Перейти до вмісту

Г'ю Бонневілль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Г'ю Бонневіль)
Г'ю Бонневілль
Бонневіль на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі у 2017 році
Ім'я при народженніангл. Hugh Richard Bonneville Williams
Народився10 листопада 1963(1963-11-10)[1][2][…] (61 рік)
Паддінгтон, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна Велика Британія
Місце проживанняЗахідний Сассекс
Діяльністьактор, актор театру, кіноактор, телеактор
Відомий завдякиРоберта Кроулі, графа Грантема, в історичному серіалі «Абатство Даунтон».
Alma materколедж Корпус-Крісті, Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd, Шерборнська школаd, Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[4] і Dulwich Prep Londond
Знання мованглійська[5]
ЧленствоRoyal Shakespeare Companyd
Роки активностіз 1990 — тепер. час
Magnum opusТомас і Друзі, Ведмедик Паддінгтон[d] і Абатство Даунтон
Діти (1)1
IMDbID 0095017
Сайтhughbonneville.co.uk

Г'ю Річард Бонневілль Вільямс (англ. Hugh Richard Bonniwell Williams; нар. 10 листопада 1963, Лондон)[6], професійно відомий як Г'ю Бонневіль — англійський актор[7]. Добре відомий завдяки ролі Роберта Кроулі, графа Грантема, в історичному драматичному серіалі ITV «Абатство Даунтон». За гру в шоу він отримав номінацію на «Золотий глобус» і дві поспіль номінації на премію «Еммі», а також три нагороди Гільдії кіноакторів. Він повторив свою роль у повнометражних фільмах «Абатство Даунтон» (2019) та «Абатство Даунтон: Нова ера» (2022). Він також знявся у фільмах «Ноттінг Хілл» (1999), «Айріс» (2001), «Люди-пам'ятники» (2014) і фільмах про ведмедика Паддінгтона (2014—2023).

Молодість і освіта

[ред. | ред. код]

Г'ю Бонневіль народився 10 листопада 1963 року в Паддінгтоні, Лондон. Його мати була медсестрою, а батько — хірургом-урологом.[8] Здобував освіту в підготовчій школі Далвічського Коледжу на півдні Лондона та в Шерборнській школі.[9]

Після середньої освіти Бонневіль вивчав теологію в коледжі Корпус-Крісті в Кембриджі.[10][11] Він закінчив Кембридж за фахом теологія.[12] Продовжив навчання в Академії драматичного мистецтва Веббера Дугласа в Лондоні.

Бонневіль випускник Національного молодіжного театру.[9]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

1990-ті роки

[ред. | ред. код]

Коли він почав зніматися, Бонневілль вибрав своїм сценічним псевдонімом Річард Бонневілль, варіацію свого імені по батькові, тому що був відомий драматург на ім'я Г'ю Вільямс. Після десяти років виступів під ім'ям Річарда Бонневіля, він змінив Річарда на Г'ю.[6]

Перший професійний виступ Бонневіля відбувся в Театрі просто неба у Ріджентс-Парку. У 1987 році він приєднався до Національного театру, де знявся в кількох п'єсах, а потім до Королівської Шекспірівської трупи в 1991 році, де зіграв Лаерта в «Гамлеті» Кеннета Брана (1992—1993). Він зіграв Валентина в «Двох джентльменах з Верони», Берджетто в «Шкода, що вона повія», Кастріла, а потім і Сурлі в «Алхіміку»[13].

У 1994 році Бонневіль дебютував на телебаченні в ролі Річарда Бонневіля у «Мемуарах Шерлока Холмса» епізод: «Вмираючий детектив». Його дебютним фільмом став «Франкенштейн» Мері Шеллі 1994 року з Робертом Де Ніро та Кеннетом Браном. У фільмі про Джеймса Бонда 1997 року «Завтра не помре ніколи» він зіграв невелику роль моряка на борту «HMS Bedford». Його ранні ролі зазвичай були добродушними незграбними персонажами, такими як Берні у «Ноттінг-Гілл» (1999) і містер Рашворт у «Менсфілд-парку» (1999).

