Гамарня (Лугинський район)
| село Гамарня | |
|---|---|
| Країна |  СРСР— УРСР
|
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Лугинський район |
| Громада | Повчанська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 470 (1924) |
| Зняте з обліку | до 1 вересня 1946 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°08′18″ пн. ш. 28°36′43″ сх. д.H G O |
| Карта | |
_location_map.svg)  Гамарня | |
 Гамарня | |
| Мапа | |
| |
Гамарня (Гамарня-Повчанська, рос. Гамарня, пол. Hamarnia) — колишнє село у Повчанській сільській раді Лугинського району Житомирської області Української РСР.
Наприкінці 19 століття в селі налічувалося 260 мешканців, дворів — 40[1], у 1906 році — 288 жителів, дворів — 48[2], у 1923 році — 440 мешканців, дворів — 81[3], у 1924 році — 470 осіб (з перевагою населення польської національности), дворів — 86[4].
Наприкінці 19 століття — село Норинської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 22 версти від Овруча. Входило до православної парафії в Михайлівці, за 8 верст. Власність генерала Авринського, куплена ним у 1870-х роках, разом із сусідніми селами Повч та Стара Рудня, у поміщика Зеленецького[1][5].
У 1906 році — село Норинської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 36 верст, від волосного центру містечка Норинськ — 14 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[2].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Повчанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Лугинського району Житомирської округи[6]. Розміщувалося за 18,5 верст від районного центру міст. Лугини та за 4 версти — від центру сільської ради, с. Повч[3]. У 1941—44 роках — центр сільської управи.
Виключене з обліку населених пунктів до 1 вересня 1946 року. На його основі виникло с. Рудня-Повчанська[6].
- ↑ а б Hamarnia 5.) H., wś, tamze… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 552. (пол.)
- ↑ а б Гамарня // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 162. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 123. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Харків: Центральне статистичне управління УСРР. 1925. с. 17. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 381. Процитовано 26 жовтня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 240, 432. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 26 жовтня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |