Віллем ван де Вельде Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віллем ван де Вельде Старший
нід. Willem van de Velde
Народився1611[2][4][…]
Лейден
Помер13 грудня 1693(1693-12-13)[1][2][…]
Гринвіч
Похованняцерква святого Джеймса (Піккаділі)d
Країна Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів[5]
Національністьголландець
Діяльністьхудожник, малювальник
Галузьмарина, образотворче мистецтво[6] і малярство[6]
Відомі учніВіллем ван де Велде молодший
Знання мовнідерландська[7]
Роки активності1638[1] — 1693[1]
Жанрмарина
Magnum opusEpisode from the Four Days Battle at Sea, 11-14 June 1666, in the Second Anglo-Dutch War (1665-67)d, The Battle of Dunkirkd і The Battle of the Downsd
РідВелде
БатькоВіллем ван де Вельде
У шлюбі зДжудіт Адріансен фон Леувен
Діти2 сина та 1 донька

Віллем ван де Вельде (Велде) Старший (нід. Willem van de Velde de Oude, бл. 1611 — 13 грудня 1693) — нідерландський художник-мариніст.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з родини моряків. Був сином шкіпера Віллема ван де Вельде. Народився у м. Лейден (Голландія) близько 1611 року. Замолоду був моряком, ходив з торговельними карванами. Згодом виявив хист до малювання. Чудово знаючи морську специфіку, став зображувати кораблі.

У 1631 році оженився на представниці шляхетського роду Лейдена. У 1635 році перебирається до Амстердама. Незабаром стає офіційним художником голландського флоту, отримує замовлення від адмірала Корнеліса Тромпа.

У 1657 році деякий час мешкав в резиденції принців Оранських — містечко Ластаде, поблизу Амстердама. У 1662 році розлучився з дружиною внаслідок роману Віллема із замужньою жінкою. У 1668 році працював в м. Амстелі, де виконав замовлення Козімо III, великого герцога Тосканського.

У 1672 році на початку третьої англо-голландської війни переїхав разом з сином Віллемом до Англії, де поступив на службу до короля Карла II. Тут отримував замовлення від королівської родини та англійського адміралтейства. Помер у Гринвічі у 1693 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Спеціалізувався на зображенні морських битв. Характерною особливістю була достовірність (в низці випадків художник сам перебував на кораблі під час битви), застосування коричневого кольору з різними відтінками. Найвідоміші його картини «Чотириденна битва», «Битва біля Даунса», «Битва біля Схевенгеніна», присвячених другій англо-голландській війні, «Битва Ліворно 1655 року».

Родина

[ред. | ред. код]

Його сини Віллем та Адріан також стали відомим художники. Перший продовжив справу батька у відтворенні морських подій, інший став пейзажистом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г RKDartists
  2. ↑ а б в Willem van de Velde — 2009.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Willem van de, I Velde
  5. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  6. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Émile Michel, Les Van Velde, Paris, Elibron Classics séries,‎ 2006, 132 p. (ISBN 054374390X), p. 103
  • Dictionnaire de la peinture flamande et hollandaise du Moyen-Âge à nos jours, Paris, 1989, Larousse (Quelle)
  • Cordingly, David The Art of the van de Veldes, introductory chapter, 1982

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віллем ван де Велде старший
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Віллем_ван_де_Вельде_Старший&oldid=33516684