Віньяо
Віньяо (англ. Winyaw, Winyah, Weenee) — північноамериканське індіанське плем'я Південно-східного Вудленда. Можливе значення назви — «люди чорної води».[1]
Плем'я мешкало в районі затоки Віньяо, Чорної річки та нижньої течії річки Пі-Ді в Південній Кароліні.
Мова віньяо належала до сіуанських мов.
В культурному відношенні віньяо були близькими до піді та ваккамо.
Чисельність віньяо на 1715 рік складала 106 осіб (з них — 36 дорослих чоловіків) в єдиному поселенні.[1]
Віньяо воювали на боці англійців під час Тускарорської війни у 1711 році, але пізніше припинили участь у війні.
Імовірно, воювали також на боці колоністів проти племені ваккамо у 1720 році.
Приблизно до 1760-х років плем'я повністю зникло, можливо, об'єднавшись із сусідніми народами.
- Fogelson R. D. Southeast / Raymond D. Fogelson. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 2004. — 1058 с. — (Handbook of the North American Indians).
- Swanton J. R. The Indian Tribes of North America / John Reed Swanton. — Washington, DC: Smithsonian Instition Press, 1984. — 726 c. — c. 90-92.
- Віньяо на SCIWAY [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Віньяо на Access Genealogy [Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)