Перейти до вмісту

Восьмитисячники

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Восьмитисячник)
Чо-Ойю, Лхоцзе, Макалу і Еверест. Вид з Міжнародної космічної станції
Політ над регіоном Кхумбу. Видно шість восьмитисячників і декілька семитисячників
Гістограма 30 найвищих вершин з мітками висот, які різняться більш ніж на 50 метрів.

Восьмитисячники чи Гори-восьмитисячники — поширена назва найвищих гірських вершин світу, чия висота над рівнем моря перевищує 8000 метрів.

Всього на Землі налічується 14 восьмитисячників. Насправді на планеті таких вершин набагато більше, але при включенні в список восьмитисячників враховуються лише вершини, що знаходяться на значній відстані одна від одної. Багато восьмитисячників мають по кілька вершин: так, Броуд-пік має дві вершини заввишки понад 8000 м: Допоміжну (8028 м) і Головну (8051 м), Шишабангма також має Центральну вершину (8013) і Головну (8027 м).

Географія

[ред. | ред. код]

Усі 14 восьмитисячників світу знаходяться в Центральній Азії на території Непалу, Китаю (Тибетський автономний район), Індії та Пакистану (спірний Кашмір).

10 восьмитисячників розташовані в Гімалаях, 4 — в Каракорумі.

Список

[ред. | ред. код]
Список восьмитисячників:
Вершина Висота (м) Гірська система Хребет Країна ПС ПСЗ КС[1][2] КЗ[1] СМ %[1][3][4]
Еверест 8848 Гімалаї Махалангур-Гімал Непал Непал,
КНР КНР 		29.05.1953 17.02.1980 9929 308 3,1 %
Чогорі (К2) 8611 Каракорум Балторо Музтаг Пакистан Пакистан,
КНР КНР 		31.07.1954 16.01.2021 375 85 22,7 %
Канченджанґа 8586 Гімалаї Канченджанґа Непал Непал,
Індія Індія 		25.05.1955 11.01.1986 283 40 14,2 %
Лхоцзе 8516 Гімалаї Махалангур-Гімал Непал Непал,
КНР КНР 		18.05.1956 31.12.1988 461 13 2,8 %
Макалу 8485 Гімалаї Махалангур-Гімал Непал Непал,
КНР КНР 		15.05.1955 09.02.2009 361 31 8,6 %
Чо-Ойю 8201 Гімалаї Махалангур-Гімал Непал Непал,
КНР КНР 		19.10.1954 12.02.1985 3138 44 1,4 %
Дхаулагірі I 8167 Гімалаї Дхаулагірі Непал Непал 13.05.1960 21.01.1985 448 69 15,4 %
Манаслу 8163 Гімалаї Манаслу Непал Непал 09.05.1956 14.01.1984 661 65 9,9 %
Нангапарбат 8126 Гімалаї Нангапарбат Пакистан Пакистан 03.07.1953 26.02.2016 335 68 20,3 %
Аннапурна I 8091 Гімалаї Аннапурна Непал Непал 03.06.1950 03.02.1987 191 61 31,9 %
Гашербрум І
(K5) 		8080 Каракорум Балторо Музтаг Пакистан Пакистан,
КНР КНР 		05.07.1958 09.03.2012 334 29 8,7 %
Броуд-пік
(K3) 		8051 Каракорум Балторо Музтаг Пакистан Пакистан,
КНР КНР 		09.06.1957 05.03.2013 404 21 5,3 %
Гашербрум II
(K4) 		8035 Каракорум Балторо Музтаг Пакистан Пакистан,
КНР КНР 		07.07.1956 02.02.2011 930 21 2,3 %
Шишабангма 8027 Гімалаї Лангтанг КНР КНР 02.05.1964 14.01.2005 302 25 8,3 %

Перелік вторинних вершин висотою понад 8000 метрів, що знаходяться на відстані понад 30 м від головної вершини

[ред. | ред. код]

Броуд-пік (8051 м)

[ред. | ред. код]

Канченджанґа (8586 м)

[ред. | ред. код]
  • Ялунг Канг або Канченджанґа Західна (Yalung Kang: 8505 м / 135 м / 1,11 км)[7];
  • Канченджанґа Південна (8476 м / 76 м / 1,44 км)[8];
  • Канченджанґа Центральна (8473 м / 33 м / 0,56 км)[9];
  • Вершина на плечі Ялунг Канг (Yalung Kang Shoulder 8200 м / 40 м);
  • Канченджанґа Південно-Східна (8150 м / 30 м).

