Вікіпедія:Перейменування статей/Живопис → Малярство

Живопис → Малярство

Мовознавці (наприклад, Антоненко-Давидович [1]) зазначають, що "живопис" - це росіянізм. Слово [2] "малярство" властиве для європейських мов. Крім того, українські наукові тексти (як-от, [3]) послідовно вживають саме цей питомий термін.

Словник Грінченка подає лише "Малярство". У 11-томному словнику української мови, Великому тлумачному, Великому орфографічному - обидва варіанти. Але проблема в тому, що "Малярство" - це не лише «Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності...», але й «Ремесло маляра» (у значенні того, хто, наприклад, фарбує стіни на будові). Якось неоднозначно. --V Ryabish (обговорення) 11:34, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Втім, ця неоднозначність терміну не завадила вживати його авторам статей у згаданій вище "Енциклопедії українознавства", Дмитрові Антоновичу, наприклад - [4], включити до "Малорусько-німецького словаря" (див. [5]). І - пряма цитата з Антоненка-Давидовича (який деколи є надійнішим за зрусифікований СУМ-11 джерелом): " Русизм живопис трапляється в українській мові: «Кинути живопис і естетику я й не можу й не хочу, бо це – моє покликання» (А. Кримський), – але є власне слово з цим же значенням – малярство: «Малярство, картини – це зір моїх очей» (І. Нечуй–Левицький); є й маляр, що становить синонім не до слова фарбар, а до художник : «Коли б же мені тії малярі, – намалювала б личенько собі» (народна пісня); «Великий італійський маляр Рафаель» (Словник за редакцією А. Кримського). Є в українській мові похідний прикметник малярський : «Сошенко залучив Тараса до малярської школи» (І. Нечуй–Левицький)." (виділ. мої) Тому можна до статті варто включити і наведене Вами визначення, і ці покликання. --Serj Lewkowitz (обговорення) 12:35, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Я мав на увазі те, що "Живопис" - це виключно вид мистецтва, а "Малярство" - це: 1. Вид мистецтва (те саме, що живопис); 2. Робітнича (будівельна) професія. Тобто, ширше поняття. Як тут правильно створити дизамбіги, перенаправлення і т.п., я з ходу і не знаю, треба думати. Єдине погано, що в статті Живопис використовуються обидва слова. Тим часом, відповідно до правил Вікіпедії, альтернативна назва має бути тільки в преамбулі, ну і ще доцільно в розділі про походження назви, а далі треба вживати якусь одну назву.

P.S. Для мене "живопис" і "малярство (мистецтво)" - рівнозначні терміни. Але, наприклад, "маляр" - в першу чергу робітник на будівництві, і вже потім, в історичному контексті - художник. Тим більше, що історично малярство початково позначало саме ужиткову професію, а не мистецтво.

P.P.S. Стосовно "русизму" - чим він гірший/кращий від "германізму" чи "полонізму" ? --V Ryabish (обговорення) 13:32, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Шевельов з цього приводу сказав (даруйте розлогу цитату, проте вона, сподіваюся, прояснить і мою позицію): "Формально це — робиться під гаслом збагачення мови і, коли є конкурентні слова, скажімо, одне російське з походження, друге українське, вибір відкидається в тому сенсі, щоб уживати одне з них, натомість приймається у тому сенсі, щоб надати різних відтінків значення цим словам. Наприклад, у розділі «Плекаймо рідну мову» знаходимо і такі пари, як «стильний» і «стильовий» — з різними відтінками значення, але автори порад забувають, що «стильовий» є """старе українське слово""", а «стильний» прийшло з російської ... В засаді в цьому нема нічого злого. Зрештою, якщо в мові є більше слів — від цього великої шкоди нема. Але не треба забувати, що часом надмірне багатство шкодить. ...Збагачення мови, в певних умовах, може бути досить ризикованим експериментом. Мова не може прийняти безконечну кількість слів з дрібними нюансами значення. """Не зважаючи на поради пуристів одне з таких рекомендованих слів, раніше чи пізніше і мабуть досить скоро — відімре, в умовах загальної двомовности і загального поширення російської мови, не трудно передбачити, що багато з тих слів відімруть, які якраз українського кореня, а залишаться ті, що прийшли з російської мови"""." [6]. Що й, як мені здається, сталося з обговорюваним малярством - виключність слова "живопис" є надуманою, судячи з того, що говорять словники, досить розмаїті джерела на http://r2u.org.ua/s?w=малярство&scope=all&dicts=all&highlight=on. Наприклад, Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.): "Жи́вопись = 1. маля́рство (С. З.), малюва́ння. — Взяв ся він за малярство. — Занима́ться жи́вописью = малярува́ти. — Почав учитись малюванню. 2. карти́на, малюва́ння, малю́нок. — По стїнам скрізь було гарне малювання. О. С." Втім, хай до дискусії долучаються й інші користувачі з філологічною освітою. --Serj Lewkowitz (обговорення) 14:25, 17 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Я не наполягаю на винятковості слова "живопис", тим більше я вже написав, що у значенні "виду мистецтва" ці слова однакові. Я просто навів дані зі словників. В тому числі, виданих вже після проголошення незалежності. Де подаються обидва слова. Зрештою, Ви самі навели цитату з А.Кримського - тобто, запозичення слова "живопис" відбулось давно, ще до "теорії злиття мов" :).

