Перейти до вмісту

Чаплін Всеволод Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чаплін Всеволод Анатолійович
рос. Всеволод Анатольевич Чаплин
1-й голова Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства Московського Патріархату
31 березня 2009 года — 24 грудня 2015 року
Церква: РПЦ
Заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків
27 грудня 2001 — 31 березня 2009
Наступник: Филип (Рябих)
Секретар Відділу зовнішніх церковних зв'язків із взаємин Церкви і суспільства
21 серпня 1997 — 27 грудня 2001
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія (1990) і Московська духовна академія (1994)
Науковий ступінь: кандидат богослов'я
Діяльність: священнослужитель, письменник
Народження: 31 березня 1968(1968-03-31) (56 років)
Москва, СРСР
Смерть: 26 січня 2020(2020-01-26)[1] (51 рік)
Москва, Росія[1]
Похований: Троєкуровське кладовище
Священство: 21 квітня 1991

Нагороди:

Орден Дружби (Російська Федерація)
Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня Орден святого благовірного князя Данила Московського III ступеня орден святителя Інокентія, митрополита московського і коломенського Почесна грамота Президента Російської Федерації орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня

CMNS: Чаплін Всеволод Анатолійович у Вікісховищі

Всеволод Анатолійович Чаплін (рос. Всеволод Анатольевич Чаплин; 31 березня[2] 1968 року, Москва — 26 січня 2020 року) — священник Російської православної церкви, протоієрей; із 31 березня 2009 року по 24 грудня 2015 року Голова Синодального відділу з взаємодії Церкви та суспільства Московського Патріархату, член Громадської палати Російської Федерації з 24 вересня 2009 року[3] по 17 червня 2017 року[4], агітатор за війну Росії проти України, був унесений у базу даних ворогів України Центру «Миротворець»[5]. Настоятель московського храму святого Феодора Студита біля Микитських воріт[6]. Член громадської палати Союзної Держави Росії та Білорусі[7] з липня 2017 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині професора-агностика[8] Анатолія Федоровича Чапліна. Прийомний дід по лінії матері — Всеволод Веніамінович Костін, онук К. Е. Ціолковського. Навчався в середній школі № 836 у московському районі Гляново. За власними словами Чапліна, він виріс «у безрелігійній сім'ї» і до віри прийшов сам, коли йому було тринадцять років. Чаплін розповідав, що майже не вчив фізику, хімію і математику в старших класах школи, знаючи, що ці предмети в житті йому не знадобляться, а «задовільно» йому все одно поставлять[9].

Після закінчення школи в 1985 році був зарахований у штат співробітників Видавничого відділу Московського Патріархату у відділі експедиції; за рекомендацією голови Відділу митрополита Питирима (Нечаєва) вступив у Московську Духовну Семінарію, яку закінчив у 1990 році.

З 31 березня 2009 року — голова новоствореного Синодального відділу по взаємодії Церкви і суспільства[10].

З 28 травня 2009 року[11] по 15 січня 2016 року[12] — член Ради із взаємодії з релігійними об'єднаннями при Президенті Російської Федерації.

З 4 січня 2010 року — член Російського організаційного комітету «Перемога»[13].

З 26 липня 2010 року по 10 березня 2016 року — член Патріаршої ради з культури[14].

24 грудня 2015 року рішенням Священного Синоду звільнений з посади голови Синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства і члена Міжрелігійної ради Росії[15].

Був[16] членом бюро президії, потім заступником голови[17] Всесвітнього російського народного собору.

Вів програми «Земля і люди» (телеканал «Мир», спільно з Андрієм Бистрицьким)[18], «Вечность и время» (телеканал «Спас»)[19], «Комментарий недели» (телеканал «Союз»)[20], на радіо «Російська служба новин», потім на «Радіо Комсомольская правда» передачу «Время доверия»[21]. Постійно публікувався в газеті «Русь Державна»[22].

16 квітня 2016 року виключений зі складу Міжсоборної присутності[23].

Не був одружений[24], дітей не мав.

Помер 26 січня 2020 року через загострення серцевої хвороби.

