Вулиця Павла Загребельного (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Павла Загребельного
Київ
МісцевістьСаперне поле
РайонПечерський
Назва на честьПавла Загребельного
Колишні назви
Новомитрофанівська, Миколи Раєвського
Загальні відомості
Протяжність720 м
Координати початку50°24′56″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.415611° пн. ш. 30.533333° сх. д. / 50.415611; 30.533333Координати: 50°24′56″ пн. ш. 30°32′00″ сх. д. / 50.415611° пн. ш. 30.533333° сх. д. / 50.415611; 30.533333
Координати кінця50°25′18″ пн. ш. 30°32′13″ сх. д. / 50.421917° пн. ш. 30.537083° сх. д. / 50.421917; 30.537083
поштові індекси01042
Транспорт
Найближчі станції метро «Печерська»,
 «Звіринецька»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11414
У проєкті OpenStreetMapr422378
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Павла Загребельного у Вікісховищі

Ву́лиця Павла́ Загребе́льного — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Саперне поле. Пролягає від початку забудови поблизу вулиці Академіка Філатова до вулиці Ігоря Брановицького.

Прилучаються вулиці Дмитра Годзенка і Дмитра Дорошенка.

Історія

[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в 1-й половині XX століття, мала назву Новомитрофанівська, як імовірне продовження Митрофанівської вулиці (тепер вулиця Ковпака).

Назву на честь російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 року Миколи Раєвського  мала у 1962-2022 роках[1].

Сучасна назва з 2022 року — на честь письменника Павла Загребельного[2].

Установи та заклади

[ред. | ред. код]

Особистості

[ред. | ред. код]

У будинку на цій вулиці тривалий час жив і працював український письменник Григір Тютюнник[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 169. Арк. 28–34. [Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.]
  2. Київрада дерусифікувала ще 32 вулиці столиці
  3. Новакович Руслан. З любові і муки. "У передсмертній записці Григора Тютюнника запам'ятала одну фразу: «Помучте іншого…» — згадує вдова відомого письменника [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2006. — № 47. — 8 — 15 грудня.

Джерела

[ред. | ред. код]