Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2009-09-11
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Пропонує: Статтю писав довго, але було дуже цікаво. Сподіваюсь відповідає критеріям доброї. セルギイОбг. 17:24, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- За:
- Я звісно за, але ілюстрацій явно не вистачає... — Це написав, але не підписав, користувач Raider (обговорення • внесок).
- А яких саме ілюстрацій не вистачає?--セルギイОбг. 18:49, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Хентайних звісно, наприклад кадри зі звичайним хентаєм, лоліконом, гуро і щупальцями - куди ж без них. --Рейдер з нікчемного лісу 15:08, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Чесно кажучи, не хотілося б підвищувати рейтинг статті, особливо лоліконом та гуро.--セルギイОбг. 16:28, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Я Вас звісно розумію, власне стаття й так змістовна на рівні ідей, але навіщо ж уникати такого доброго наочного матеріалу? --Рейдер з нікчемного лісу 16:59, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Чесно кажучи, не хотілося б підвищувати рейтинг статті, особливо лоліконом та гуро.--セルギイОбг. 16:28, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Хентайних звісно, наприклад кадри зі звичайним хентаєм, лоліконом, гуро і щупальцями - куди ж без них. --Рейдер з нікчемного лісу 15:08, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- А яких саме ілюстрацій не вистачає?--セルギイОбг. 18:49, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Гаврило 13:55, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Nekto ZpUa 14:10, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Загалом може бути, єдине питання - чи є в нашій Вікіпедії статті про окремі твори у жанрі хентай? --А1 16:01, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Є пару статей про твори з елементами хентаю, але про «чистий» хентай поки що немає.--セルギイОбг. 16:28, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Hundchen 18:23, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Yevhen 20:13, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Цікаво. Але додайте якесь доречне зображення у вступ. Бо стаття без картинки у вступі, як на мене, наче «гола». )) --Lenka:) 13:04, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Крис 18:01, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок: статтю визнано доброю --セルギイОбг. 18:58, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Василь (Липківський) 12—0
[ред. код]Пропонує: Стаття про людину, чиє життя можна було би сміливо окреслити окремою епохою в історії та культурі України. Зізнаюся чесно, я давно виношував ідею написання цієї статті, та все ніяк не міг зібратися з духом. І от нарешті це сталося - робота завершена! --Nestor 00:29, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- За:
- Непогано Ви з духом удвох попрацювали --Helgi 05:40, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Та ми, буває, як удвох зберемося, то ще й не такого утнути можемо! --Nestor 21:41, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Добра стаття про добру людину, діяльність якої була і буде віками прикладом служіння Богові і народу, виховувати український дух і спротив будь-якій окупації. --Perohanych 11:07, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Гаврило 13:09, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Гарно. Тільки я не зрозумів зі статті: місце його поховання не встановлено? --Vasyl` Babych 21:00, 3 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Цитую вступ статті: "У віці 73 років розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Похований на Лук'янівському цвинтарі в Києві, проте точне місце поховання невідоме і на цвинтарі встановлено символічний пам'ятний хрест." --Nestor 21:57, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- І що, відсутні будь-які версії? Отак, жодних даних? Цікаво просто. --Vasyl` Babych 22:31, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Насправді немає чому дивуватись. Якби наша влада (у даному випадку київська, хоча це стосується і держави загалом) дбала про збереження нашої історії та культури та прагнула виховувати у народі патріотизм, то напевне були би організовані якісь пошуки, дослідження, були би підняті архівні матеріали. А так цього не було, немає і точно не передбачається у найближчому майбутньому. До речі, абсолютно ідентична історія з Василем Вишиваним. Тіла чималої кількості патріотів, розстріляних чекістами на задвірках Лук'янівської