Перейти до вмісту

Саксонія

Редагувати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вільна держава Саксонія)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Саксонія (значення).
Саксо́нія
Прапор Герб
Прапор Герб
KarteБерлінБременБременГамбургНижня СаксоніяБаваріяСаарландШлезвіг-ГольштейнБранденбургСаксоніяТюрингіяСаксонія-АнгальтМекленбург — Передня ПомераніяБаден-ВюртембергГессенПівнічний Рейн-ВестфаліяРейнланд-ПфальцШвейцаріяБоденське озероАвстріяЛюксембургФранціяБельгіяЧехіяПольщаНідерландиДаніяДаніяЩецинська затокаШлезвіг-ГольштейнПівнічне мореБалтійське море
Karte
Країна Німеччина
Столиця Дрезден
Площа 18.449,99[1] км²
Населення 4 056 941 (31 грудня 2020)[2]
Густота 220 осіб/км²
Утворена 3 жовтня 1990
ВВП 126,364 млрд € (2018)[3]
Борг 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4]
Голова Міхаель Кречмер (ХДС)
Уряд ХДС, Зелені і СДПН
Ландтаг ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38)
Останні вибори 30 вересня 2019
Наступні вибори 2024
Голосів у Бундесраті 4
ISO DE-SN
Сайт www.sachsen.de
Мапа
Мапа

Саксо́нія (нім. Freistaat Sachsen) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в східній частині країни. Столиця — місто Дрезден. Сусідами землі є Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Баварія, а також Чехія і Польща. Утворена 3 жовтня 1990 року. Площа — 18.449,99[1] км². Населення — 4 056 941 (31 грудня 2020)[2]. На теренах землі розмовляють німецькою і верхньолужицькою. ХДС, Зелені і СДПН очолюють земельний уряд. Голова уряду — Міхаель Кречмер (ХДС). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 30 вересня 2019 року, в ньому представлені такі партії: ХДС (45 депутатів), Ліві (14), СДПН (10), Зелені (12), АдН (38). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 126,364 млрд € (2018)[3]. Борг землі становить 3,904 млрд € (30 вересня 2019)[4]. Рівень безробіття — 5,0 % (листопад 2019)[5]. Міжнародний код — DE-SN.

Назва

[ред. | ред. код]

Географія

[ред. | ред. код]

Саксонія — найсхідніша федеральна земля Німеччини. Має спільні кордони із чотирма іншими федеральними землями Німеччини:

Довжина кордону — близько 1 190 км.

Прикордонними пунктами є:

Найбільші міста — Лейпциг (510 тис. мешканців), Дрезден (480 тис. мешканців) та Хемніц (250 тис. мешканців).

Найважливіші гори — Рудні гори, Лужицькі гори і Саксонська Швейцарія. Гора Фіхтельберг в Рудних горах є найвищою точкою Саксонії (1 215 м). Важливі річки — Мульде, Вейсеріц, Чопау, Вайсе-Ельстер і Шпре, які течуть на північ та належать до річкової системи Ельби, що перетинає Саксонію з південного сходу на північний захід. На сході Саксонія обмежується річкою Нейсе, яка впадає в річку Одру.

Історія

[ред. | ред. код]

Назва «Саксонія» щодо федеральної землі Саксонія з'являється з XV столітті, коли маркграф Майсена Фрідріх I (1381–1428) у 1423 році одержав титул курфюрста Саксонського. Корінна ж Саксонія завойована Карлом Великим 792 року, стала могутнім Саксонським герцогством, але розпалась у XII столітті на різні феодальні володіння. Маркграфство Мейсен (згодом Саксонія) виникло в X столітті на землях полабських слов'ян — лужицьких сербів. У XI столітті воно перейшло до роду Веттінів, які і правили тут до 1918 року. Правителі Саксонії були також королями Польщі у 1697–1763 роках.

Була частиною Східної Німеччини в 1945–1990 роках.

Державний устрій

[ред. | ред. код]

Законодавчий орган — Саксонський Ландтаг (Саксонський Земський Сейм).

