Вулиця Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)

Вулиця Гетьмана Мазепи
Івано-Франківськ
Вулиця Гетьмана Мазепи; Івано-Франківськ
	Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську. Початок вулиці Гетьмана Мазепи в Івано-Франківську.
Назва на честь	гетьмана Івана Мазепи
Колишні назви
австрійського періоду (українською)	Брукована
радянського періоду (українською)	Дзержинського
Загальні відомості
Протяжність	2600 м
Координати початку	48°55′16″ пн. ш. 24°42′26″ сх. д. / 48.921235° пн. ш. 24.707355° сх. д.
Координати	48°54′45″ пн. ш. 24°41′39″ сх. д. / 48.912408° пн. ш. 24.694073° сх. д.
Координати кінця	48°54′22″ пн. ш. 24°40′53″ сх. д. / 48.906193° пн. ш. 24.681321° сх. д.
Транспорт
Автобуси	40, 53, 54, 55
Тролейбуси	5
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми	Церква Різдва Христового Церква Пресвятої Трійці (УГКЦ)
Навчальні заклади	школа-ліцей №23;; коледж фізичного виховання;; медичний коледж;
Медичні заклади	центральна міська лікарня;
Заклади культури	Народний музей освіти Прикарпаття, музей Олекси Довбуша
Комерція	Сільпо, Comfy, Synevo
Парки	парк ім. Шевченка;; міське озеро.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3615514
Мапа
Вулиця Гетьмана Мазепи у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вулиця Гетьмана Мазепи.

Вулиця Гетьмана Мазепи — містотворча вулиця Івано-Франківська.

Названа на честь гетьмана України Мазепи Івана Степановича.

Простягається від перехрестя вул. Незалежності та вул. Бельведерської до межі міста (транспортної розв'язки — кільця: Набережна Василя Стефаника, вулиця О. Довженка).

Автошлях Н09 після вулиці Галицької проходить через вулицю Мазепи, яка далі переходить у вулицю Криховецьку.

Історія

Давня вулиця міста, яка виникла ще на початку XVIII ст.

Вона починалася біля фортечної Тисменецької брами і вела на захід, у напрямку Лисця і Богородчан. У документах XVIII ст. називається Брукованою, бо була вибрукована каменем з Бистриці-Солотвинської. Польський дослідник А. Шарловський пише, що на початку XIX ст. на назву вулиць заслуговували лише дві — Галицька і Брукована. За час існування вулиця мала чи не найбільше назв. На зламі XVIII i XIX ст., на ній оселялись вірмени, громада яких жила в Станиславові нараховувала тоді до 500 осіб, була багатою і впливовою. Тоді вона мала неофіційну назву Вірменської.

У 1884 р.вулиця була названа Казимирівською, на честь Короля Русі Казимира Великого. В Часи ЗУНР вулиця носила назву І. Мазепи. Відновлена за Польщі назва Казимирівська теж не втрималась. Вулиця була перейменована на честь Польської організації військової (П. О. В.) У 1936 р. Це було в останні роки польського володарювання, і ця назва не закріпилась в пам'яті старожилів.

За «перших совітів» була названа ім'ям радянського партійного і державного діяча, керівника ЧК Ф. Дзержинського, в часи німецької окупації — Б. Хмельницького. Ще до здобуття незалежності, після перемоги Руху на виборах до міської ради в 1990 р. вулиці було повернене ім'я гетьмана Мазепи.

Будівлі

№ 1. Пам'ятка архітектури.
Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Споруджений в 1830 р.,— є другим за віком житловим будинком у передмісті (за межами середмістя). Двоповерховий з мезоніном у формі чотирикутника з внутрішнім двором.

№ 6. Пам'ятка архітектури.
В травні 1897 р. тут відбувся перший в місті показ кінофільму.

№ 10. Пам'ятка архітектури.
Колишня друкарня та кінотеатр «Рай». Народний музей освіти Прикарпаття

№ 14. Пам'ятка архітектури (1884 архітектор: Р. Меус)
Обласна філія Ощадбанку.

Перший будинок в Станиславові зведений за архітектурним конкурсом. Тоді,— «Каса ощадності», (створена у 1868),— перша фінансово-кредитна установа міста, яка до 1872 р. за сумою вкладів мала четверте місце в Галичині.

№ 20. Житловий будинок. Раніше тут знаходилася друга польська гімназія ім. Ю. Пілсудського(1907–1939).

№ 36. Житловий будинок. Колишній військовий трибунал (у післявоєнний час), який виносив вироки за націоналістичну діяльність.

№ 83. Будівля, на місці якої знаходився будинок в якому помер композитор Д. Січинський

№ 114. Найстаріша міська лікарня, (1841).

№ 133. Будинок у якому квартирувала Целіна Журавська-Зиґмунтовська у 1899–1900. Їй І. Франко присвятив рядки у вірші «Тричі мені являлася любов».

№ 135. ЗАТ «Івано-Франківськтурист».

№ 140. готель «Прикарпаття».

№ 142а. Івано-Франківський коледж фізичного виховання.

№ 165. Івано-Франківський базовий медичний коледж