в'язниці, були згодом поховані на Лук'янівському, проте точні місця поховань лишаються невідомими --Nestor 23:55, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- І що, відсутні будь-які версії? Отак, жодних даних? Цікаво просто. --Vasyl` Babych 22:31, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Цитую вступ статті: "У віці 73 років розстріляний за вироком «трійки» НКВС. Похований на Лук'янівському цвинтарі в Києві, проте точне місце поховання невідоме і на цвинтарі встановлено символічний пам'ятний хрест." --Nestor 21:57, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Darth Wader 21:17, 3 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Анатолій Смага 07:12, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --А1 16:04, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Bulka 14:40, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Hundchen 18:25, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Сподобалось усе, крім назви статті. Мені видається, що правильніше було б назвати статтю Митрополит Василь (Липківський). Бо так виглядає, що йдеться про просто якогось Василя (з прізвищем Липківський). По аналогії зі статтею, напр., Кардинал Йосип (Сліпий) але не Йосип (Сліпий). --Patriot 11:16, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- у нас прийнято таке іменування статтей про православних арієреїв, — Крис 19:20, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Не сприйміть за прискіпування - просто мені цікаво. Де тут логіка? Чому не уніфікувати найменування статей про осіб. Або ім'я і прізвище, або прізвище і ім'я, або чин і ім'я чи ще якось, але за одним принципом для всіх. Для чого ця плутанина і ціла купа вимушених перенаправлень? Я, наприклад, якби хотів знайти інформацію в Вікі про митрополита Липківського, то так би й шукав - митрополит Липківський чи митрополит Василь, але аж ніяк не Василь (Липківський), тим більше в дужках!, бо мало скільки могло бути людей з таким іменем та прізвищем. А мене би цікавив саме митрополит Василь Липківський--Patriot 21:19, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Якісна робота — NickK 21:33, 7 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Дякую за статтю ! Супер робота ! --Yevhen 20:27, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
Підсумок: статтю визнано доброю --セルギイОбг. 18:58, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Меджибізький замок 10—1—3
[ред. код]Пропонує: Patriot 22:00, 30 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- За:
- Стаття про кожен український замок має вийти на добру. --Yarko 07:26, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Був у замковому комплексі сам з півмісяця тому. Видовище непересічне. Всім раджу відвідати. Як і попередній користувач, голосую радше за сам за́мок, але, звісно, дякую, автору статті. --Turzh 07:30, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- --А1 09:45, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Гаврило 14:56, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Цікава стаття. За. Але все ж таки. Що таке забутити (забутування)? --Lenka:) 06:23, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Pardon. «Забутувати» від слова «забутовка»--Patriot 13:43, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Анатолій Смага 18:11, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Підтримую! --Nestor 11:50, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Hundchen 18:27, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Гарна стаття. --Vasyl` Babych 07:32, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- --Yevhen 20:34, 10 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Замок існує й дося, але чому ж так мало його зображень та фотографій, описів окремих будівель, де карта замку, тощо? --Рейдер з нікчемного лісу 10:29, 1 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Може тому, що серйозних та ґрунтовних досліджень не було й досі, а фотографій автор не мав змоги самотужки зробити? -- ЯркО 15:02, 1 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Саме тому, що ще не довелося там побувати так мало фото. А щодо «описів окремих будівель»,- то це занадто загромоджуватиме статтю і не сприятиме кращому сприйняттю матеріалу. Для тих, кого ці питання цікавитимуть більше - є посилання на сайт Меджибожа, де є детальний опис кожної будівлі тощо. Гадаю, що той, хто скурпульозно цікавитиметься цією темою, - обов'язково перегляне всю наявну інформацію, в т.ч. і «Посилання»--Patriot 22:24, 1 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Може тому, що серйозних та ґрунтовних досліджень не було й досі, а фотографій автор не мав змоги самотужки зробити? -- ЯркО 15:02, 1 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
