Перейти до вмісту

Вікторія (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вікторія (ріка))
Вікторія
Річка Вікторія
Басейн річки Вікторія
17°50′35″ пд. ш. 130°06′13″ сх. д. / 17.843055555556° пд. ш. 130.10361111111° сх. д. / -17.843055555556; 130.10361111111
Витік
• координати17°50′35″ пд. ш. 130°06′13″ сх. д. / 17.843055555556° пд. ш. 130.10361111111° сх. д. / -17.843055555556; 130.10361111111
ГирлоТиморське море
• координати14°56′50″ пд. ш. 129°33′15″ сх. д. / 14.947222222222° пд. ш. 129.55416666667° сх. д. / -14.947222222222; 129.55416666667
Країни:Австралія
Прирічкові країни:Австралія
РегіонПівнічна територія
Довжина560 км
Площа басейну:70 090 км²
Середньорічний стік140
Притоки:Wickham Riverd, Baines Riverd, Bullo Riverd, Camfield Riverd, Armstrong Riverd і Angalarri Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вікто́рія[1] (англ. Victoria River) — найдовша річка в Північній території (Австралія). Впадає у Тиморське море.

Географія

[ред. | ред. код]

Річка бере свій початок у горбкуватій місцевості на висоті 370 м на півночі від Хукер-Крік[2]. Довжина — 560 км. Упадає в затоку Жозеф-Бонапарт в Тиморському морі через затоку Куїнс-Чаннел.

На березі річки розташовано кілька невеликих поселень: Вікторія-Рівер-Даунс, Куліба.

Історія

[ред. | ред. код]

Річка була вперше досліджена в 1839 році британським капітаном Дж. Уікемом (англ. J. C. Wickham), що назвав її на честь британської королеви Вікторії[3]. Подальше вивчення річки просувалося дуже повільно: тільки через 16 років інший мандрівник Огастус Чарльз Грегорі (англ. Sir Augustus Charles Gregory) досліджував естуарій Вікторії. З командою з 18 чоловік і декількох учених Грегорі здійнявся нагору за течією й досліджував приплив Вікторії, Стертс-Крік. В 1879 році річка була вивчена експедицією Олександра Форреста[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Атлас світу, 2005.
  2. Victoria River (англійською) . Encyclop?dia Britannica Online. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 20 вересня 2008.
  3. а б Victoria River (англійською) . The Sydney Morning Herald. 8 лютого 2004. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 20 вересня 2008.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]