Вільхуватка (Куп'янський район)
| село Вільхуватка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Куп'янський район |
| Тер. громада | Вільхуватська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63080030010070693 
|
| Облікова картка | Вільхуватка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1693[1] |
| Населення | 1294 |
| Площа | 4,158 км² |
| Густота населення | 311,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62620 |
| Телефонний код | +380 5752 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°10′52″ пн. ш. 37°31′3″ сх. д. / 50.18111° пн. ш. 37.51750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
153 м |
| Водойми | річка Вільхуватка |
| Відстань до районного центру |
19 км |
| Найближча залізнична станція | Приколотне |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62620, Харківська обл., Куп’янський р-н, с. Вільхуватка, вул. Синько, буд. 28 |
| Карта | |
  Вільхуватка | |
 Вільхуватка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вільхува́тка — село в Україні, центр Вільхуватської сільської громади Куп'янського району Харківської області. Населення становить 1294 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Вільхуватська сільська рада.
Село Вільхуватка знаходиться поруч з балкою Водяна, примикає до сіл Водяне, Довгеньке і Зарубинка. У селі бере початок річка Вільхуватка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 2104.
Село вперше згадується у 1693 році[1].
За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Вільхуватської волості Вовчанського повіту, мешкало 2560 осіб (1261 чоловічої статі та 1299 — жіночої), налічувалось 298 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 8 щорічних ярмарків та базари[2].
Слобода була центром Другого поліцейського стану Вовчанського повіту і тут знаходився становий пристав[3].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 4398 осіб[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, у Вільхуватці та Зарубинці кількість встановлених жертв — 771 людина[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Вільхуватської сільської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великобурлуцького району, селище увійшло до складу Куп'янського району Харківської області[7].
25 грудня 2022 року російський агресор завдав мінометних та артилерійських обстрілів в районі населеного пункту.[8]
Крюков Петро Макарович (21 червня 1964 — 19 серпня 1984) — радянський військовик, кавалер ордена Червоної зірки.
- Школа.
- Лікарня.
- В селі Вільхуватка організований перший в Україні сільський притулок для неповнолітніх.
- Гідрологічний заказник місцевого значення «Малобурлуцький». Площа 50,0 га.
- ↑ а б Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 178
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления, 1913.
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Великобурлуцький район[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На Харківщині окупанти обстріляли Куп'янський район та Вовчанськ, є поранена. Слово і Діло (укр.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Історія міст та сіл УРСР(рос.)
- Погода в селі Вільхуватка [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Волостныя, станичныя, сельския, гминныя правления и управления, а также полицейские станы всей России с обозначением места их нахождения : [рос. дореф.]. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
| Повітовий центр |  | |
|---|---|---|
| Волості | Білоколодязька • Великобурлуцька • Вільхуватська • Вовчанська • Волохівська • Графськосільська • Козинська • Миколаївська друга • Миколаївська перша • Печенізька (Новобєлгородська) • Новобурлуцька • Старосалтівська • Хотомлянська • Шиповацька | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1864 рік) | Артемівське • Білий Колодязь • Велика Бабка • Великий Бурлук • Верхній Салтів • Вільхуватка • Волохівка • Землянки • Козинка • Миколаївка Друга • Миколаївка Перша • Новий Бурлук • Печеніги (Новобєлгород) • Старий Салтів • Тернова • Хатнє • Хотомля • Шипувате ... | |
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