Лхоцзе (8516 м)

[ред. | ред. код]
  • Лхоцзе Середня (8414 м / 60 м / 0,43 км)[10];
  • Лхоцзе Шар (8386 м / 86 м / 0,62 км)[11];
  • Лхоцзе Центральна II (8372 м / 37 м).

К2 (8611 м)

[ред. | ред. код]
  • K2 Південно-Західна (8580 м / 30 м);
  • Вершина на Південно-Західній гряді К2 (8134 м / 35 м).

Еверест (8848 м)

[ред. | ред. код]
  • Еверест Південна (8749 м / 11 м / 0,08 км)[12];
  • Еверест Західна (8296 м / 30 м).

Аннапурна I (8091 м)

[ред. | ред. код]
  • Аннапурна I Центральна (8051 м / 111 м);
  • Аннапурна I Східна (8026 м / 106 м).

Нанга Парбат (8125 м)

[ред. | ред. код]
  • Нанга Парбат Південна (8042 м / 30 м).

Шишабангма (8027 м)

[ред. | ред. код]
  • Шишабангма Центральна (8008 м / 30 м).

Історія сходжень

[ред. | ред. код]
Райнгольд Месснер, перша людина, що підкорила всі 14 восьмитисячників

Завоювання «Корони Землі» — так називається підкорення всіх 14 восьмитисячників планети — є мрією кожного альпініста. На даний момент (2017) це вдалося лише 38-ми альпіністам (35-м чоловікам і 3-м жінкам)[13].

Перша спроба сходження на восьмитисячник була зроблена експедицією англійців Альберта Ф. Маммери і Дж. Нормана Коллі на Нангапарбат, на території Кашміру (сучасний Пакистан) у 1895 році. Ця спроба не вдалася. Маммери і два його провідники-гуркхи, Раґобір і Гоман Сінгх, загинули під лавиною.

Перше документально підтверджене успішне сходження на восьмитисячник зробили французи Моріс Ерцог і Луї Лашеналь, вони досягли вершини Аннапурни I північною стіною 3 червня 1950 року.

Першими людьми, які підкорили у 1953 році найвищий восьмитисячник планети Еверест, стали непальський шерпа Тенцинґ Норгей і новозеландець Едмунд Гілларі.

Першою людиною, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників був італійський альпініст Райнгольд Месснер. Він завершив всі сходження 16 жовтня 1986 року. Рік по тому, в 1987 році польський альпініст Єжи Кукучка став другою людиною, що зробила ці сходження. Характерною особливістю Месснера було те, що він не використовував для сходження балони з киснем. Цей рекорд протримався дев'ять років, і був повторений тільки у 1995 році швейцарцем Ерхардом Лоретаном. На кінець 2014 року в цілому 34 людини підкорили всі 14 найвищих піків Землі. Це дуже небезпечні сходження, принаймні чотири людини загинули при досягненні цієї мети. Таші Пурба з Непалу зробив найбільше підйомів на восьмитисячники, 26 підйомів в період між 1998 і 2011 роками.[14] Хуаніто Оярзабаль, з 1985 по 2011 роки зробив 25 підйомів.[15]

Країни з найбільшою кількістю альпіністів, які піднялися на всі 14 восьмитисячників є: Італія і Південна Корея — по 5 альпіністів; Іспанія — 4 альпіністи; Казахстан та Польща — по 3 альпіністи. Перша жінка, яка стверджує, що підкорила всі 14 вершин восьмитисячників була О Ин Сон з Південної Кореї, заявивши, що вона завершила всі сходження підйомом на Аннапурну 27 квітня 2010 року.[16] Правда спільнота альпіністів виражає сумніви з приводу цього твердження, тому що немає підтвердження, що була підкорена Канченджанґа.[17] Пізніше, у 2010 році, іспанка Едурне Пасабан була оголошена першою жінкою, яка піднялася на всі 14 восьмитисячників.[18]