2000-ті роки

[ред. | ред. код]

У телевізійних серіалах BBC «Візьми таку дівчину, як ти» (Take a Girl Like You, 2000) і «Броненосець» (Armadillo, 2001), він грав більш лиходійських персонажів, як от владного Генлі Ґрандкорта у «Деніелі Деронді» (Daniel Deronda, 2002) і вбивцю-психопата Джеймса Лемптона у «Командирі» (The Commander, 2003). У фільмі «Знову закоханий» (Love Again) він зіграв поета Філіпа Ларкіна.

У фільмі «Айріс» (2001) він зіграв молодого Джона Бейлі разом із Кейт Вінслет, його гру схвалили критики та номінували на BAFTA як найкращого актора другого плану. У 2004 році Бонневіль зіграв сера Крістофера Рена в документальній драмі «Рен — Людина, яка побудувала Британію». Бонневіль також багато працював на радіо. Він зіграв роль Джеррі Вестербі в інсценізації роману Джона ле Карре «Високоповажний школяр» на BBC Radio 4, яка вперше вийшла в ефір у січні 2010 року.[14] Раніше він з'явився в сюрреалістичній комедії про паралельний всесвіт «Одружений».

2010-ті роки

[ред. | ред. код]

З 2010 по 2015 рік він знімався в драмі «Абатство Даунтон» на каналі ITV у ролі Роберта, графа Грантема, цю роль він повторив у фільмі 2019 року. Бонневіль знову зіграв роль Роберта Кроулі у фільмі 2022 року «Абатство Даунтон: Нова ера».

На початку 2010 року він з'явився в комедійному фільмі «Берк і заєць» (Burke and Hare).[15] У 2011 і 2012 роках він зіграв Іена Флетчера в комедійному серіалі BBC «Двадцять дванадцять» (Twenty Twelve), який отримав нагороди, і повторив цю роль у комедійному серіалі W1A на BBC у 2014 році. У грудні 2012 року він з'явився на BBC Two разом з Джесікою Хайнс у фільмі «Найнебезпечніші дороги світу», подорожуючи через Джорджію. Він також з'явився у фільмі Hippie Hippie Shake з Кілліаном Мерфі та Сієнною Міллер.

З 2011 по 2014 рік Бонневіль був оповідачем у шоу «Готель» (The Hotel) на Channel 4. 18 листопада 2012 року Бонневіль з'явився на сцені театру Сент-Мартін у Вест-Енді під час вистави п'єси Агати Крісті «Мишоловка» з нагоди 60-річчя, найдовшої п'єси у світі.[16]

Бонневіль зіграв містера Брауна у фільмі «Паддінгтон» 2014 року та його продовженні «Паддінгтон 2» 2017 року. Він з'явився у співочій комедійній ролі Пітера Піллагера, Короля Піратів, у музично-комедійному серіалі-феєрії ABC на тему казки «Галавант» у сезонах 2015 та 2016 років. Він також озвучував серіал «Круїз» на каналі ITV.

У 2017 році Бонневіль зіграв лорда Маунтбаттена у фільмі режисера Гуріндера Чадхи «Будинок віце-короля», який зображував заворушення та насильство під час розділу Індії в останні дні британського правління. Також у 2017 році він озвучив голос Мерліна у фільмі за мотивами дитячого серіалу «Томас і друзі»: «Подорож за Содор». Того ж року він виступив оповідачем у документальному фільмі «Повернення до благодаті: Життя та спадщина Лютера», і було оголошено, що Бонневіль зіграє Роальда Даля в майбутньому біографічному фільмі про автора[17].

У 2018 році Бонневіль змінив Джулі Ендрюс на посаді ведучого та диктора щорічного епізоду «З Відня: Новорічне святкування» програми «Великі вистави», яка транслювалася на Новий рік на телеканалі PBS у Сполучених Штатах[18]. Також у 2018 році він повернувся, щоб озвучити Мерліна в одному з епізодів двадцять другої серії Томас і друзі.

