ГЕС Клуні
| ГЕС Клуні | |
|---|---|
 | |
| 56°43′01″ пн. ш. 3°46′41″ зх. д. / 56.7169° пн. ш. 3.77812° зх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Адмінодиниця | Перт-енд-Кінросс[1]  |
| Стан | діюча |
| Річка | Tummel |
| Каскад | каскад на Tummel |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1951 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 61 МВт |
| Середнє річне виробництво | 186 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 53 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х20,4 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна |
| Висота греблі | 19,5 м |
| Власник | Scottish and Southern Energy Group |
  ГЕС Клуні | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Клуні – гідроелектростанція у Шотландії. Входить до складу каскаду на річці Таммел (ліва притока Тей, яка впадає в затоку Північного моря Ферт-оф-Тей біля Данді), що дренує центральну частину Грампіанських гір. Знаходиться між ГЕС Таммел Брідж (вище по течії) та ГЕС Пітлохрі.
Споруджена в кінці 1940-х років станція отримує ресурс із озера Loch Tummel. Рівень останнього підняли на 5 метрів за допомогою гравітаційної греблі висотою 19,5 метрів, зведеної у трьох кілометрах вниз по течії від природної берегової лінії водойми. Гребля обладнана двома водопропускними шлюзами та рибоходом, який забезпечує міграцію сьомги.[2] До озера окрім природного стоку надходить вода, відпрацьована на дериваційній ГЕС Errochty, яка використовує ресурс кількох річок у північній частині сточища Tummel.
Від Loch Tummel вода подається до машинного залу через водовід, що переходить у тунель довжиною понад 3 км з діаметром 6,9 метра, при спорудженні якого здійснили виїмку 400 тис м3 скельного матеріалу. Тунель в свою чергу переходить у три напірні водоводи до машинного залу, спорудженого біля впадіння у Tummel її великої лівої притоки Garry. Зал оснащений трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 20,4 МВт,[3][4] які при напорі у 53 метри забезпечують річну виробітку електроенергії на рівні 186 млн кВт-год.[5]
Відпрацьована вода потрапляє у водосховище Loch Faskally, створене греблею останнього ступеню каскаду ГЕС Pitlochry.
Певний час станція Clunie виконувала функцію диспетчерського центру для всього каскаду на Tummel.
- ↑ Historic Environment Scotland ID
- ↑ Loch Tummel, Clunie Dam | Canmore. canmore.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Loch Faskally, Clunie Power Station | Canmore. canmore.org.uk (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Simeons, Charles (24 квітня 2014). Hydro-Power: The Use of Water as an Alternative Source of Energy (англ.). Elsevier. ISBN 9781483145617. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Power from the Glens (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.