У серпні 2011 року австрійська альпіністка Герлінде Кальтенбруннер стала першою жінкою, що піднялася на 14 восьмитисячників без застосування додаткового кисню.[19][20]

Альпіністи, які досягли вершини всіх 14 восьмитисячників

[ред. | ред. код]

В даному списку вказані альпіністи, які підкорили всі 14 восьмитисячників, і це було офіційно підтверджено[21], завоювавши неофіційний титул «Корона Землі».

02 — список людей, які піднялися на всі 14 восьмитисячників без кисневого пристрою.

Місце Всі
без O2 		Ім'я, прізвище Період ДН Вік Країна
1 1 Райнгольд Месснер 1970-1986 1944 42 Італія Італія
2 Єжи Кукучка 1979-1987 1948 39 Польща Польща
3 2 Ерхард Лоретан 1982-1995 1959 36 Швейцарія Швейцарія
4 [22] Карлос Карсоліо 1985-1996 1962 33 Мексика Мексика
5 Кшиштоф Веліцькі 1980-1996 1950 46 Польща Польща
6 3 Хуаніто Орзабал 1985-1999 1956 43 Іспанія Іспанія
7 Серджо Мартіні 1983-2000 1949 51 Італія Італія
8 Парк Юнг-сеок 1993-2001 1963 38 Південна Корея Південна Корея
9 Ум Гонг-гіл 1988-2001 1960[23] 40 Південна Корея Південна Корея
10 4 Альберто Іньюратегі 1991-2002[24] 1968 33 Іспанія Іспанія
11 Хан Ван Йон 1994-2003 1966 37 Південна Корея Південна Корея
12 5[25] Ед Вістурс 1989-2005 1959 46 США США
13 6[26][27][28] Сільвіо Мондинеллі 1993-2007 1958 49 Італія Італія
14 7[29] Іван Вальєхо 1997-2008 1959 49 Еквадор Еквадор
15 8[30] Денис Урубко 2000-2009 1973 35 Казахстан Казахстан
16 Ральф Дуймовітц 1990-2009 1961[31] 47 Німеччина Німеччина
17 9 Вейкко Густафссон 1993-2009 1968 41 Фінляндія Фінляндія
18[32] Ендрю Лок 1993-2009 1961[33] 48 Австралія Австралія
19 10 Жуан Гарсіа 1993-2010 1967 43 Португалія Португалія
20[34] Пйотр Пустельник 1990-2010 1951 58 Польща Польща
21[35] Едурне Пасабан 2001-2010 1973 36 Іспанія Іспанія
22[36] Абеле Бланк 1992-2011[37][38] 1954 56 Італія Італія
23 Мінгма Шерпа[en] 2000-2011[37] 1978 33 Непал Непал
24 11 Герлінде Кальтенбруннер 1998-2011[37] 1970 40 Австрія Австрія
25 Василь Півцов 2001-2011[37] 1975 36 Казахстан Казахстан
26 12 Максут Жумаєв 2001-2011[37] 1977 34 Казахстан Казахстан
27 Кім Жае-су (Jae-Soo Kim) 2000-2011[37] 1961 50 Південна Корея Південна Корея
28 13 Маріо Панзері 1988-2012[39] 1964 48 Італія Італія
29 Хіротака Такеучі 1995—2012[40] 1971 41 Японія Японія
30 Чханг Дава Шерпа[en] 2001—2013[37] 1982 30 Непал Непал
31 14 Кім Чанг-Хо 2005—2013[37] 1970 43 Південна Корея Південна Корея
32 Хорхе Еґочейга 2002-2014[37][41] 1968 45 Іспанія Іспанія
33 15 Радек Ярош 1998-2014[37] 1964 50 Чехія Чехія
34/35[42] 16/17 Нівес Мерой 1998-2017[43] 1961 55 Італія Італія
34/35[42] 16/17 Романо Бенет 1998-2017[43] 1962 55 Італія Італія
Словенія Словенія
36 18 Петер Гамор 1998-2017[44] 1964 52 Словаччина Словаччина
37 19 Азім Ґейхісаз 2008-2017[45] 1981 37 Іран Іран
38 Ферран Латорре 1999-2017[46] 1970 46 Іспанія Іспанія
39 20 Оскар Кадяч 1984-2017[47] 1952 64 Іспанія Іспанія
40 Чжан Лянг 2000-2018[48] 1964 54 КНР КНР