У 2019 році Бонневіль зіграв К. С. Льюїса в постановці «Тіньові земли» (Shadowlands) Чичестерського фестивального театру[19] разом з акторами Ліз Вайт та Ендрю Хевіллом.

2020-ті роки

[ред. | ред. код]

8 березня 2023 року Бонневіль з'явився в шоу ITV «Подорож ДНК» разом із коміком Джоном Бішопом[20].

7 травня 2023 року Бонневіль виступив як ведучий концерту з нагоди коронації короля Чарльза III[21].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Бонневіль одружився з Люсіндою «Лулу» Еванс у 1998 році[22]. Вони живуть зі своїм сином Феліксом у Західному Сассексі[23].

У 2009 році Бонневіль озвучував роль судді Джастіса Фосса в британській прем'єрі Джозефа Кріллі «Котик і прокляття» (Котик і прокляття) для Giant Olive Theatre Company в театрі Лева та Єдинорога в Кентіш-Тауні.[24] Незабаром після цього він став першим меценатом театру Giant Olive.[25] Бонневіль також є покровителем лондонської дитячої благодійної організації Scene & Heard і послом WaterAid[26].

8 жовтня 2019 року Бонневіль був призначений заступником лейтенанта округу Західний Сассекс.[27]

Творчість

[ред. | ред. код]

Кіно

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Роль Прим.
1994 Франкенштейн Мері Шеллі Шиллер
1997 Завтра не помре ніколи Офіцер на кораблі «HMS Bedford»
1999 Ноттінг Гілл Берні
1999 Менсфілд-парк Містер Рашворт
2001 Blow Dry Louis
2001 High Heels and Low Lifes Farmer
2001 The Emperor's New Clothes Bertrand
2001 Айріс Молодий Джон Бейлі
2003 Conspiracy of Silence Fr. Jack Dowling
2004 Piccadilly Jim Lord Wisbeach
2004 Краса по-англійськи Семюел Піпс
2005 The Commander: Virus James Lampton Uncredited
2005 The Commander: Blackout James Lampton Uncredited
2005 Man to Man Fraser McBride
2005 Asylum Max Raphael
2005 Underclassman Headmaster Felix Powers
2006 Scenes of a Sexual Nature Gerry
2007 Чотири останні пісні Себастіан Берроуз
2007 Hola to the World Painter Short film
2008 One of Those Days Mr Burrell Short film
2008 French Film Jed
2009 Лезо ножа Чарльз Поллок
2009 Glorious 39 Gilbert Williams
2009 Час від часу Капітан Олдноу
2010 Critical Eye Brian
2010 Shanghai Ben Sanger
2010 Third Star Beachcomber
2010 Ноги-руки за любов Лорд Гаррінгтон
2010 Hippie Hippie Shake John Mortimer Unreleased[28]
2011 Третя зірка Безхатченко
2014 Мисливці за скарбами Лейтенант Дональд Джефріс
2014 Muppets Most Wanted Irish Journalist
2014 Пригоди Паддінгтона Містер Генрі Браун
2015 Stick Man Santa Clause Озвучування
2015 Silent Hours Commander William Calthorpe
2017 Будинок віце-короля Луїс Маунтбеттен
2017 Пригоди Паддінгтона 2 Містер Генрі Браун
2017 Journey Beyond Sodor Merlin Озвучування
2017 Дихай Тедді Голл
2017 A Return to Grace: Luther's Life and Legacy Оповідач
2017 Таємниці Великої хартії вольностей Оповідач Документальний[29]
2019 Абатство Даунтон Роберт Кроулі, граф Ґрентем
2020 Jingle Jangle: A Christmas Journey Mr. Delacroix
2021 To Olivia Роальд Дал
2022 Абатство Даунтон 2 Роберт Кроулі, граф Ґрентем
2022 I Came By Sir Hector Blake
2022 Дивовижний Моріс The Mayor Озвучування
2023 Банк Дейва Sir Charles
2023 Mummies Lord Sylvester Carnaby Озвучування
TBA Паддінгтон в Перу Містер Генрі Браун

