Тюлень-монах гавайський
| Гавайський тюлень-монах | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Monachus schauinslandi (Matschie, 1905) | ||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Гавайський тюлень-монах (Monachus schauinslandi або Neomonachus schauinslandi) — рідкісний морський ссавець триби Монах (Monachus) з родини Тюленеві (Phocidae) ряду Хижих (Carnivora), ендемік Гавайських островів.[2]
Гавайський тюлень-монах — один із двох наразі існуючих видів триби тюлень-монах. Другий вид — тюлень-монах звичайний. Ще один вид (тюлень-монах карибський) зник в історичні часи[3].
Гавайський тюлень-монах — єдиний вид тюленів на Гавайських островах[4]
Гавайською цей тюлень називається ʻIlio-holo-i-ka-uaua («собака, що порається в бурхливій воді»). Наукова назва виду походить від прізвища німецького вченого Hugo Hermann Schauinsland, який виявив череп тюленя на острові Лайсан у 1899 році[5] Назва «тюлень-монах» пов'язана зі складками шкіри на його голові, що нагадують капюшон ченця, а також із тим, що більшу частину часу вони проводять поодинці або в невеликих групах[3].
Довжина тіла — приблизно 225 см. Забарвлення дорослих самців на спині темно-коричневе або темно-сіро-коричневе, з білим або жовтувато-білим відтінком на череві. Самиці світліші і, як правило, більші за самців.
На початок ХХІ століття невеликі групи Monachus schauinslandi існують на північно-західних атолах Гавайських островів: Куре, Перл-енд-Хермес, Лисянського, Лайсан, Френч-Фрігейт-Шолс, Мідуей. В історичний час населяли також узбережжя островів головної групи Гавайського архіпелагу: Кауаї, Ніїхау, Оаху і Гаваї.
З 1958 по 1996 роки чисельність тюленів скоротилася на 60%. До 2004 року їх чисельність скоротилася до 1400 особин. У минулому зниження чисельності було в основному пов'язано з перепромислом. В даний час основними факторами, що впливають на скорочення популяції, є порушення спокою тюленів під час розмноження і загибель при попаданні в рибальські тенета.
Охороняються державою у заповіднику Папаханаумокуакеа.
Еволюційна історія Monachus schauinslandi є вельми суперечливою, існує кілька гіпотез щодо філогенетичного зв'язку з іншими тюленями.[6] Через відсутність викопних решток зв'язки Monachus schauinslandi з іншими тюленями прослідкувати важко.
Ґрунтуючись на скелетній і судинній анатомії, Monachus schauinslandi вважається найпримітивнішим серед сьогоденних тюленів. Всі три види роду Monachus виникли у Північній Атлантиці. Monachus schauinslandi відокремився від його родичів близько 15 мільйонів років тому[6]
Згідно з даними розповсюдженими Національним управлінням океанічних і атмосферних досліджень Гавайські острови є домівкою Monachus schauinslandi вже мільйони років. Можливо Monachus schauinslandi мігрували на Гаваї 4-11 мільйони років тому через відкритий водний прохід між Північною і Південною Америкою — Центральноамериканським морським шляхом. Панамський перешийок закрив цей шлях близько 3 мільйонів років тому[7]
Екологія схожа з екологією Monachus monachus. Харчуються різними рифовими і придонними рибами, а також головоногими молюсками.
Самиці гавайського тюленя-монаха мають розтягнутий період дітонародження з грудня по серпень з піком у квітні — травні. Довжина немовляти близько 125 см, маса 16 кг. Чорний м'який волосяний покрив через 3-5 тижнів після народження замінюється сріблясто-сіро-блакитним на спині і сріблясто-білим на череві. Самиці приносять дитинчат у середньому раз на два роки. Линька тюленів відбувається з травня по листопад, в основному в липні.
- ↑ Lowry, L. & Aguilar, A. (2008). Monachus schauinslandi. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 28 January 2009. Listed as Critically Endangered (CR A3ce+4ce)
- ↑ Hawaiian Monk Seal, Monachus schauinslandi. monachus-guardian.org. 2006. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 23 травня 2011.
- ↑ а б Hawaiian Monk Seal (Monachus schauinslandi). NOAA Fisheries Office of Protected Resources. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 11 березня 2011.
- ↑ Nitta, Eugene; Henderson JR (1993). A review of interactions between Hawaii's fisheries and protected species (pdf). Marine Fisheries Review. 83. 55 (2). Процитовано 23 травня 2011.
- ↑ Reeves, RR; Stewert, BS (2002). National Audubon Society Guide to Marine Mammals of the World. ISBN 978-0-375-41141-0.
- ↑ а б Repenning, CA; Ray, CE (1977). The origin of the Hawaiian monk seal. Proc. Biol. Soc. Wash. 89: 667—688.
- ↑ Historical Timeline of the Hawaiian Monk Seal (PDF). National Marine Fisheries Service - Pacific Islands Regional Office. Honolulu, HI, USA: National Marine Fisheries Service, Pacific Islands Regional Office. 29 червня 2011. Архів (PDF) оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 19 листопада 2012.