# Вікіфікацію трохи підправила. Але ще треба довікіфікувати розділи План замку та Військова історія. я наразі не маю часу. І розписати скорочення ст.. А в спірних моментах треба вказати джерела. І що таке куртині, забутити (забутування)? Треба пояснити. Виправите — проголосую За. --Lenka:) 16:50, 3 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Виправив, пояснив, вказав - голосуйте --Patriot 23:34, 3 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Утримуюсь:
- За змістом стаття на добру підходить, але слабка вікіфікація, закороткий вступ та посилання на словник замість приміток не дають проголосувати «за» — NickK 09:08, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- А що повинно бути в примітках? У всіх книжках внизу у виносках йде пояснення незнайомих слів або понять, чи роз'яснення щодо тих чи інших подій тощо, а не лише джерел того чи іншого матеріалу. А оскільки в Вікі поки-що немає статей про відповідні незнайомі для широкого загалу слова, то прийшлось скористатися тлумачним словником. Щодо джерел, то я писав цю статтю як узагальнюючу з кількох інших, більш коротких і вони так переплелися, що в моїй статті на кожному кроці довелося б класти виноски. А так я ці джерела подав у розділі «Посилання»
- Щодо вступу, - про що на Ваш погляд там би можна було написати?--Patriot 09:37, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Я думаю вступ достатній, а з посиланням на словник, як на мене то ліпше зробити їх посиланнями у Вікісловник (напр. [[:wikt:прясло|прясло]]), куди ці кілька слів вписати. --А1 09:45, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Вступ. Не зашкодить дописати загальну характеристику замку - стиль, час побудови, значення по шкалі пам'яток (національна, місцева тощо). Напр.: "Замок є ренесансною пам'яткою архітектури XVI ст., внесений до Національного реєстру пам'яток архітектури під № 2155-25а."
- У примітки вартує скидати щось, що може бути важливим для подальшого дослідження цієї теми - уточнення, покликання на дослідників, інша важлива/цікава інформація. Покликання на Словник.нет вартує замінити звичайною вікіфікацією слів - колись вони та й з'являться. --Yarko 09:49, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Per Yarko. Оцей номер (наведений Вами вище) стосується якось до Меджибізького замку, чи наведений для прикладу? Питаюся, бо я не знайшов такого реєстру і такого номеру. Натомість, є № 764 0 в Державному реєстрі національного культурного надбання --Patriot 23:11, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Мій номер вигаданий. Дуже добре, що ви знайшли той реєстр - я з нього теж користатиму :) -- ЯркО 15:02, 1 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Per А1. Біда в тім, що у Вікісловнику тих слів поки-що не має. Звичайно, добре щоб було навпаки і щоб у Вікі теж були відповідні статті. А людям треба дати роз'яснення вже тепер. Я, наприклад ті слова побачив вперше і толком не знав, що вони означають. Отож і приходиться користуватися тим, що є доступним на даний час.--Patriot 23:11, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
- Per Yarko. Оцей номер (наведений Вами вище) стосується якось до Меджибізького замку, чи наведений для прикладу? Питаюся, бо я не знайшов такого реєстру і такого номеру. Натомість, є № 764 0 в Державному реєстрі національного культурного надбання --Patriot 23:11, 31 серпня 2009 (UTC)[відповісти]
Із задоволенням підтримаю статтю, проте мене бентежать два моменти: 1) замала вікіфікація і гіперпосилання на іншомовні вікі; 2) скажіть, будь ласка, де Ви брали факти з розділу "Початок ХХ століття"? Річ у тім, що історія про Корнілова і Скоропадського не лише не відповідає дійсності, але й виглядає нелогічно. Корнілов був закоренілим російським монархістом, його "легка" рука в житті би не піднялася дозволити українізацію армії. Українізацію якраз проводив генерал Скоропадський (і не з легкої руки, а свідомо і цілеспрямовано), чим потім заслужив собі неабияку повагу та авторитет як у війську, так і в державі (УНР) загалом --Nestor 23:42, 1 вересня 2009 (UTC)Дискусію вичерпано, сторони досягли порозуміння --Nestor 11:50, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]- 1) А на що можна посилатися в іншомовних Вікі, коли там нічого суттєвого немає! Погляньте самі.