Резонансні висловлювання

[ред. | ред. код]

Відомий низкою висловлювань з різних питань, включаючи суспільно-політичні, що викликали неоднозначну реакцію:

  • На лист десяти відреагував публічною заявою: «Треба, нарешті, розвінчати химеру так званого наукового світогляду»[25]
  • Висловився проти змішування понять релігія і конфесія[26], нагадавши, що слово «конфесія» (віросповідання) вживається у всьому світі як термін християнський і не може бути синонімом поняття «релігійне об'єднання».
  • Висловлювався за створення «православних народних дружин»[27].
  • Піддав критиці прийняту Парламентською Асамблеєю резолюцію про небезпеку викладання креаціонізму в школах і висловив думку, що було б непогано розповісти школярам про 5-10 інших теорій походження людини, а еволюція не повинна вважатися «абсолютною істиною», оскільки вона, на думку Чапліна, не отримала достатньої кількості доказів у науці[28].
  • В кінці 2010 року Чаплін висловив думку, що жінки своїм зухвалим виглядом і манерами можуть спровокувати чоловіків на зґвалтування[29].
  • Заявив, що в інтелігенції є гріх русофобії, і що не треба боятися говорити про це[30].
  • У березні 2010 року в газеті «Коммерсантъ» повідомлялося про лист Віктору Зубкову від Всеволода Чапліна, де висловлювалася прохання надати можливість підприємствам хімічної промисловості України закуповувати газ безпосередньо у «Газпрому» та інших російських видобувних компаній або знизити вартість газу для українських підприємств, поставляючи його за цінами, що дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію"[31].
  • У лютому 2012 року на зустрічі зі студентами Вищої школи телебачення МДУ заявив:[32]
  • У вересні 2011 після з'їзду Єдиної Росії, на якому Дмитро Медведєв, згадавши про заздалегідь заплановану «рокіровку», висунув кандидатом в президенти Володимира Путіна, Чаплін заявив, що це справжній приклад доброти і моральності в політиці".[33].
  • 27 серпня 2012 року на прес-конференції в Ставрополі заявив, що «якщо хтось дарує патріарху облачення, ікону, машину, годинник — це прояв любові до патріарха, який є цілком природний».[34]
  • В грудні 2014 року висловив думку, що домінування США у світі підходить до кінця і Росія покликана звести його нанівець[35]
  • 20 грудня 2014 року в інтерв'ю Казанській газеті «БІЗНЕС Online» Чаплін заявив, що від «помаранчевої революції» в Росії ніхто не виграє.[36]
  • Назвав військову операцію Росії в Сирії частиною "священної боротьби проти світового тероризму. Ця заява викликала протест з боку сирійської православної церкви. Зокрема, сирійський єпископ Ільяс Тума вказав: «Не може бути в християнстві ніякої священної війни! Незалежно від того, хто згоден з цим чи ні»[37].
  • У серпні 2016 року підтримав жіноче обрізання на Кавказі[38].
  • У березні 2017 року заявив в ефірі радіо «Ехо Москви» про необхідність вбивств ракетними ударами з повітря російських політичних емігрантів на територіях держав, куди вони втекли, та створення в Росії спецпідрозділів, які страчуватимуть російських опозиціонерів на територіях інших держав. На думку Чапліна, такі політичні вбивства перебувають в рамках істинного християнства. Він похвалив агента НКВС Меркадера, вбивцю Троцького[39]. Також Чаплін закликав до політичних репресій, заявивши, що «держава, народ й святині» важливіші за людину, та заявив, що гуманізм — сатанинська ідеологія, адже заповідь «не вбий» може бути застосована лише до вузького кола «праведних». Крім того виправдовував застосування зброї масового ураження тим, що масові вбивства санкціоновані Богом у Біблії[40] .
  • Влітку 2018 року заявив про неприпустимість підвищення пенсійного віку в Росії при існуючій тривалості життя та ситуації на ринку праці[41], виступивши за наповнення пенсійного фонду надприбутками олігархів[42].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Прихожане сообщили о смерти протоиерея Всеволода Чаплина — Інтерфакс, 2020.
  2. ↑ Святейший Патриарх Алексий поздравил протоиерея Всеволода Чаплина, заместителя председателя Отдела внешних церковных связей Московского Патриархата, с 40-летием со дня рождения. [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.] На официальном сайте МП 31 марта 2008 г.
  3. ↑ Заметки президента России. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 31 серпня 2018.
  4. ↑ Состав Общественной палаты РФ 2017. Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 31 серпня 2018. [Архівовано 2018-02-17 у Wayback Machine.]
  5. ↑ https://myrotvorets.center/criminal/chaplin-vsevolod-anatolevich/
  6. ↑ Протоиерей Всеволод Чаплин — 11 февраля 2016 года назначен настоятелем храма. [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] На официальном сайте храма
  7. ↑ о. Всеволод Чаплин, член Общественной Палаты Союзного государства. op-soyuz.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2018. Процитовано 8 квітня 2022. [Архівовано 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Вигилянская, Александрина. «Праздность — мать всех пороков». Интервью с протоиереем Всеволодом Чаплиным (рос.). Московское подворье Свято-Троице-Сергиевой лавры. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 13 лютого 2018.