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Роль Нотатки
1990 Chancer Jas 2 епізоди
1991 Dodgem Rick Bayne 5 епізодів
1993 Paul Merton: The Series Captain Episode: #2.6"
1993 Stalag Luft Barton Телевізійний фільм
1994 Спогади Шерлока Холмса Віктор Севідж Епізод: «Детектив при смерті» (Зазначений як Річард Бонневіль)
1994 Peak Practice Dominic Kent Episode: «Perfect Love» (Зазначений як Річард Бонневіль)
1994 Cadfael Daniel Aurifaber Episode: «The Sanctuary Sparrow» (Зазначений як Річард Бонневіль)
1994 Between the Lines Henry Oakes Episode: «Close Protection»
1995 The Vet Alan Sinclair 6 епізодів
1995 Мешканці Іст-Енду Headmaster Епізод: «14 грудня 1995»
1996 Married for Life Steve Hollingsworth 7 episodes
1996 Багз: електронні жучки Натан Пім Епізод: «Прослухана пшениця»
1997 Breakout Peter Schneider Телевізійний фільм
1997 See You Friday Daniel Episode: «#1.1»
1997 The Man Who Made Husbands Jealous Ferdinand Fitzgerald Episode: #1.1"
1997 Get Well Soon Norman Tucker 4 episodes
1998 Heat of the Sun Edward Herbert Episode: «Hide in Plain Sight»
1998 Mosley Bob Boothby 4 episodes
1998 Holding the Baby Gordon Muir Unknown episodes
1998 The Scold's Bridle Tim Duggan Television movie
1999 Murder Most Horrid Inspector Dawson Episode: «Confessions of a Murderer»
2000 Take a Girl Like You Julian Ormerod 3 episodes
2000 Thursday the 12th Brin Hopper Television movie
2000 Madame Bovary Charles Bovary Television movie
2001 Hans Christian Andersen: My Life as a Fairytale Publisher Television movie
2001 The Cazalets Hugh Cazalet 6 episodes
2001 Armadillo Torquil Helvoir Jayne TV film
2002 Убивства в Мідсомері Г'ю Бартон Епізод: «Викличте своїх мертвих»
2002 Tipping the Velvet Ralph Banner Episode: «#1.3»
2002 Daniel Deronda Henleigh Grandcourt 3 episodes
2002 Impact Phil Epson Телевізійний фільм
2002 The Gathering Storm Ivo Pettifer Телевізійний фільм
2002 Right Under My Eyes James Телевізійний фільм
2002 The Biographer Eric Телевізійний фільм
2002 Doctor Zhivago Andrey Zhivago Телевізійний фільм
2003 The Commander James Lampton Телевізійний фільм
2003 Love Again Філіп Ларкін Телевізійний фільм
2003 Hear the Silence Andrew Wakefield Телевізійний фільм
2004 Wren: The Man Who Built Britain Christopher Wren TV documentary
2005 The Rotter's Club Voice of Adult Ben 2 episodes
2005 The Robinsons George Robinson 6 episodes
2006 Courting Alex Julian/Charles Carter 10 episodes
2006 Beau Brummell: This Charming Man Prince Regent Телевізійний фільм
2006 Tsunami: The Aftermath Tony Whittaker Телевізійний фільм
2007 The Vicar of Dibley Jeremy Ogilvy Епізод: «The Vicar in White»
2007 Five Days DSI Iain Barclay 4 епізоди
2007 The Replacements Озвучка Епізод: «London Calling»
2007 The Diary of a Nobody Charles Pooter Телевізійний фільм
2007 Міс Остін шкодує Rev. Brook Bridges Телевізійний фільм
2007–08 Freezing Matt 3 episodes
2008 Bonekickers Gregory Parton 6 episodes
2008 Lost in Austen Claude Bennet 4 episodes
2008 Filth: The Mary Whitehouse Story Sir Hugh Carleton Greene Телевізійний фільм
2008–11 Country House Rescue Narrator 24 episodes
2009 Hunter DSI Iain Barclay 2 episodes
2009 Ruth Watson's Hotel Rescue Narrator 6 episodes
2009 Legally Mad Gordon Hamm Пілотний епізод[30]
2010–15 Абатство Даунтон Robert Crawley,