Спірні сходження

[ред. | ред. код]

Претензії альпіністів на підкорення всіх 14 восьмитисячників, які не достатньо були підтверджені, чи альпіністи піднімалися на «неголовні» вершини цих восьмитисячників.

Ім'я, прізвище Період ДН Вік Країна Вершина під сумнівом
Фаусто Де Стефані 1983-1998 1952 46 Італія Італія Лхоцзе, 1997[49]
Владислав Терзиул[50] 1993-2004 (загинув)[51] 1953 49 Україна Україна Броуд-пік 1995, Шишабангма, 2000[52][53]
Алан Гінкес 1987-2005 1954 53 Велика Британія Велика Британія Чо-Ойю, 1990[54][55]
О Ин Сон 1997-2010 1966 44 Південна Корея Південна Корея Канченджанґа, 2009[56][57][58][59]
Карлос Паунер[es] 2001-2013 1963 50 Іспанія Іспанія Шишабангма, 2012[60]

Список фатальних випадків на 8000+

[ред. | ред. код]

Статистика смертності при сходжені на восьмитисячники станом на березень 2012 року[1]

№ Вершина Всього сходжень Загибло на спуску % загиблих на спуску Всього загинуло Загальний % загиблих
1 Аннапурна I 191 9 4,7 61 31,9
2 К2 306 31 10,1 81 26,5
3 Нанга Парбат 335 7 2,1 68 20,3
4 Дхаулагірі 448 8 1,9 69 15,4
5 Канченджанґа 283 8 2,8 40 14,2
6 Манаслу 661 5 0,8 65 9,9
7 Гашербрум I 334 7 2,1 29 8,7
8 Макалу 361 13 3,6 31 8,6
9 Шишабангма 302 3 1,0 25 8,3
10 Броуд-пік 404 5 1,2 21 5,3
11 Еверест 5656 58 1,02 223 4,0
12 Лхоцзе 461 3 0,7 13 2,8
13 Гашербрум II 930 5 0,5 21 2,3
14 Чо-Ойю 3138 10 0,3 44 1,4
Загалом 13810 172 1,25 791 5,7

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Із 40 альпіністів станом на 2018 рік, які підкорили всі 14 восьмитисячників, тільки 20 чоловік зробили «чисті» сходження, тобто, не користувалися кисневими приладами.
  • Іспанський альпініст Хуаніто Оярсабаль здійснив 24 сходження на восьмитисячники, Анатолій Букрєєв із Казахстану — 21, а російський альпініст Євген Виноградський — 20, в тому числі 5 разів на Еверест[61]. Шерпа Аппа Тенцинг (Appa Sherpa) здійснив сходження тільки на Еверест 21 раз. Швидше за всіх підкорив всі 14 восьмитисячники поляк Єжи Кукучка. Йому знадобилося для цього всього 8 років, в той час як Маріо Панзері (Mario Panzeri) для цього знадобилося 24 роки, а Оскару Кадячу (Òscar Cadiach) — 33.
  • Станом на березень 2012 року на восьмитисячники було здійснено 13 810 сходжень, при цьому 172 альпіністи загинули під час спуску з вершини, а всього при сходженні на восьмитисячники загинуло 791 чоловік (5,7 %)[62].
  • Аннапурна I (8091 м) була першим восьмитисячником, на який піднялася людина (у 1950 році), але при цьому вона залишається самим «відлюдним» із всіх восьмитисячників — зі 191 сходженням на вершину станом на березень 2012 року,[63] і найнебезпечнішою з усіх восьмитисячників — 61 загиблим на ній альпіністом (31,9 % смертності — найвищий показник загиблих альпіністів)[1]. Крім того, дослідниками ставиться під сумнів сам факт успішного сходження на Аннапурну I в 1950 р.[64]

