Аблатив

Аблати́в (від лат. ablātīvus < ablātus < aufero — «відношу», «відкладаю»), відкладний відмінок, іноді орудно-місцевий відмінок — відмінок, який вказує на вихідний пункт траєкторії руху одного з учасників ситуації. Характерний для багатьох мов, слов'янським мовам не властивий.

Слова у відкладному відмінку відповідають на такі запитання: «звідки?», «від кого?», «від чого?», «чому?».

Українськими відповідниками відкладного відмінка є прийменники від, з у поєднанні з родовим відмінком.

Індоєвропейські мови

Латинська мова

Аблатив у латинській мові (ablativus) зазвичай використовується як прислівник і є ознакою дії, вираженої дієсловом. Має багато застосувань та походить від трьох відмінків праіндоєвропейської мови: аблативу, орудного та місцевого.

Інколи має назву прислівникового через своє значення: magnā (cum) celeritāte («дуже швидко», «з величезною швидкістю»).

Латинський супін в аблативі (так званий «супін II», «супін на-U») служить додатком при прикметнику в деяких стійких виразах: jūcundus cōgnitū («приємний для пізнання»), horribile dictū («страшно сказати»).

Відкладний відмінок вживається для позначення агента, знаряддя або способу дії: oppidum vallo cingitur («поселення оточене валом»), libri a discipulis leguntur («книжки читаються учнями»), docendo et cogitando («вченням і міркуванням»), igni et ferro («вогнем і залізом», «вогнем і мечем»). У цьому значенні аблатив поширений у девізах, українською він перекладається зазвичай орудним відмінком (virtute et educatione — «доблестю і просвітою»). Окрім того, його вживають для позначення місцезнаходження (in Romā — «у Римі», in horto — «у саду», in domu — «у домі», in mari — «у морі/на морі»), на українську в цьому разі він перекладається місцевим відмінком.

Слово «ребус» (лат. rebus) за походженням являє собою форму відкладного відмінка множини іменника res («річ»), тобто «від речей», «речами».

Албанська мова

В албанській мові аблатив є п'ятим відмінком та має назву rasa rrjedhore.

Санскрит

У граматиці санскриту аблатив є п'ятим відмінком (panchami) та має схожі граматичні функції з латинським аналогом.

Іменники у цьому відмінку зазвичай відповідають предмету, від чи з якого щось з'явилось чи виникло — наприклад, patram vṛkṣāt patati («листок падає з дерева»).

Відмінок має кілька інших призначень, зокрема, коли дія відбувається з причини чи без певного суб'єкта; або з іменником, що позначає відстань чи напрям.

Вірменська мова

У західновірменській мові аблатив утворюється суфіксом -e (невизначений) чи -en (визначений).

Mart — чоловік

Marten — від чоловіка (визн.)

Marte — від чоловіка (невизн.)

Doon — будинок

D'nen — з будинку (визн.)

D'ne — з будинку (невизн.)

У східновірменській мові суфікс -its вживається для усіх іменників.

Mard — чоловік Mardits — від чоловіка

Toon — будинок T'nits — з будинку

Обидва суфікси мають походження з класичної вірменської. Західний суфікс -e походить з форми однини у класичній, східний -its відповідно з множинної, проте в обох сучасних діалектах вони не залежать від числа.

Приклади застосування (західний варіант):

• Рух від вказаного предмета.
  • KAGHAKEN katsi. — Я прийшов з міста.
  • ASTEGHEN heroo g'abrei. — Я жив далеко звідси.

• Вказує на агента при використанні пасиву.
  • INE misht g' sirveis. — Ти завжди була любима мною.
  • AZAD'CHNEREN azadetsank. — Ми були звільнені визволителями.

• У розмовній вірменській — для конструкції порівняння:
  • Inch MEGHREN anoosh eh? — Що є солодшим за мед? (приказка)
  • Mariam EKHPEREN b'zdig eh. — Марія менша (молодша) за свого брата.

• Керування відмінками у випадку післяйменників (англ. postpositions).
  • INE var — піді мною.
  • KEZME ver — над тобою.
  • ANONTSME verch — після них.
  • MEZME arach — перед нами.

Слов'янські та балтійські мови

У балто-слов'янських мовах індоєвропейський аблатив злився з родовим відмінком. До праіндоєвропейських значень відкладного відмінка сходять такі значення слов'янського родового відмінка: 1) вираження проявлення якихось почуттів; 2) вираження відділення, позбуття від чогось; 3) вираз додатка при вищому ступені порівняння прикметників.

Тюркські мови

Азербайджанська мова

Аблатив в азербайджанській мові (азерб. çıxışlıq hal) виражений суфіксами -dan або -dən. Приклади: Ev («будинок») — evdən («від/з будинку»).

Турецька мова

Аблатив у турецькій мові (тур. den hali, uzaklaşma hali) виражається суфіксами -den, -dan, -ten або -tan, де вибір зумовлюється гармонією голосних та приголосних. Приклади:

• Ev («будинок») — evden («від/з будинку»)
• At («кінь») — attan («від/з коня»)
• Ses («звук», «гучність») — sesten («від звуку», «гучності»)

У деяких випадках аблатив відповідає значенню причини, у цих ситуаціях після аблативу може йти необов'язкове слово dolayı («через», «з причини»).

• ondan dolayı — «тому, з цієї причини»
• Yüksek sesten (dolayı) rahatsız oldum — «Мені було некомфортно через гучний звук».

Деякі мови, що мають аблатив

• З індоєвропейських мов:
  • Давньогрецька мова
  • Вірменська мова
  • Хеттська мова
  • Італьські мови
  • Санскрит
  • Палі
• З тюркських мов:
  • Азербайджанська мова
  • Башкирська мова
  • Казахська мова
  • Киргизька мова
  • Кримськотатарська мова
  • Татарська мова
  • Турецька мова
  • Узбецька мова
  • Чуваська мова
• З угро-фінських:
  • Карельська мова
  • Фінська мова
  • Естонська мова
  • Угорська мова
• З картвельських:
  • Лазька мова
• З палеоазійських:
  • Чукотська мова
  • Ітельменська мова
• З індіанських мов:
  • Кечуа
• Японська мова
• Квенья — вигадана мова ельфів Толкіна

Література

• Oda Buchholz, Wilfried Fiedler: Albanische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1987, ISBN 3-324-00025-4.
• Margarete I. Ersen-Rasch: Baschkirisch. Lehrbuch für Anfänger und Fortgeschrittene. Harrassowitz, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-447-05730-1, S. 43.
• Irja Grönholm: Estnisch Wort für Wort (= Kauderwelsch. Bd. 55). 3. Auflage. Reise-Know-How-Verlag Rump, Bielefeld 2002, ISBN 3-89416-245-7.
• József Tompa: Kleine Ungarische Grammatik. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1972.
• Hans-Peter Vietze: Lehrbuch der Mongolischen Sprache. 5. durchgesehene Auflage. Verlag Enzyklopädie, Leipzig 1988, ISBN 3-324-00242-7.

Посилання

• Аблатив [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Аблатив // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 6. — ISBN 978-966-439-921-7.
• What is the ablative case? [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
• Ablative case in Hungarian [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]