Перейти до вмісту

Шеман Вільгот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вільґот Шеман)
Шеман Вільгот
Дата народження2 грудня 1924(1924-12-02)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСтокгольм, Швеція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті9 квітня 2006(2006-04-09)[5][1][…] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСтокгольм, Швеція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Галеварвd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтокгольмський університет і Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяписьменник, кінорежисер, сценарист, режисер, актор, кінопродюсер, оператор-постановник, режисер монтажу, аніматор, художник коміксів Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0803672 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Шеман Вільгот у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Девід Гарольд Вільґот Шеман (швед. Vilgot Sjöman; 1924 Стокгольм — 2006, там же) — шведський кінорежисер, сценарист і письменник.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Навчався в Стокгольмському університеті. З 1948 року виступав як театральний і літературний критик в газетах. Працював асистентом у режисера Інгмара Бергмана.[7]

У 1962 році поставив свій перший фільм «Коханка» (Бібі Андерссон і Макс фон Сюдов), героїня якого полягає в любовному зв'язку з двома чоловіками. У другому його фільмі «491» (1964) група молодих людей піддає повію різним приниженням.

Скандальної популярності набула його дилогія з Лєною Нюман в головній ролі — «Я допитлива — фільм у жовтому» (1967) і «Я допитлива — фільм у синьому» (1968) — про студентку, яка бере інтерв'ю у різних людей (серед них — Улоф Пальме, Мартін Лютер Кінг, Євген Євтушенко). Через сцени порнографічного характеру фільм був заборонений до показу в США.

Невдовзі після його смерті шведський апеляційний суд підтримав рішення про те, що шведський телевізійний мовник TV4 завдав шкоди «художній цілісності» робіт його та його колеги-режисера Клаеса Еріксона, вставляючи рекламні паузи в трансляції їхніх фільмів без їхньої згоди.[8] 2003 року він був нагороджений премією Інгмара Бергмана за ведення цієї судової справи.[9]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер-постановник:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #120541688 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://www.canada.com/topics/entertainment/story.html?id=13525385-1319-450d-ba3b-e2f344b54b4c&k=53270
  6. ↑ http://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=David+Harald+Vilgot+Sj%C3%B6man&ParishId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy= — Svenskagravar.se.
  7. ↑ Martin, Douglas (11 квітня 2006). Vilgot Sjoman, Filmmaker Without Taboos, Dies at 81. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 травня 2023.
  8. ↑ Sweden TV 'harmed' film integrity (брит.). 12 квітня 2006. Процитовано 10 травня 2023.
  9. ↑ Sweden TV 'harmed' film integrity (брит.). 12 квітня 2006. Процитовано 11 травня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шеман_Вільгот