Баклан вухатий
Вухатий баклан | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phalacrocorax auritus Lesson, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан вухатий[1] (Phalacrocorax auritus) — птах роду баклан (Phalacrocorax), поширений у Північній Америці.
Крупний птах 70—90 см завдовжки, вагою 1,2—2,5 кг. Оперення темно-коричневе або чорне, із зеленуватим або бронзовим відливом. Тіло струнке, з довгою шиєю і відносно короткими лапами. Дзьоб довгий, у верхній частині заломлений на кінці у вигляді гачка. Шкіра в основі дзьоба, під очима і шиї забарвлена в яскравий жовто-помаранчевий колір. Лапи короткі, чорні, перетинкові. Хвіст клиноподібний. В період розмноження на голові можна побачити подвійний хвилястий чорний чубок, сині повіки, темний дзьоб і помаранчевий мішок та вуздечку.
Самці не набагато більші за самок. Молодняк в порівнянні з дорослими птахами має більш матове оперення. Вони зазвичай зверху темно-коричневі, а знизу блідо-сірі. Розрізняють 5 підвидів вухатого баклана залежно від розміру, забарвлення і виду чубка[2][3].
Вухаті баклани широко поширені по всій Північній Америці, розмножуються до південної Аляски і Нової Англії на півночі ареалу, а зимують до мексиканського штату Сіналоа і Багамських островів на півдні. У північних холодних територіях є мігруючими птахами[2][3][4].
Живуть у прибережних районах і по берегах внутрішніх водойм.
Вухаті баклани є зграйними птахами. Їх можна побачити великими і маленькими групами як у період розмноження, так і в зимовий час. Вони розмножуються в колоніях і полюють часто великими зграями. Мігрують також великими групами.
Полюють в денний час, пірнаючи за рибою під воду. Після пірнання шукають підвищення, де сідають і випростовують свої крила, ймовірно щоб висушити їх (на відміну від більшості морських птахів, їхні крила частково намокають). Проте така поведінка не є прямою реакцією на воду, оскільки птахи, утримувані в неволі, не пірнають за їжею, проте розпрямляють своє пір'я після їжі[2].
Живляться вухаті баклани в основному рибою, але також вживають у їжу комах, ракоподібних і земноводних. Полюють зазвичай на мілководді, де глибина не перевищує 8 м, не далі 5 км від берега. Невелику здобич здатні заковтувати прямо під водою, а велику виносять спочатку на берег, щоб потрясти або постукати по чомусь. За зграями риби полюють великими групами. Гачкуватий дзьоб допомагає їм утримувати слизьку здобич[5][6].
Вухаті баклани моногамні і гніздяться колоніями, що містять до трьохсот пар. Самець вибирає місце для гнізда і потім, стоячи біля нього, помахами крил кличе самку. Він також може виконувати шлюбні танці на воді, де він демонструє самці матеріал для гнізда. Як тільки пара сформована, чубок у птахів відразу зникає.
Вухаті баклани охороняють лише невелику територію безпосередньо біля гнізда, яка в діаметрі складає менш одного метра.
Розмноження відбувається в період з квітня по серпень, з піком сезону з травня по липень. Самці прибувають до місця гніздування першими і вибирають місце для гнізда, після чого починають рекламувати його самиці. Як самець, так і самка беруть участь в споруді нового або відновленні старого гнізда. Як матеріал використовуються гілочки, палички, траву і різне плаваюче у воді сміття на зразок мотузок і обривків риболовецьких мереж. Самець відносить знайдений матеріал самці, яка укладає його і охороняє від інших птахів. Частіше за все гніздо будується на землі, рідше на деревах. Як тільки будівництво гнізда закінчене, самка відкладає в нього 1—7 (зазвичай 4) блідо-блакитних яєць, по одному кожні 1—3 дні. Обидва батьки висиджують яйця, інкубаційний період становить 25—28 днів. Неоперені і безпорадні пташенята з'являються асихронно в тому ж порядку, в якому відкладалися яйця. Обидва батько годують пташенят 2—6 разів на день їжею, яку відригують. У жаркі дні вони приносять пташенятам воду і заштовхують їм її прямо в глотку. Пташенята починають покидати гніздо, коли їм виповнюється 3—4 тижні, літати приблизно через 6 тижнів і пірнати через 6—7 тижнів. Повністю незалежними від батьків вони стають через 10 тижнів. Період статевої зрілості у молодих птахів наступає в 2 роки[2][3][4][6].
Тривалість життя до смерті найстарішого відомого вухатого баклана становить 17 років і 9 місяців. Проте середня тривалість життя цих птахів в дикому середовищі становить 6,1 року[2].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в г д Hatch, J., D. Weseloh. 1999. Double-crested cormorant (Phalacrocorax auritus). Pp. 1-36 in A. Poole, F. Gill, eds. The Birds of North America, Vol. 441. Philadelphia, PA: The Birds of North America, Inc
- ↑ а б в Pearson, T. 1936. Birds of America. New York: Garden City Books
- ↑ а б Perrins, C. 1990. The Illustrated Encyclopedia of Birds. New York: Prentice Hall Press
- ↑ Brooke, M., T. Birkhead. 1991. The Cambridge Encyclopedia of Ornithology. Cambridge: Cambridge University Press
- ↑ а б Landsborough, T. 1964. A New Dictionary of Birds. New York: McGraw-Hill Book Company