Гантмахер Всеволод Феліксович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гантмахер Всеволод Феліксович
рос. Всеволод Феликсович Гантмахер
Народився8 жовтня 1935(1935-10-08)
Москва, СРСР
Помер5 березня 2015(2015-03-05)[1] (79 років)
Чорноголовка, Московська область, Росія
ПохованняНове Донське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик
Alma materМФТІ
Галузьфізика
ЗакладІнститут фізики твердого тіла РАНd
МДУ
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ЧленствоРосійська академія наук
Відомий завдяки:Ефект Гантмахера
БатькоҐантмахер Фелікс Рувимович
Нагороди

Всеволод Феліксович Гантмахер (8 жовтня 1935, Москва — 5 березня 2015, Черноголовка) — радянський, російський фізик, академік РАН, головний редактор журналу «Письма в ЖЭТФ».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї математика Ґантмахера Фелікса Рувимовича і його дружини Асі Овсіївни Лернер. У 1959 році закінчив радіофізичний факультет Московського фізико-технічного інституту.[2] Ще студентом у 1957 році почав роботу в Інституті фізичних проблем Академії Наук СРСР (ІФП АН СРСР) (нині Інститут фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН)

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в Інституті фізики твердого тіла АН СРСР в Черноголовці, при цьому продовжуючи наукову діяльність в ІФП АН СРСР.

У 1967 році відбувся захист докторської дисертації «Розмірні ефекти в металах».

Починаючи з 1964 року, викладав в Московському фізико-технічному інституті, а з 2000 року і в Московському державному університеті. З 1990 року він головний редактор одного з провідних російських фізичних журналів «Письма в ЖЭТФ».

У 1997 році був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук.

У 2009 році вченому була присуджена Золота медаль імені П. Л. Капиці за цикл робіт «Колективні явища в електронних системах при низьких температурах».

У 2011 році був обраний академіком Російської академії наук.

Похований Всеволод Гантмахер на Донському кладовищі[3].

Основні наукові досягнення

[ред. | ред. код]

У перший період свого наукового життя експериментально відкрив принципово новий тип проникнення електромагнітних хвиль в метал в магнітному полі у вигляді специфічної спіральної стоячій хвилі. Цей ефект називають радіочастотним розмірним ефектом або ефектом Гантмахера, а самі хвилі — хвилями Гантмахер-Канера[4](зареєстровано, як відкриття СРСР "Электромагнитные всплески в проводящей среде", диплом No 80, пріоритет відкриття: 24 жовтня 1962 р., автори М. Я. Азбель, В. Ф. Гантмахер, Е. А. Канер[5])

Потім зайнявся вивченням електронного розсіювання. Їм були виміряні ймовірності електрон-фононного розсіювання в олові, індії, вісмут, сурму, вольфрамі, молібдені й міді та пояснені особливості електрон-фононного розсіювання в напівметалах. В результаті їм була спільно з І. Б. Левінсоном написана книга «Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках»[6]. Книга вийшла в 1984 році на російській і в 1987 році англійською мовами.

Наступним етапом наукової діяльності В. Ф. Гантмахера було вивчення транспортних властивостей при низьких температурах у фотозбуджених напівпровідниках. Спільно з В. Н. Звєрєвим їм був виявлений в германії новий вид осциляцій електричних властивостей в магнітному полі — магнітодомішкові осциляції, які були викликані непружним резонансним розсіюванням носіїв на дрібних домішках. Результати досліджень увійшли до книги «Landau Level Spectroscopy»[7]

В останні роки досліджував транспортні властивості високорезістівних металевих сплавів і сімейств матеріалів, до яких належать високотемпературні надпровідники. Останнє досягнення в цій галузі — доказ існування руйнуються магнітним полем локалізованих пар на діелектричній стороні переходу надпровідник-діелектрик.

Основні роботи

[ред. | ред. код]
  • Гантмахер В. Ф., Левінсон І. Б. Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках. — М .: Наука, 1984. — 352 с.
  • Landau Level Spectroscopy / Ed. by G. Landwehr and EI Rashba. North-Holland, 1990;
  • Електрони в невпорядкованих середовищах. М .: Физматлит, 2003 (3-е изд. М., 2013).
  • Див. також [8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://scitation.aip.org/content/aip/magazine/physicstoday/article/68/8/10.1063/PT.3.2890
  2. ↑ valuh, phystech_alumni (11 грудня 2014). Академики РАН - выпускники Физтеха. Физтехи - выпускники МФТИ. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 14 січня 2018.
  3. ↑ 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  4. ↑ Гантмахер В. Ф. Аномальное проникновение электромагнитного поля в металл и радиочастотные размерные эффекты / В. Ф. Гантмахер, Э. А. Канер // УФН. — 1968. — Вып. 2.
  5. ↑ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр. (державна реєстрація). Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 39—62. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
  6. ↑ Гантмахер В. Ф. Рассеяние носителей тока в металлах и полупроводниках / В. Ф. Гантмахер, И. Б. Левинсон. — М. : Наука, 1984. — 352 с.
  7. ↑ Landau Level Spectroscopy / edited by G. Landwehr and E. I. Rashba. — North-Holland, 1990. — ISBN 0-444-88874-8
  8. ↑ Список научных трудов В.Ф. Гантмахера. Лаборатория электронной кинетики (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гантмахер_Всеволод_Феліксович&oldid=38169265