Earl of Grantham 		52 episodes
2010 Бен-Гур Понтій Пілат 2 епізоди
2010 Пуаро Агати Крісті Едвард Мастерман Епізод: «Вбивство у Східному експресі»
2010 The Silence Chris 4 episodes
2010–14 Rev. Roland Wise 3 episodes
2011 Доктор Хто Капітан Евері Епізоди:
«Прокляття чорної плями»
«Добра людина йде на війну»
2011 Міс Марпл Агати Крісті Інспектор Хьюітт Телевізійний фільм
2011–12 Twenty Twelve Ian Fletcher 13 episodes
2011–14 The Hotel Narrator 33 episodes
2012 Turn Back Time: The Family Narrator 5 episodes
2012 Getting On Philip Moore Episode: «#3.6»
2012 World's Most Dangerous Roads Камео Episode: «#3.2»
2012 Mr Stink Mr Stink Телевізійний фільм
2013 Демони Да Вінчі Галеаццо Марія Сфорца Episode: «The Hanged Man»
2014 Top Gear Камео Епізод: «Зірка в автомобілі за розумною ціною»
2014–17 W1A Ian Fletcher 14 episodes
2015–16 Галавант Король піратів 2 епізоди
2015–18 Софія Прекрасна Оповідач 5 епізодів
2016 Порожня корона Глостер Епізод: «Генріх VI, частина I»
2016 Walliams & Friend Various Episode 7
2017 The Grand Tour Камео Серія 2 Епізод 3
2017 A Return to Grace:
Luther's Life and Legacy 		Narrator Documentary
2018 Countdown to Calvary Host/Narrator Documentary
2018 Томас і друзі Мерлін Голос; Епізод: «Бачити — значить вірити»
2019 Події минулого тижня з Джоном Олівером Оповідач 2 епізоди
2018–23 Great Performances Ведучий/Оповідач «Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2018)
«Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2019)
«Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2020)[31]
«Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2021)»
«Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2022)"
«Новорічний концерт Віденського філармонічного оркестру» (2023)"
2020 Sandylands One-Eyed Man 2 episodes
2020 Амфібія Вігберт Рібітон Voice; Episode: «Swamp and Sensibility»[32]
2020 Качині історії Санта-Клаус Voice; Episode: «How Santa Stole Christmas»[33]
2022 The Hidden Lives of Pets Narrator Documentary series[34]
Secrets of the Royal Gardens Narrator Documentary series[35]
2023 The Gold DCI Brian Boyce 6 episodes
7 March 2023 DNA Journey Himself
2023 Коронаційний концерт Ведучий [36]

Аудіокниги

[ред. | ред. код]
Рік Назва книги Роль Примітки
2004 Птахи без крил оповідач
2014 Золотий палець оповідач
2016 Paddington Takes the Test оповідач
2016 Paddington At Large оповідач
2016 Paddington Marches On оповідач
2016 Paddington Abroad оповідач
2016 Paddington At Work оповідач
2017 Паддінгтон на роботі оповідач
2017 На березі Плам-Крік оповідач
2017 Paddington Goes to Town оповідач
2017 Farmer Boy оповідач
2018 Paddington Takes the Air оповідач
2018 Paddington On Top оповідач
2021 Абсолютний доказ оповідач
2022 Пізнє літо на Стейт-стріт оповідач