  9. ↑ Лоскутки. — «Религия и СМИ», 12.12.2005. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  10. ↑ Священный Синод принял важные кадровые решения и внес изменения в структуру управления Церковью [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.] NEWSru 31 марта 2009.
  11. ↑ Распоряжение Президента Российской Федерации от 28 мая 2009 г. № 332-рп[недоступне посилання з Апрель 2018]
  12. ↑ Легойда назначен в совет при президенте России вместо Чаплина. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2018.
  13. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 января 2010 года № 6[недоступне посилання з травня 2019]
  14. ↑ Состав Патриаршего совета по культуре. Архів оригіналу за 1 серпня 2010. Процитовано 31 серпня 2018.
  15. ↑ Журналы заседания Священного Синода от 24 декабря 2015 года. [Архівовано 24 березня 2019 у Wayback Machine.] Журнал № 98. // Патриархия.Ru
  16. ↑ Чаплин снят с поста заместителя главы Всемирного русского собора. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  17. ↑ Выступление заместителя главы Всемирного русского народного собора, председателя Синодального отдела по взаимоотношениям Церкви и общества протоиерея Всеволода Чаплина на пленарном заседании XVI Всемирного русского народного собора. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  18. ↑ В этом ток-шоу зрители присоединяются к протоиерею Всеволоду Чаплину и Андрею Быстрицкому. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  19. ↑ Программа «Вечность и время» на телеканале «Спас». Протоиерей Всеволод Чаплин и его гость — Андрей Гуськовобсуждают тему «Город и село: обустройство жизненной среды». Эфир 22 января 2013 года. Архів оригіналу за 24 лютого 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  20. ↑ Эфиры передач с 2008 по 2015 годы. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  21. ↑ Русская служба новостей. Время доверия. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 31 серпня 2018. [Архівовано 2011-01-22 у Wayback Machine.]
  22. ↑ РПЦ готова к силовому конфликту. [Архівовано 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] // «Независимая газета».
  23. ↑ ЖУРНАЛЫ заседания Священного Синода от 16 апреля 2016 года / Официальные документы / Патриархия.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 31 серпня 2018.
  24. ↑ Собчак & Соколова с Всеволодом Чаплиным: Сказка о попе и работнике Синодального отдела. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 31 серпня 2018.
  25. ↑ Поздняев М. За что боролись… Московская патриархия попала под град критики. [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.] // «Новые известия», 26.07.2007
  26. ↑ Прот. Всеволод Чаплин призывал не путать понятия «религии» и «конфессии». Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 31 серпня 2018.
  27. ↑ РПЦ предложила создать «православные народные дружины». Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 31 серпня 2018.
  28. ↑ РПЦ возмутила новая резолюция ПАСЕ о теории Дарвина
  29. ↑ Ответ протоиерея Всеволода Чаплина авторам обращения к патриарху Кириллу по поводу женского дресс-кода. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  30. ↑ Интерфакс-Религия: Протоиерей Всеволод Чаплин озабочен русофобскими настроениями среди интеллигентов. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  31. ↑ Александр Воронов, Павел Коробов, Ольга Мордюшенко Химия и житие. РПЦ выступила посредником между Украиной и «Газпромом» [Архівовано 15 лютого 2011 у Wayback Machine.]// Газета «Коммерсантъ» № 48 (4348) от 20.03.2010, 20 марта 2010.
  32. ↑ Глава синодального отдела по взаимоотношениям Русской православной церкви и общества протоиерей Всеволод Чаплин заявил в среду, что верующие не должны останавливаться ни перед чем для защиты святых для себя вещей, в том числе и перед убийством. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  33. ↑ BBC Russian — Россия — Рунет обсуждает политическую рокировку Путина-Медведева. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 31 серпня 2018.
  34. ↑ Дорогие подарки духовенству — это проявление народной любви, убежден протоиерей Чаплин. [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] NEWSru, 28 августа 2012.
  35. ↑ Россия остановит американский проект, как это сделала с Гитлером, считает протоиерей Всеволод Чаплин. [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.] 24 декабря 2014.
  36. ↑ Всеволод Чаплин: «Остановили гитлеровский проект, остановим и американский!» [Архівовано 22 січня 2018 у Wayback Machine.], 20 декабря 2014.
  37. ↑ «Христиане в Сирии разгневаны словами РПЦ о „священной борьбе“» [Архівовано 23 лютого 2018 у Wayback Machine.], Би-Би-Си, 6.10.2015
  38. ↑ Протоиерей Чаплин поддержал призвавшего обрезать женщин муфтия.
  39. ↑ Протоиерей Чаплин потребовал уничтожать эмигрантов ракетными ударами, Московский комсомолец
  40. ↑ Чаплин пояснил, кого предложил убивать в эфире «Эха Москвы», Московский комсомолец
  41. ↑ Ни пенсии, ни работы?
  42. ↑ Выступление Всеволода Чаплина на митинге против пенсионной реформы. YouTube. Рупор Москвы. 18 липня 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чаплін_Всеволод_Анатолійович&oldid=44111311