Виконавчий орган — Саксонський державний уряд, що складається із саксонського прем'єр-міністра та державних міністрів (штатсміністрів). До 1934 виконавчим органом Саксонії було Загальне міністерство (Gesamtministerium), що складалося з Голови Загального міністерства (Vorsitzende des Gesamtministeriums) (з 1919 — Міністр-Президент) та членів Загального міністерства (Mitglieder des Gesamtministeriums).

Ландтаг

[ред. | ред. код]
Міхаель Кречмер, голова земельного уряду з 13 грудня 2017 року.

Розподіл місць у Саксонському ландтазі за результатами виборів 30 вересня 2019 року. Уряд очолює коаліція ХДС, Зелені і СДПН.

14
10
12
45
38
14 10 12 45 38 

Розподіл 119 місць:


Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Саксонія поділяється на три округи:

Які в свою чергу поділяються на 10 районів:

  1. Баутцен (BZ)
  2. Рудні Гори (ERZ)
  3. Герліц (GR)
  4. Лейпциг (L)
  5. Майсен (MEI)
  6. Середня Саксонія (DL)
  7. Північна Саксонія (TDO)
  8. Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори (PIR)
  9. Фогтланд (V)
  10. Цвіккау (Z)

Окрім цього, є міста, що не належать до жодного району:

  1. Хемніц (C)
  2. Дрезден (DD)
  3. Лейпциг (L)
Міста з кількістю мешканців понад 20 тисяч
станом на 31 грудня 2011
Дрезден 517,8 Грімма 29,1
Лейпциг 510,0 Майсен 27,1
Хемніц 240,5 Циттау 26,5
Цвіккау 92,8 Делич 25,2
Плауен 64,3 Лімбах-Оберфрона 24,6
Герліц 54,3 Марклеберг 23,8
Баутцен 40,1 Глаухау 23,4
Фрайберг 40,0 Вердау 21,5
Фрайталь 38,4 Дебельн 20,9
Пірна 37,6 Аннаберг-Буххольц 20,9
Гойерсверда 35,7 Косвіг 20,7
Радебойль 33,3 Торгау 20,5
Різа 32,3

Регіони

[ред. | ред. код]

Регіони в Саксонії — Sächsisches Elbland, Leipziger Tieflandsbucht, Рудні гори, Саксонська Швейцарія, Фогтланд та Верхня Лужиця.

Адміністративна реформа

[ред. | ред. код]

З 1 серпня 2008 число районів у Саксонії скоротилося з 22 до 10 і число міст, прирівняних до районів, з 7 до 3.[6]

Економіка

[ред. | ред. код]

Має давні індустріальні традиції. Виробляється електроніка, текстиль, транспортні засоби, хімікати, буре вугілля.

Туризм

[ред. | ред. код]

Саксонія пропонує безліч пишних палаців та майстерно оформлених парків. Крім дрезденського Цвінґера, туристів запрошують палаци Моріцбург, Раменау, замок Клаффенабах, оточений ровами з водою, палац і парк Пільніц та садово-парковий ансамбль Гайденау-Гросзедліц.

Наука

[ред. | ред. код]

Університети існують у Лейпцизі, Фрайберзі, Дрездені та Хемніці.


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ www.sachsen.de Площа, населення. www.statistik.sachsen.de.
  2. ↑ Bevölkerung der Gemeinden Sachsens am 31. Dezember 2020 – Fortschreibung des Bevölkerungsstandes auf Basis des Zensus vom 9. Mai 2011 (Gebietsstand 01.01.2021) (нім.)
  3. ↑ Bruttoinlandsprodukt von Sachsen von 1991 bis 2018. de.statista.com.
  4. ↑ Schulden, Finanzvermögen. www.destatis.de.
  5. ↑ Arbeitslosenquoten im November 2019 – Länder und Kreise. statistik.arbeitsagentur.de. Statistik der Bundesagentur für Arbeit. Процитовано 2 грудня 2019.
  6. ↑ Sächsisches Kreisgebietsneugliederungsgesetz [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] (PDF, 1,1 MB)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010. ISBN 978-3-7973-1211-2

Посилання

[ред. | ред. код]
Саксонія-Ангальт Бранденбург
Тюрингія Польща Польща
Баварія Чехія Чехія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саксонія&oldid=44185324