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Нагорода Категорія Робота Результат
2001 Премія Британської кіноакадемії Кращий актор другого плану Ірис Номінація
Європейська кінопремія Кращий актор Номінація
2002 Берлінський міжнародний кінофестиваль Премія «Новий талант». Перемога
2006 Телевізійний фестиваль у Монте-Карло Видатний актор міні-серіалу Цунамі: Наслідки Номінація
2012 Премія Еммі в прайм-тайм Видатний актор драматичного серіалу Абатство Даунтон Номінація
2013 Номінація
2011 Золотий глобус Кращий актор — міні-серіал або телефільм Номінація
2012 Премія Гільдії кіноакторів Видатний ансамбль у драматичному серіалі Перемога
2013 Номінація
2014 Перемога
2015 Перемога
2016 Номінація
2011 Телевізійний фестиваль у Монте-Карло Видатний актор драматичного серіалу Номінація
2013 Номінація
2011 рік British Comedy Awards Найкращий телевізійний комедійний актор Двадцять дванадцять Номінація
2012 Номінація
2012 рік Телевізійна премія Британської академії Кращий актор комедійної програми Номінація
2013 Номінація
2015 W1A Номінація
2016 Номінація

Нагороди

[ред. | ред. код]

Commonwealth honours

[ред. | ред. код]
Країна Дата Призначення Після іменні літери
Велика Британія Велика Британія 8 жовтня 2019 р – тепершній час Заступник лейтенанта Західного Сассекса[37][27] DL

Університетські дипломи

[ред. | ред. код]
Місцезнаходження Дата Школа Ступінь
Англія Англія Коледж Корпус-Крісті, Кембридж Нижній другий клас з відзнакою бакалавр мистецтв (BA) з теології
Англія Англія Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласа

Почесні дипломи

[ред. | ред. код]
Місцезнаходження Дата Школа Ступінь
Англія Англія жовтень 2019 р Вінчестерський університет Доктор мистецтвознавства (D.Arts)[38][39]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136841732 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Discogs — 2000.
  4. ↑ High Profile Alumni — Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва.
  5. ↑ CONOR.Sl
  6. ↑ а б Bonneville, Hugh (2022). Playing under the piano: from Downton to darkest Peru. с. 78—80. ISBN 978-1-63542-342-6. OCLC 1334493251.
  7. ↑ Room, Adrian (2010). Dictionary of Pseudonyms: 13,000 Assumed Names and Their Origins (вид. 5th). Jefferson, North Carolina: McFarland & Company. с. 69. ISBN 978-0-7864-4373-4. OCLC 607613318. Процитовано 19 грудня 2015.
  8. ↑ Hugh Bonneville: "I want to grab him and say get real". Big Issue. Архів оригіналу за 24 July 2020. Процитовано 19 грудня 2015.
  9. ↑ а б Greensteet, Rosanna (6 листопада 2004). Q&A: Hugh Bonneville. The Guardian. Процитовано 18 серпня 2011.
  10. ↑ Corpus Playroom Renovations. Corpus Christi College. Архів оригіналу за 7 July 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  11. ↑ Franks, Alan (16 лютого 2008). Hugh Bonneville and Tom Hollander on Freezing, fame and friendship. The Times. Процитовано 18 серпня 2011.
  12. ↑ Interview: Hugh Bonneville star of Downton Abbey. The Cambridge Student. Архів оригіналу за 22 December 2015. Процитовано 12 січня 2015.
  13. ↑ Trowbridge, Simon (2010). The Company: a Biographical Dictionary of the Royal Shakespeare Company. Oxford, England: Editions Albert Creed. с. 52—53. ISBN 978-0-9559830-2-3.
  14. ↑ The Complete Smiley – The Karla Trilogy, Book 2: The Honourable Schoolboy. BBC. Процитовано 26 жовтня 2013.
  15. ↑ Burke and Hare Teaser Art Debuts at Cannes. Dread Central. 16 вересня 2012. Процитовано 12 січня 2015.
  16. ↑ Mousetrap celebrates 60 years with gala performance. BBC. Процитовано 26 листопада 2022.
  17. ↑ Hugh Bonneville to play Roald Dahl in new film. BBC News (англ.). 11 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  18. ↑ About From Vienna: The New Year's Celebration 2018. PBS. 13 листопада 2017. Процитовано 15 серпня 2020.
  19. ↑ Shadowlands. 7 червня 2022. Архів оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 10 травня 2023.
  20. ↑ Irish roots of "Downton Abbey's" Hugh Bonneville revealed in new "DNA Journey". Irish Central. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
  21. ↑ Coronation Concert: What time is it and how long is it on for?. LBC (англ.). Процитовано 8 травня 2023.
  22. ↑ Biography for Hugh Bonneville. Internet Movie Database. Процитовано 5 грудня 2011.
  23. ↑ Myers, Marc (17 вересня 2019). 'Downton Abbey' Star Hugh Bonneville Grew Up in an Edwardian Home That Felt Grand. The Wall Street Journal. Процитовано 5 лютого 2020.
  24. ↑ Off-West End Announcements – 3 July 2009. What's on Stage. 3 липня 2009. Архів оригіналу за 20 October 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  25. ↑ The History of Giant Olive Theatre Company. Giant Olive Theatre Company. Архів оригіналу за 17 August 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  26. ↑ Scene & Heard – Who We Are. sceneandheard.org. 2010. Архів оригіналу за 10 February 2009. Процитовано 19 червня 2010.
  27. ↑ а б Deputy Lieutenant Commissions LIEUTENANCY OF WEST SUSSEX. The London Gazette (англ.). Процитовано 4 серпня 2022.
  28. ↑ Meacham, Steve; Maddox, Garry (14 лютого 2011). Hippies tossed aside in corporate decision. The Sydney Morning Herald. After a promised release failed to eventuate last year, the British production company, Working Title, has confirmed it will not reach cinemas. The managing director of the distributor Universal Pictures in Australia, Mike Baard, said: 'I suspect...it's going to land in the direct-to-video bin...it's off our release schedule.'
  29. ↑ Secrets of the Magna Carta, Written by Martin Durkin. The Objective Standard (амер.). 7 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  30. ↑ Schneider, Michael (11 травня 2009). NBC passing on 'Legally Mad'. Variety. Процитовано 28 грудня 2019.
  31. ↑ From Vienna: The New Year's Celebration 2020. pbs.org. 26 листопада 2019.
  32. ↑ Ramos, Dino-Ray (23 червня 2020). Disney Channel Renews 'Amphibia' For Season 3; Kermit The Frog, Jenifer Lewis, George Takei And More To Guest Star on Season 2. Deadline.
  33. ↑ November 2020 Programming Highlights. Walt Disney Television Press. 19 жовтня 2020. Архів оригіналу за 21 October 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
  34. ↑ The Secret Life of Our Pets. hughbonneville.uk. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 12 січня 2022.
  35. ↑ Secrets of the Royal Gardens. hughbonneville.uk. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  36. ↑ Stars announced for spectacular one-off performance at the Coronation Concert. bbc.co.uk/mediacentre. Процитовано 24 квітня 2023.
  37. ↑ Sampson, Annabel (9 жовтня 2019). Downton Abbey's Hugh Bonneville gains a real-life royal title. Tatler Magazine. Процитовано 29 квітня 2022.
  38. ↑ Honorary Doctorates 2019 (PDF). Winchester.ac.uk. Процитовано 23 жовтня 2021.
  39. ↑ Hugh Bonneville - Graduation 2019. YouTube. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 10 травня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Троубридж, Саймон. Компанія: Біографічний словник Королівської Шекспірівської компанії. Оксфорд: Видання Альберт Крід, 2010.ISBN 978-0-9559830-2-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Г%27ю_Бонневілль