Але я ще раз наголошую, що слово "малярство" має 2 значення. Тому варто розкрити тему ширше. Наприклад, створити статтю "Малярство (значення)", в якій зробити 2 посилання: на вид мистецтва і на професію. А от яке слово зробити основним для позначення виду мистецтва - треба думати, дивитись всі джерела, а не лише 100-літньої давності, аналізувати, рахувати, зрештою, голосувати. Я поки що

Утримуюсь

За До того ж, УЕ усіх «художників/живопісціў» у статтях подавала як маляр.--Albedo (обговорення) 10:35, 21 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]
Проти. Політизована заміна шила на мило.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:40, 22 жовтня 2015 (UTC)[відповісти]

Коментар. Є додаткова інформація з цього приводу. В "Етимологічно-семантичному словнику української мови" (1988 року видання) І. Огієнка знаходимо слово "Живописець", і далі: "арх[аїчне] - маляр, із ст. сл. [старослов'янського] живописьць (пізніше ст. сл. живописець). Це старослов. слово є дослівним перекладом (цебто калькою, "перебиткою") гр. zographos (маляр): zoo - жива істота, grapho - пишу. У давніх греків зоґрафос (маляр) був тим спеціялістом, що фарбами "описував" усе те, що було живе. Сучасне укр. "маляр" від п. malarz, що походить від нім. Maler. Пор. нім. malen - малювати." (т. ІІ, с. 41). --Serj Lewkowitz (обговорення) 18:09, 1 листопада 2015 (UTC)[відповісти]

Коментар. І, можливо, це буде корисним: "...в українській літературній мові церковнослов"янізми відіграють ролю ніяк не рівнорядного з народнім, а другорядного, хоч і важливого складника... при всій їхній стилістичній і культурно-традиційній вазі, церковнослов"янізми в українській літературній мові далеко не можуть посісти ... місце рівнорядного з народньою основою складника" (Шевельов) див. Шерех Ю. Невіддільна спадщина (кілька слів про українські церковнослов'янізми). "Україна. Українознавство і французьке культурне життя", Ч. 3, 1950. Стор. 155-157.

Проти У сучасній українській мові загальновживаним є саме слово Живопис. Наприклад, у Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Львівській галереї мистецтв та інших є живопис, а малярства нема, знайшов я його лише в ще не створеному музеї в Зарваниці. Живопис також викладають у НАОМА, Львові та Харкові, малярство ж є лише в коледжі імені Труша, та й то там «монументально-декоративне малярство», але «реставрація творів живопису». Тож треба дивитися не яке слово ідеологічне правильніше, а яке вживаніше, а вживанішим наразі є Живопис — NickK (обг.) 02:47, 14 грудня 2015 (UTC)[відповісти]

Підсумок

В обговоренні були наведені авторитетні джерела, зокрема словники, а також посилання на різні офіційні сайти мистецьких інституцій, з яких випливає, що основним терміном, який вживається в українській мові зараз, є термін "живопис", а "малярство" в значенні виду мистецтва - це другорядне значення. Тому рішення - не перейменовувати (тобто зважаючи на те, що статтю перейменували до завершення обговорення, повернути статті попередню назву).--Piramidion 07:18, 5 лютого 2016 (UTC)[відповісти]