, 2016.
  • Місяць, обмитий дощем. Клуб Сімейного Дозвілля, 2017.
  • І прибуде суддя. Клуб Сімейного Дозвілля, 2018.
  • В'язні зеленої дачі. Клуб Сімейного Дозвілля, 2019.
  • Стара холера (роман). Клуб Сімейного дозвілля, 2019.
  • Обітниця. Клуб Сімейного Дозвілля, 2019.
  • Вифлеєм. Фоліо, 2022;
  • Максим Гонтар. Фоліо, 2023;
  • «Століття Якова. Людина в п’яти масках». Фоліо, 2023.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Перша Премія на республіканському конкурсі творів про молодь (за повість «Там, за порогом»)
  • Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (2000, 2001, 2003 роки)
  • Людина року Волинського краю у номінації «Професіонал року» (2004)
  • Лауреат Першої Премії І-го Всеукраїнського конкурсу оригінальної радіоп'єси «Відродимо забутий жанр» (2007) за п'єсу «Полювання на брата»
  • Лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського (2007)
  • Володар Гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Острів Сильвестра» (2008)
  • Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2009)
  • Володар Гранд-коронації Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман «Століття Якова» (2010)
  • «Митець року» на «Людина року Волинського краю — 2010»
  • У 2012 році увійшов у ТОП-100 впливових людей Волині за номером 46.

Ролики книг

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Володимир Лис: «Мені цікаво розповідати історії…»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
українська література Це незавершена стаття про українського письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лис_Володимир_Савович&oldid=43770027