ГЕС Манік-1
ГЕС Манік-1 (фр. Centrale Manic-1) | |
---|---|
49°11′29″ пн. ш. 68°19′46″ зх. д. / 49.1914° пн. ш. 68.3294° зх. д. | |
Країна | Канада |
Адмінодиниця | Бе-Комо |
Стан | діюча |
Річка | Манікуаган |
Каскад | Манік-Утард |
Початок будівництва | 1964 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1966 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 184 МВт |
Середнє річне виробництво | 40 000 млн кВт·год |
Тип ГЕС | руслова |
Розрахований напір | 37 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Радіально-осьові |
Кількість та марка турбін | 3 |
Витрата через турбіни | ???? м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Потужність гідроагрегатів | 3 x 61.3 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | центральна — бетонна, бокові — кам'яно-накидні |
Висота греблі | ??? м |
Довжина греблі | ??? м |
Шлюз | не є |
ЛЕП | ??? |
Власник | Hydro-Québec |
Мапа | |
ГЕС Манік-1 у Вікісховищі |
ГЕС Манік-1, ГЕС Манікуаган-1 — ГЕС і гребля у гирлі річки Манікуаган за 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада. ГЕС була введена в експлуатацію у 1966—1967 і виробляє 184 МВт, це найменша ГЕС проєкту Манік-Утард[1][2]
У 1959 році було закінчено будівництво греблі Маккормік за для забезпечення електрикою елеваторів і алюмінієвого заводу. Проте зростання попиту на електрику змусило електрогенеруючу компанію Гідро-Квебек переглянути проєкт. І вже у 1966/67 роках була введена в експлуатацію на цьому ж водосховищі додаткова ГЕС — ГЕС Манік-1[3]
Гребля Манік-1 складається з бетонної центральної частини, де розміщена електростанція, і двох кам'яно-накидних дамб по обидві сторони річки. Західна дамба має 85 м завдовжки, а східна дамба — 110 м. Середній гідравлічний напір — 37 м, але може варіюватися від 34—39 м через морські припливи[4] Разом з сусідньою гідроелектростанції Маккормік використовує водосховище Манік-1 як резервуар.
ГЕС працює в піковому режимі[5] і генерує 40 гігават-годин на рік[5].
- ↑ Hydroelectric Plants in Quebec. Power Plants Around The World. Процитовано 3 червня 2013.[недоступне посилання]
- ↑ Hydroelectric Generating Stations. HydroQuebec. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 20 серпня 2010.
- ↑ Paradis, 1967, с. 31—34
- ↑ Paradis, 1967, с. 34
- ↑ а б Paradis, 1967, с. 53