Галерея восьмитисячників

[ред. | ред. код]
Порівняння висоти восьмитисячників (червоні трикутники) з висотами «Сім вершин» та «Сім других вершин»

.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Stairway to heaven. «The Economist». 29 травня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2017-05-28.  Дані станом на березень 2012 року (англ.)
  2. ↑ Восьмитысячник К2 готовится встретить рекордное количество альпинистов в летнем сезоне 2019 года. 4sport.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  3. ↑ Більші цифри вказують на більш складніші маршрути і умови сходження.
  4. ↑ Почему К2 никогда не станет новым Эверестом. 4sport.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  5. ↑ Топографічна ізоляція — відстань, в кілометрах, до найближчої рівної або вищої вершини.
  6. ↑ Broad Peak Central, Pakistan. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  7. ↑ Yalung Kang, Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  8. ↑ Kangchenjunga South, India. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  9. ↑ Kangchenjunga Central, India. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  10. ↑ Lhotse-Middle Summit, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  11. ↑ Lhotse Shar, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 9 вересня 2015.
  12. ↑ Mount Everest-South Summit, China/Nepal. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 18 липня 2017.
  13. ↑ Статистика сходжень на 14 восьмитисячників на www.8000ers.com E. Jurgalski [Архівовано 2022-06-25 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 10 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 10 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ http://explorersweb.com/everest_k2/news.php?id=19623 [Архівовано 15 березня 2012 у Wayback Machine.] Korean Alpine Federation questions Miss Oh's Kangchenjunga 2009 summit
  18. ↑ ExWeb Oh Eun-Sun report, final: Edurne Pasaban takes the throne [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.], ExplorersWeb, 10-04-2012
  19. ↑ Austrian woman claims Himalayas climbing record. BBC News. 23 серпня 2011. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 10-04-2012.
  20. ↑ «Austrian is first woman to scale 14 peaks without oxygen». Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
  21. ↑ climbers who have reached the summit of all 14 eight-thousanders http://www.8000ers.com/cms/download.html?func=startdown&id=155 [Архівовано 16 лютого 2019 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Carlos Carsolio required emergency oxygen on his descent from Makalu in 1988.
  23. ↑ EverestNews2004.com, News (age calculated: in 2004 Hong-Gil Um was 44). Mr. Um Hong Gil has bagged his 15th 8000 meter peak. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  24. ↑ Kukuxumusu, Spanish News. 05/20/2002 Alberto Iñurrategi achieves his fourteenth "eight thousand meters". Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  25. ↑ Mounteverest.net, News, ...the American climber became one of only five men in the world to accomplish the quest entirely without supplementary oxygen.. Best of ExplorersWeb 2005 Awards: Ed Viesturs and Christian Kuntner. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  26. ↑ Mounteverest.net, News, Last year, Silvio 'Gnaro' Mondinelli broke the haunted 13 when he summited the last peak on his list of 14, 8000ers - becoming only the 6th mountaineer in the world to have bagged them all without supplementary oxygen.. The wolf is back: Gnaro bags Baruntse. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  27. ↑ PlanetMountain.com, News, 13/07 interview with Silvio Mondinelli after the summit of his 14th 8000m peak without supplementary oxygen.. The day after: Silvio Mondinelli, Broad Peak and all 14 8000m summits. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  28. ↑ Mounteverest.net, News, Implied in text: ...Following Italian Silvio "Gnaro" Mondinelli last year and American Ed Viesturs in 2005, Ivan also became only the seventh mountaineer in the world to have done them all without supplementary oxygen.. The 14th knight: Ecuadorian Ivan Vallejo is ready to continue. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  29. ↑ Mounteverest.net, News, ...Ivan also became only the seventh mountaineer in the world to have done them all without supplementary oxygen.. The 14th knight: Ecuadorian Ivan Vallejo is ready to continue. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  30. ↑ PlanetMountain.com. Denis Urubko, Cho Oyu and all 14 8000m peaks. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  31. ↑ Ralf Dujmovits. Ralf-dujmovits.de. Архів оригіналу за 15-07-2010. Процитовано 11-04-2012.
