Алієв Гасан Алірза-огли
Алієв Гасан Алірза-огли | |
---|---|
азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev | |
Народився | 15 грудня 1907 Tanahatd, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
Помер | 2 лютого 1993 (85 років) Баку, Азербайджан |
Поховання | Алея честі |
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР Азербайджан |
Національність | азербайджанці |
Діяльність | ґрунтознавець |
Alma mater | Азербайджанський державний аграрний університет (1932) |
Галузь | географія і ґрунтознавство |
Заклад | НАН Азербайджану Institute of Geography of Azerbaijand |
Вчене звання | НАН Азербайджану |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Відомі учні | Budag Budagovd Balacaxanım Nəzirovad |
Аспіранти, докторанти | Budag Budagovd Balacaxanım Nəzirovad |
Партія | КПРС (1991) |
Війна | німецько-радянська війна |
Батько | Alirza Aliyevd |
Діти | Rasim Aliyevd |
Нагороди | |
Алієв Гасан Алірза-огли у Вікісховищі |
Гасан Алірза-огли Ал́ієв (азерб. Həsən Əlirza oğlu Əliyev; нар. 15 грудня 1907, Джомартли — пом. 2 лютого 1993, Баку) — радянський і азербайджанський вчений в області ґрунтознавства, загального землеробства, біогеографії і охорони природи. Доктор сільськогосподарських наук (з 1965 року), професор (з 1968 року). Академік АН Азербайджанської РСР (з 1952 року). Старший брат третього Президента Азербайджану Гейдара Алієва.
Народився 15 грудня 1907 року в селі Джомартли Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії Російської імперії (нині село Танаат в марзі Сюнік Вірменії).
- У 1924—1930 роках навчався в сільській вечірній школі і в сільськогосподарському технікумі в місті Нахічевані;
- З 1930 по 1932 рік — був студентом Азербайджанського інституту сільського господарства. Член ВКП(б) з 1931 року;
- У 1932—1934 роках — аспірант Азербайджанського науково-дослідного інституту бавовництва у Кіровабаді;
- У 1934—1935 роках — директор Ширванської зональної випробувальної станції;
- У 1941—1943 роках — воював на фронтах Другої світової війни. Отримавши важке поранення був демобілізований і після одужання продовжив наукову роботу в галузі ґрунтознавства[1];
- У 1943—1944 роках — керівник сектора географії Азербайджанського філії АН СРСР. 1944 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти нижніх течій річок на південно-східних схилах Великого Кавказу»;
- У 1944—1949 — заступник директора з наукової роботи Інституту ґрунтознавства та агрохімії АН Азербайджанської РСР;
- У 1945—1949 — старший викладач Азербайджанського державного педагогічного інституту;
- У 1946—1962 — голова Азербайджанського філії Всесоюзного товариства ґрунтознавців;
- 1952 року обраний дійсним членом АН Азербайджанської РСР і до 1957 року займав посаду академіка-секретаря АН Азербайджанської РСР. З того ж року був секретарем ЦК КП Азербайджанської РСР;
- У 1952—1954 роках був членом ЦК КП Азербайджанської РСР;
- З 1955 року — голова Комісії з охорони природи АН Азербайджанської РСР;
- 1965 року — захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Ґрунти Великого Кавказу та шляхи їх раціонального використання (в межах Азербайджанської РСР)»;
- З 1968 по 1987 рік — директор Інституту географії АН Азербайджану;
- 1980 року — знову обраний президентом Географічного товариства Азербайджанської РСР;
- 1986 року — обраний головою Комісії з охорони природи Азербайджанської РСР.
- З 1987 року — консультант при керівництві Інституту географії АН Азербайджанської РСР.
Обирався депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР 10-го (1980—1984 роки) та 11-го (1985—1990 роки) скликань.
Помер в Баку 2 лютого 1993 року[2]. Похований на Алеї почесного поховання в Баку.
Алієв — один з ініціаторів розробки плану розвитку виноградарства в Азербайджані. ЇмНим проведені численні ґрунтові дослідження і виявлено додатково під виноградники понад 100 тисяч га земель в гірських і передгірних районах республіки (зона Талиша, північно-східні схили і південні передгір'я великого Кавказу). Автор 350 наукових та науково-популярних праць, в тому числі 25 по виноградарству. Серед робіт:
- Земельні ресурси зони Великого Кавказу Азербайджанської РСР для розвитку виноградарства і садівництва. — Відомості АН Азербайджанської РСР. Сер. біол. і мед. наук, 1961., № 9(азерб.);
- Виноградний Азербайджан. — Природа, 1965, № 11;
- Придатні землі для розвитку виноградарства в Лерик-Ярдимлинському районі Азербайджанської РСР. — Вісник сільсько-господарських наук, 1980, № 3(азерб.).
В лютому 1994 рокук збірник творів з теоретичних і практичних питань, написаний вченим, був удостоєний премії Державного Комітету Контролю навколишнього середовища[1].
- Заслужений діяч науки Азербайджанської РСР (з 1974 року);
- Державна премія Азербайджанської РСР (за 1978 рік; за цикл робіт щодо раціонального використання природних ресурсів Азербайджану)[2];
- Премія Державного комітету екології та контролю за природокористуванням (лютий 1994 року; посмертно)[2];
- Нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденом Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани» (1950[2]).
- 1 лютого 1994 року — видано постанову № 30 Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки про увічнення пам'яті академіка Г. Алієва;
- 14 лютого 1997 року почав функціонувати Громадський фонд екології імені Гасана Алієва[1];
- 3 квітня 1998 року поштою Азербайджану випущена поштова марка номіналом 500 манат з портретним зображенням Гасана Алієва[3];
- 2 лютого 2007 року — Президент Азербайджанської Республіки пан Ільхам Алієв підписав розпорядження про проведення 100-річного ювілею академіка Гасана Алієва[2]).
Ім'я Гасана Алієва носить Зангезурський національний парк в Ордубадському районі Нахічеванської Автономної Республіки.
На будинках в Гянджі, де у 1934—1935 роках жив вчений, і в Баку, де він мешкав у 1957—1993 роках, встановлені меморіальні дошки.
- ↑ а б в Академік Гасан Алієв [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б в г д Гасан Алієв — Патріарх природничих наук Азербайджана(рос.)
- ↑ Азербайджанська марка [Архівовано 20 липня 2012 у Archive.is](азерб.)
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 15 грудня
- Народились 1907
- Уродженці Єлизаветпольської губернії
- Померли 2 лютого
- Померли 1993
- Померли в Баку
- Поховані на Алеї почесного поховання в Баку
- Випускники Азербайджанського державного аграрного університету
- Доктори сільськогосподарських наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Лауреати Державної премії Азербайджанської РСР
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Радянські ґрунтознавці
- Азербайджанські ґрунтознавці
- Заслужені діячі науки Азербайджанської РСР
- Академіки АН Азербайджанської РСР
- Професори
- Депутати Верховної Ради Азербайджанської РСР
- Люди на марках
- Алієви (Азербайджан)