Перейти до вмісту

Вршаць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вршац)
Місто
Вршаць
Vršac

Герб
Герб

Координати 45°13′ пн. ш. 21°30′ сх. д.H G O

Країна  Сербія[1]
Автономний край Воєводина
Округ Південно-Банатський
Громада Громада Вршаць
Голова Jovica Zarkula
Площа 1324 км²
Висота центру 101 м
Населення 36 623  
Міста-побратими Луґож (3 грудня 2005)[2], Банська Бистриця (2004)[3], Ново Место, Крива Паланка[4], Решица
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +381 13
Поштовий індекс 26300
Автомобільний код
GeoNames 784136
Офіційний сайт vrsac.com
Вршаць. Карта розташування: Сербія
Вршаць
Вршаць
Вршаць (Сербія)
Мапа
*  

Вршаць (серб. Вршац, Vršac) — місто в Сербії з населенням близько 40 000 осіб, розташоване поблизу кордону з Румунією за 90 км від Белграда. Адміністративний центр громади Вршаць. Під час перебування у складі Австро-Угорщини мало назву Вершець.

Історія виноградарства

[ред. | ред. код]

Виноградарський район міста Вршаць розташований на гористій місцевості на крайніх західних схилах Карпат. У місті є комбінат «Вршацькі виногради», плантації якого займають понад 1 700 га виноградників, у той час як у всьому регіоні їх близько 2 000 га. Винний льох підприємства є будівельно-архітектурною знаменитістю міста. Він вміщує 34 000 тонни, тобто 3 400 вагонів вина. Цей підвал будували в 1964—1967 рр. «Вршачкі виногради» є одним з найвідоміших символів колишньої держави Югославії. Погріб має форму англійської літери «Y» (тобто першої букви міжнародного коду країни Югославія). Цей погріб — один із найбільших у Європі (інші два — у Франції та в Іспанії). У підвалі 5 рівнів, один з яких під землею, у яких розташовано 580 бетонних ємностей для вина, облицьованих скляними плитами.

Згідно з деякими історичними джерелами, виноградарство у м. Вршаць існує з часів стародавньої Дакії і давньоримського правління. Перші письмові дані про нього збереглися з XV століття, коли вино з цього району було поставлено в палац короля Владислава Другого. Згідно записів з книги турецького мандрівника Евлії Челебі, на схилах пагорба біля м. Вршаць були насадження виноградної лози, яка давала солодкий і смачний виноград. У районі Банат виноробство розвивалося під час великої колонізації під владою імператриці Марії Терезії (1740—1780 рр.).

На в'їзді до міста є великий винний льох «Гельветія» (від: «країна гельветів, Швейцарія»), побудований і обладнаний в 1880 р. швейцарським виноторговцем Бернгардом Штаубом. Про значення виноградарства в житті цього міста свідчить факт, що виноградна лоза була зображена на гербі міста з 1804 р., а в ряді фрагментів на фасадах старих будинків також представлений виноград.

Наприкінці XIX століття в районі м. Вршаць було понад 10 000 га виноградників — це був найбільший на території королівства Угорщини комплекс виноградних насаджень, а на думку деяких статистиків — він був і найбільшим у Європі, де філоксера спустошила величезні площі.

Після кінця турецького панування, в цьому регіоні поселилися німці з Рейнської області, виноградарство стало головною галуззю господарської діяльності в с. Гудуриця, поблизу м. Вршаць. Після Другої світової війни замість вигнаних німців у селі поселилися словенці, македонці, потім колоністи з Боснії, Лики, Банії, Кордуна.

Виноградарство і виноробство

[ред. | ред. код]

Комфортні для росту виноградної лози географічні та кліматичні умови посприяли тому, що практично всі жителі цього регіону серйозно ставляться до вирощування винограду та виробництва вина. У виноградарському районі м. Вршаць домінують білі винні сорти, червоних майже немає. Весь цей край займають виноградники і він є одним з найважливіших виноградарських регіонів Сербії.

Серед багатьох вин особливо високої якості, які виготовляють у виноградарському районі м. Вршаць, виділяються: Мускат Оттонель, Шардоне, Піно блан, Рислінг рейнський та італійський. Дуже популярним є столове вино Ріслінг банатський із сортів: Ріслінг італійський, Смедерівка, Жуплянка та Креаця.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Вршацька вежа (XIV століття), розташована на Вршацькому пагорбі.
  • Будівля Ратуші (Магістрату) XVIII століття.
  • Резиденція єпископа («Владичанський двір») XVIII століття, з досить багатою скарбницею.
  • Монастир Месич XVI століття, розташований за 10 км від м. Вршаць.
  • «Аптека на сходах», відкрита в 1784 р., нині на цьому місці постійна експозиція музею Соборної церкви Святого Миколая 1785 р.
  • Римсько-католицька церква 1863 р., присвячена Святому Гергарду.
  • Каплиця Святого Хреста 1720 р.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]