- 2) тут, що підтверджується в статті Корнілов Лавр Георгійович--Patriot 20:00, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- По першому: Ви мене не зовсім правильно зрозуміли. Я мав на увазі Августа-Олександра Чарторийського. Вже ж скільки разів дебатували це питання! Посилання на іншомовні сторінки ніяким чином не допомогає УкрВікі. Ліпше лишіть червоне посилання, нічого страшного у тому немає! По другому: недарма я Вас запитав про джерело. Одразу скажу, що до інформації з історії та культури України, що публікується у газетах "Кієвскій Телеграфь" та "2000" слід ставитися особливо уважно та обережно, оскільки ці два видання на сьогодні, напевно, є флагманами українофобства в українській пресі. Мені свого часу у газеті "2000" доводилося читати, що (для прикладу) кобзарі були ледь чи не бесталанними бомжами, що бренькали на чому попало і клянчили гроші по українських містах. Ну а "Кієвскій Телеграфь" - це взагалі кумедна історія: вони приписали собі історію однойменного видання імперських часів, хоча якщо останнє було патріотичним за спрямуванням і гуртувало навколо себе укр інтелігенцію, то сучасне не має нічого спільного з Україною окрім місця реєстрації і друку. Тому я Вам серйозно кажу, що інфа про Корнілова не відповідає дійсності. Візьміть інші джерела, підручники з історії України, перегляньте там. Річ у тім, що на відміну від Австро-Угорщини, у Російській імперії українців не вважали за окремий народ, а вважали їх "недоросіянами". Відтак будь-які прояви національної емансипації розцінювалися як протиприродне явище. Тим більше російським офіцерством. Українізація корпусу була, все-таки, більшою мірою особистим рішенням Скоропадського --Nestor 22:14, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- 1) Мені, нажаль, нічого не відомо про дискусію щодо «Посилання на іншомовні сторінки». Однак, вважаю, що немає нічого страшного коли будь-хто, цікавлячись даною тематикою і володіючи іноз. мовою (в даному випадку польською), в разі відсутності статті в УкрВікі, зможе почерпнути щось цікаве з братнього проекту. Що, в свою чергу, можливо, «сподвигне» його на переклад або написання статті-аналога українською. Знаю це з власного прикладу, бо переклав таким чином не одну статтю з інших Вікі.
- 2) На 100% згоден з Вами щодо українофобства та заанґажованості тих видань. Сам думав про те ж, що і Ви. Але натрапив на таку ж інформацію в статті УкрВікі Корнілов Лавр Георгійович. І якось хочеться вірити про ситуативну можливість такого рішення Корнілова. В свій час більшовики теж вітали утворення національних держав на руїнах Російської імперії! (бо на той час це було їм на руку). Аналогічно могло бути і в цьому випадку. У всякому разі, погоджуюся, що дане питання є досить спірним і потребує окремого дослідження. Але, в той же час, нічого не заважає в подальшому (при проясненні цього питання) підредагувати при потребі статтю в правильному напрямку.--Patriot 23:25, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Знайшов цитату Скоропадського про українізацію корпусу. На цю тему можна більше прочитати тут. Так що не треба бути таким безапеляційним. Можна було й самому без менторського тону взяти «інші джерела, підручники з історії України» і «переглянути там»--Patriot 23:31, 3 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Чиаємо в Романа Коваля: «1917 року саме Верховний головнокомандувач російської армії Лавр Корнілов, переконавшись, що українці на фронті є морально стійкими і витривалими в бою, буквально примусив майбутнього Гетьмана України Павла Скоропадського українізувати 34-й армійський корпус. У своїх "Спогадах" Павло Скоропадський зазначав, що Лавр Корнілов ультимативно вимагав від нього кроків у цьому напрямку. "Я від Вас вимагаю українізації Вашого корпусу… - наказував