Перейти до вмісту

Вірівка (Покровський район)

Координати: 48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д. / 48.48306; 36.98083
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Вірівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Покровський район
Тер. громада Добропільська міська громада
Код КАТОТТГ UA14160070060053287
Облікова картка Вірівка 
Основні дані
Населення ▼ 516 (01.01.2017)
Площа 2.42 км²
Густота населення 213.2 осіб/км²
Поштовий індекс 85020
Телефонний код +380 6277
Географічні дані
Географічні координати 48°28′59″ пн. ш. 36°58′51″ сх. д. / 48.48306° пн. ш. 36.98083° сх. д. / 48.48306; 36.98083
Водойми р. Бик
Відстань до
обласного центру 		79,9 км
Місцева влада
Адреса ради 85020, Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогорівка, пров. Поштовий, 10
Карта
Вірівка. Карта розташування: Україна
Вірівка
Вірівка
Вірівка. Карта розташування: Донецька область
Вірівка
Вірівка
Мапа
Мапа

CMNS: Вірівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вірівка.

Ві́рівка — село Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна.

Історія

[ред. | ред. код]

Заснування

[ред. | ред. код]

Засновано в кінці XVIII сторіччя. Спочатку належало поміщику капітану Олексію Григоровичу Шахову (тавро якого добре видно на керамічній цеглі будівель). Прибули в слободу Вірівку з села Олексіївки (нині село Шахове) в 1788 році. В 1795 році в слободі проживало 132 чоловіки і 107 жінок.

У списку населених місць Катеринославської губернії Бахмутського повіту за 1859 Веровка відзначена як село владельческая з 15 дворами і жителями — 57 чоловічої і 60 жіночої статі.[1] Останніми власниками села були представники роду Роговських. Садиба належала поміщику Миколі Івановичу Роговському. Сам будинок э дуже цікавою памяткою архітектури початку ХХ сторіччя. Будівництво якокого було закінчено в 1912 році.

В 1905 році наймані робітники поляка Роговського організували страйк з вимогою підвищення їм заробітної плати і заміни керуюючого маєтком. Поміщик був змушений задовольнити вимоги робітників.

За відомостями 1908 року село Веровка входить до Криворізької волості і мало вже 30 дворів і 573 жителя — з них 287 жіночої і 286 чоловічої статі. В селі був свій невеликий кінний завод, велика ферма, на якій утримували дійних корів та овець.

Марченко Ганна діячка уряду УНР.

Найближча церква була у селі Св'ятогорівці Церква Успіння Пресв'ятої Богородиці і прихожани села Вірівка входила в її прихід.

У 80-90-х роках XIX сторіччя кустарний видобуток вугілля в районі Вірівки вів поміщик С. Г. Роговский. Вугілля добували для потреб економії. Був розкритий пласт вугілля, що розроблявся в районі Завидового. На селянську шахту на правому березі річки Бик навпроти Завидового вказує і О. О. Гапєєв[2][3][4].

Визвольні змагання

[ред. | ред. код]

У роки Визвольних змагань діяв загін Р. Т. Тремби, який поповнило понад 100 місцевих селян.

УРСР

[ред. | ред. код]

У 1920 році в селі створено радгосп імені Кірова. В 1921 році почала працювати сільськогосподарська профшкола імені Тімірязєва, яка готувала кадри агрономів, зоотехніків і механізаторів. В 1923 році перейменовано в агротехнікум. Серед випусників школи був П. М. Семик — працівник Ради Міністрів УРСР, Т.П, Зелена — науковий працівник Донецької дослідної станції садівництва.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 716 осіб, з яких 334 чоловіки та 382 жінки.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 666 осіб.[6]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 87,86 %
російська 11,99 %
польська 0,15 %

Вірівська ЗОШ І—ІІІ ступенів

[ред. | ред. код]

Заснована в 1919 році як перша радянська школа . В 1921 році перетворена в сільськогосподарську школу імені Тімірязева, в 1923 році в агротехнікум. В 1935 році технікум перевели в Запорізьку область, а в селі Вірівка відкрили початкову школу. В 1950 році школа стала семирічною. В 1972 році відкрили нову школу на 320 учнів. В 2008 році школу закрили як малокомпонентну.

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Марченко Ганна — чиновник в міністерстві преси та пропаганди Української Народної Республіки, учасниця першого та другого зимового табору бійця дивізії «Галичина».
  • Дідович Устинія Юхимівна — Герой Соціалістичної праці.
  • Малєєви Петро, Тетяна і Ніна (у шлюбі Сіноліцина) — нагороджені Ізраільським інститутом катастрофи і героїзму національного меморіалу Катастрофи (Холокоста) і Героїзму Яд ва-Шем медаллю і Почесною грамотою Праведники народів світу.

Жертви сталінських репресій

[ред. | ред. код]
  • Синолицин Іван Пантелійович, 1886 року народження, село Св'ятогорівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Робітник радгоспу імені Саркісова. Проживав: хутір Вірівка Добропольського району Донецької області. Заарештований 8 січня 1937 року. Спецколегією Донецького облсуду у місті Сталіне (м. Донецьк) 20 червня 1937 року засуджений на 4 роки ВТТ з позбавленням прав на 3 роки. Реабілітований у 1960 році.
  • Точка Андрій Гаврилович, 1911 року народження, село Вірівка Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць 195-го стрілецького полку 181-ї стрілецької дивізії. Заарештований 6 червня 1942 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР на 5 років ВТТ. Реабілітований у 1990 році.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник ВВВ
    Пам'ятник ВВВ
  • Ліс Рроговського
    Ліс Рроговського
  • Маєток Роговського1
    Маєток Роговського1
  • ТОК Вірівка
    ТОК Вірівка
  • Вірівка на карті складеної в 1790-х роках.
    Вірівка на карті складеної в 1790-х роках.
  • Пам'ятник борцям революції
    Пам'ятник борцям революції
  • Будинок культури
    Будинок культури
  • Магазин
    Магазин
  • Медпункт
    Медпункт
  • Школа
    Школа

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Гуров А.В. (1893). Гидрогеологическое исследование (изучение подземных и родниковых вод) Павлоградского и Бахмутского уездов Екатеринославской губернии в виду обводнения и орошения края, с приложением главы о полезных ископаемых (Отчет Екатеринославскому губернскому земству). Х.
  3. ↑ Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  4. ↑ Подолян В.В. (2009). Слово про Добропілля. Роки, події, люди. Добропілля.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вірівка_(Покровський_район)&oldid=43482138