Гінзбург Вульф Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вольф Гінзбург)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гінзбург Вульф Веніамінович
Народився4 березня 1904(1904-03-04)
Курськ, Російська імперія
Помер2 лютого 1969(1969-02-02) (64 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
ПохованняБогословське кладовище
Діяльністьнауковець
Alma materСанкт-Петербурзький державний медичний університет (1926)
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця[1]
Петербурзька державна медична академіяd[1]
ЗакладСанкт-Петербурзький державний медичний університет
Музей антропології і етнографії імені Петра Великого[1]
Інститут етнології та антропології РАН
Санкт-Петербурзький державний університет[1]
Військово-медична академія імені С. М. Кірова[1]
Науковий ступінькандидат біологічних наук[1] і доктор медичних наук[1]
Війнанімецько-радянська війна[1]
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Вульф Веніамінович Гінзбург (4 березня 1904, Курськ — 1969) — радянський антрополог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Курську. У 1926 році закінчив Ленінградський медичний інститут. Працював військовим лікарем у кавалерійському полку. З 1929 року асистент на кафедрі нормальної анатомії 1-го Ленінградського медичного інституту, в 1931 році аспірант в Інституті етнографії АН СРСР. У 1932—1933 роках проводив антропологічні дослідження в Таджикистані: обстежував жителів кишлаків районів Каратегина, Центрального і Східного Дарваза. Кандидат біологічних наук з 1935 року, монографія — «Гірські таджики» (1937). З 1938 року працював в анхронологичеськом відділі Музею антропології і етнографії АН СРСР. Після утворення Ленінградського відділення Інституту етнографії АН СРСР перейшов в сектор антропології, де і працював до кінця життя. З 1938 року, з невеликими перервами, читав курс антропології в БРЕШУ на кафедрі етнографії. У 1937—1959 роках викладав анатомію у Військово-медичній академії. З 1945 року доктор медичних наук. З 1949 року професор. Наукові праці присвячені методам расового аналізу, співвідношення раси і конституції. Один з основоположників етнічної антропології в СРСР. Вивчив величезний антропологічний матеріал Поволжья і Подонья, включаючи скелетні останки людей від епохи енеоліта до сучасності. Розглядав на цій базі етногенез народів Середньої Азії і прийшов до висновку про те, що широко поширений в наш час[коли?] антропологічний тип середньоазіатського межиріччя складався на основі андроновського і середземноморського.

  1. а б в г д е ж и Радзюн А. Б., Хартанович М. В. Анатомические коллекции Кунсткамеры Императорской Академии наук в Музее антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН в XX–XXI вв, Anatomical collections of the Kunstkamera of the Imperial Academy of Sciences in Peter the Great Museum of Anthropology and Ethnography (Kunstkamera) RAS in the 20th/21st century // Историко-биологические исследования — 2021. — Т. 13, вып. 3. — С. 7–27. — ISSN 2076-8176; 2500-1221doi:10.24412/2076-8176-2021-3-7-27