  32. ↑ Summit 8000 - Andrew Lock's quest to climb all fourteen of the highest mountains in the world. Andrew-lock.com. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  33. ↑ Australia's Most Accomplished Mountaineer. Andrew Lock. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 11-04-2012.
  34. ↑ Piotr Pustelnik summits Annapurna - bags the 14x8000ers!. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  35. ↑ Shisha Pangma: Edurne Pasaban summits - completes the 14x800ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  36. ↑ Abele Blanc summits Annapurna and all 8000ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  37. ↑ а б в г д е ж и к л Climbers - First 14, updated table on 8000ers.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.
  38. ↑ Christian Kuntner — a mountaineering legend is gone [Архівовано 8 липня 2012 у Wayback Machine.] Mounteverest.net
  39. ↑ Mario Panzeri: sono in cima! E finalmente sono 14 ottomila. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 7 вересня 2013.
  40. ↑ 日本人初の快挙、8000メートル峰14座登頂　竹内洋岳 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Подвиг першого японського альпініста Хіротаки Такеучі, який піднявся на всі 14-ть «восьмитисячники») (яп.)
  41. ↑ Climbers - First 14. 8000ers.com. 13 серпня 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 29 липня 2015.
  42. ↑ а б Нівес Мерой та Романо Бенет піднялися одночасно на всі восьмитисячники, таким чином вони поділяють одну і ту ж позицію.
  43. ↑ а б Nives Meroi and Romano Benet summit Annapurna, their 14th 8000er. PlanetMountain.com (англ.). Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  44. ↑ Pokoril všetky osemtisícovky. skrsi.rtvs.sk. 18 червня 2017. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  45. ↑ قیچی‌ساز حماسه ساز شد/کوهنورد تبریزی به هشت هزاری‌ها پیوست. yjc. 19 травня 2017. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  46. ↑ Ferran Latorre completa los catorce ochomiles en el Everest. desnivel.com. 27 травня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  47. ↑ Cadiach, camino del campo 3 tras coronar el Broad Peak (spanish) . La Vanguardia. 27 липня 2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 14-08-2017.
  48. ↑ China’s top mountaineer finds the meaning of life at 26,000 feet. Inkstone. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  49. ↑ MountEverest.net, News. Fausto de Stefani back for Lhotse – changes ahead on the 14x8,000ers summiteers’ list?. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
  50. ↑ Пам'яті Владислава Терзиула. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  51. ↑ Владислав Терзиул загинув під час спуску з вершини Макалу (8485 м) 18 травня 2004 року.
  52. ↑ Russianclimb.com, Mountaineering World of Russia & CIS. Vladislav Terzyul, List of ascents. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 6 жовтня 2009.
  53. ↑ Everest News, Sad results on Makalu: 1 missing climber and 1 passed away on Makalu Update [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.]
  54. ↑ AdventureStats.net, Official records. Climbers that have summited 10 to 13 of the 14 Main-8000ers. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
  55. ↑ MountEverest.net, News, under heading No Proof: Alan himself said later that he continued alone for one hour into the fog to find the true summit. He said that he "has no proof to have not been to the summit" and so he counts it a done deal. The statistician's didn't buy it, and Alan was deleted on all of the Cho Oyu lists.. Alan Hinkes Kangchenjunga - 13 or 14?. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 листопада 2008.
  56. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 квітня 2010. Процитовано 30 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  57. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  58. ↑ New doubts over Korean Oh Eun-Sun's climbing record. BBC News. 27 серпня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 11 квітня 2012.
  59. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 11 квітня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. ↑ Desnivel; Carlos Pauner consigue la cima del Everest [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (ісп.)
  61. ↑ Аннапурна −2010. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 6 вересня 2013.
  62. ↑ Статистика сходжень на восьмитисячники [Архівовано 2022-06-10 у Wayback Machine.]. Дані на 2008-06-19
  63. ↑ Список сходжень на Аннапурну I. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  64. ↑ 'True Summit: What Really Happened on the Legendary Ascent of Annapurna' by David Roberts. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Восьмитисячники&oldid=42857692