Корнілов. - У Вас буде чудовий корпус". Корнілов наполягав "на повній українізації - геть до лазаретних команд"». --OlegB 05:47, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Що ж, як то кажуть "що не робиться - все на краще!". Я трохи перечитав "Спогади" Павла Скоропадського (зізна́юся - давненько вже туди не заглядав, напевно роки зо два) - визнаю, що був неправий щодо Корнілова. Тим не менш, кардинально це ситуації не міняє. Виходячи зі спогадів Павла Скоропадського, історія з українізацією його 34-го корпусу почалася з того, що на початку липня 1917 року у розсташування до Скоропадського прибув представник Українського генерального військового комітету, член Центральної Ради поручик Скрипчинський, що привіз розпорядження УГВР про українізацію корпусу та радив Скоропадському це розпорядження виконати. Після того Скоропадський вагався, радився із вищим військовим керівництвом і їздив до Києва, де мав зустріч з Петлюрою та членами УГВР. І вже після Києва він подався до Кам'янця, де зустрівся із Корніловим, який настійливо порекомендував йому здійснити українізацію. Таким чином, я усе одно не бачу де ж проявилася ініціатива Корнілова по українізації корпусу. Була ініціатива УГВР, Петлюри, і як наслідок цього було рішення Корнілова (начальника штабу), котрий виходив із обставин, що склалися. Грубо кажучи, не було би приїзду Скрипчинського - не постало би питання - не було би рішення про українізацію --Nestor 21:54, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Поверну Вас на 2 абзаци вище (пост OlegB 05:47, 4 вересня 2009 (UTC)): У своїх "Спогадах" Павло Скоропадський зазначав, що Лавр Корнілов ультимативно вимагав від нього кроків у цьому напрямку. "Я від Вас вимагаю українізації Вашого корпусу… - наказував Корнілов. - У Вас буде чудовий корпус". Корнілов наполягав "на повній українізації - геть до лазаретних команд"». Слово «вимагаю» (на відміну від «погоджуюся», «не заперечую» і т.п.) означає що ініціатива таки йшла в даному випадку від Корнілова. Інша справа, що водночас це ініціювали й українські військові діячі, але якось мляво. Можливо, вони й не знали про ініціативи один одного. Інакше Корнілов мав би виразитися інакше. А тут він ніби заставляє українців «українізуватися», а ті сумніваються (як завжди і дотепер, сповідуючи принцип «А як на це подивиться «старший брат»?»). До речі з 19.07 по 27.08 (тобто в період, що нас цікавить) Корнілов був Верховним Головнокомандувачем[1], а не начальником штабу, і його військові накази були на той час найвищого рівня.--Patriot 07:37, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Скоропадський, описуючи події, згадує, що перед від'їздом до Києва (до УГВР) написав одному зі своїх друзів-офіцерів (зараз, нажаль, не пригадую імені) листа, де описав проблему і питав поради, а також попросив передати цього листа тодішньому Головнокомандувачу генералу Гутору. Відповідно, на зворотньому шляху із Києва Скоропадський подався до Кам'янця, щоб дізнатися думку Гутора, але на момент його приїзду Гутор був замінений на Корнілова. Тим не менш, сам Корнілов читав листа, про що він повідомив Скоропадського, а вже потім сказав йому те, що цитує пан OlegB --Nestor 10:06, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Поверну Вас на 2 абзаци вище (пост OlegB 05:47, 4 вересня 2009 (UTC)): У своїх "Спогадах" Павло Скоропадський зазначав, що Лавр Корнілов ультимативно вимагав від нього кроків у цьому напрямку. "Я від Вас вимагаю українізації Вашого корпусу… - наказував Корнілов. - У Вас буде чудовий корпус". Корнілов наполягав "на повній українізації - геть до лазаретних команд"». Слово «вимагаю» (на відміну від «погоджуюся», «не заперечую» і т.п.) означає що ініціатива таки йшла в даному випадку від Корнілова. Інша справа, що водночас це ініціювали й українські військові діячі, але якось мляво. Можливо, вони й не знали про ініціативи один одного. Інакше Корнілов мав би виразитися інакше. А тут він ніби заставляє українців «українізуватися», а ті сумніваються (як завжди і дотепер, сповідуючи принцип «А як на це подивиться «старший брат»?»). До речі з 19.07 по 27.08 (тобто в період, що нас цікавить) Корнілов був Верховним Головнокомандувачем[1], а не начальником штабу, і його військові накази були на той час найвищого рівня.--Patriot 07:37, 5 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Що ж, як то кажуть "що не робиться - все на краще!". Я трохи перечитав "Спогади" Павла Скоропадського (зізна́юся - давненько вже туди не заглядав, напевно роки зо два) - визнаю, що був неправий щодо Корнілова. Тим не менш, кардинально це ситуації не міняє. Виходячи зі спогадів Павла Скоропадського, історія з українізацією його 34-го корпусу почалася з того, що на початку липня 1917 року у розсташування до Скоропадського прибув представник Українського генерального військового комітету, член Центральної Ради поручик Скрипчинський, що привіз розпорядження УГВР про українізацію корпусу та радив Скоропадському це розпорядження виконати. Після того Скоропадський вагався, радився із вищим військовим керівництвом і їздив до Києва, де мав зустріч з Петлюрою та членами УГВР. І вже після Києва він подався до Кам'янця, де зустрівся із Корніловим, який настійливо порекомендував йому здійснити українізацію. Таким чином, я усе одно не бачу де ж проявилася ініціатива Корнілова по українізації корпусу. Була ініціатива УГВР, Петлюри, і як наслідок цього було рішення Корнілова (начальника штабу), котрий виходив із обставин, що склалися. Грубо кажучи, не було би приїзду Скрипчинського - не постало би питання - не було би рішення про українізацію --Nestor 21:54, 4 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- По першому: Ви мене не зовсім правильно зрозуміли. Я мав на увазі Августа-Олександра Чарторийського. Вже ж скільки разів дебатували це питання! Посилання на іншомовні сторінки ніяким чином не допомогає УкрВікі. Ліпше лишіть червоне посилання, нічого страшного у тому немає! По другому: недарма я Вас запитав про джерело. Одразу скажу, що до інформації з історії та культури України, що публікується у газетах "Кієвскій Телеграфь" та "2000" слід ставитися особливо уважно та обережно, оскільки ці два видання на сьогодні, напевно, є флагманами українофобства в українській пресі. Мені свого часу у газеті "2000" доводилося читати, що (для прикладу) кобзарі були ледь чи не бесталанними бомжами, що бренькали на чому попало і клянчили гроші по українських містах. Ну а "Кієвскій Телеграфь" - це взагалі кумедна історія: вони приписали собі історію однойменного видання імперських часів, хоча якщо останнє було патріотичним за спрямуванням і гуртувало навколо себе укр інтелігенцію, то сучасне не має нічого спільного з Україною окрім місця реєстрації і друку. Тому я Вам серйозно кажу, що інфа про Корнілова не відповідає дійсності. Візьміть інші джерела, підручники з історії України, перегляньте там. Річ у тім, що на відміну від Австро-Угорщини, у Російській імперії українців не вважали за окремий народ, а вважали їх "недоросіянами". Відтак будь-які прояви національної емансипації розцінювалися як протиприродне явище. Тим більше російським офіцерством. Українізація корпусу була, все-таки, більшою мірою особистим рішенням Скоропадського --Nestor 22:14, 2 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
- Відсутні давніші іконографічні матеріали, які підозрюю таки існують. Друге: відсутній архітектурний опис споруди. --Bulka 14:55, 6 вересня 2009 (UTC)[відповісти]
Підсумок: статтю визнано доброю --セルギイОбг. 18:58, 11 вересня 2009 (UTC)[відповісти]