Вільгельм Гауфф
| Вільгельм Гауфф | |
|---|---|
| нім. Wilhelm Hauff | |
 | |
| Народився | 29 листопада 1802[1][2][…] Штутгарт[1][4] |
| Помер | 18 листопада 1827[1][2][…] (24 роки) Штутгарт, Вюртемберзьке королівство[1] ·тиф |
| Поховання | Цвинтар Гоппенлауd |
| Країна |  Вюртемберзьке королівство |
| Діяльність | поет, поет-пісняр, дитячий письменник, збирач казок, письменник, новеліст |
| Галузь | Німецька література[4] |
| Alma mater | Uhland-Gymnasium Tübingend (1816), Evangelical Seminaries of Maulbronn and Blaubeurend (1820), Тюбінгенський університет (1824) і Тюбінгенська богословська семінарія |
| Знання мов | німецька[5][4] |
| Членство | Burschenschaft Germania Tübingend |
| Роки активності | з 1823 |
| Жанр | оповідання |
| Magnum opus | The Story of Caliph Storkd |
| IMDb | ID 0310018 |
Вільге́льм Га́уфф (традиційне написання Гауф, з однією «ф»; нім. Wilhelm Hauff; 29 листопада 1802, Штуттґарт — 18 листопада 1827, там само) — німецький письменник епохи бідермаєру.
Батько Вільгельма, Аугуст Фрідріх Гауфф, був середнім чиновником у Штуттґарті. По його смерті у 1809 році, матір із чотирма дітьми (Герман, народився 1800; Марі, 1806; Софі, 1807) переїхала до її батька Карла Фрідріха Ерзессера у Тюбінген.
Вільгельм Гауфф відвідував Тюбінгенську гімназію, одночасно з 1817 року монастирську школу Бляубойрену. У період з 1820 по 1824 вивчав теологію у Євангельському монастирі Тюбінгену, де отримав ступінь доктора філософії. Був членом Тюбінгенської студентської корпорації[6].
З 1824 по 1826 рік Гауфф працював домашнім учителем, подорожував у Францію та Північну Німеччину. 1827 року був редактором газети «Моргенблаттес фюр ґебільдете штенде» («Morgenblattes für gebildete Stände»). У 1827 році одружився з власною кузиною Луіз Гауфф, яка 10 листопада 1827 року народила дитину. Лише тиждень по тому, 18 листопада 1827, Гауфф помер від тифу, що тривав від часу його поїздки через Тіроль. Його могила знаходиться на старовинному кладовищі Гоппенлауфрідгоф у Штуттґарті. Одним з його нащадків є сучасний німецький політик, екс-міністр та екс-обербургомістр Франкфурта на Майні Фолькер Гауфф.
Через свої неодноразово екранізовані казки та оповідання, Гауфф, незважаючи на коротке фізичне життя, продовжує жити у літературі. Його ім'ям названа премія дитячої та юнацької літератури — премія Вільгельма Гауффа.
З-під пера Гауффа з'явилася новела «Юд Зюс» («Jud Süß»), базована на житті Вюртемберґського фінансиста Йозефа Зюса Оппенгеймера (1698—1738), що була покладена в основу однойменного антисемітського нацистського фільму-пропаганди (1940).
- Альманах казок (1825)
- Казка у вигляді альманаху (Вступ)
- Караван
- Оповідання про каліфа-журавля
- Оповідання про корабля-привида
- Оповідання про відрубану руку
- Спасіння Фатьми
- Оповідання про Маленького Мука
- Казка про вдаваного принца
- Альманах казок (1826)
- Александрійський шейх та його невільники
- Карлик Ніс
- Абнер, єврей, що нічого не бачив
- Мавпа у ролі людини
- Історія Альмансора
- Альманах казок (1827)
- Їдальня в Шпессарті
- Оповідь про гульден із зображенням оленя
- Холодне серце
- Пригоди Саїда
- Стінфольська печера
- Ліхтенштейн
- У рожевому саду короля Лаурінса
- Людина на місяці, або стукіт сердець це голос долі (видано у 1825 під ім'ям популярного Генріха Клаурена)
- Отелло (1826)
- Співачка (1826)
- Юд Зюс (1827)
- Портрет Кайзера
- Останній лицар з Марієнбургу
- Естетичний клуб
- Руїна Ройсенштайн
- Твори Вільгельма Гауфа на Читанці [Архівовано 5 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Твори Вільгельма Гауфа на УкрЦентрі [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Казки Вільгельма Гауфа [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Дерево казок
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118546864 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ «Германія» [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (нім.)
- Гауф Вільгельм // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 355. — ISBN 966-692-578-8.
- Гауфф // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вільгельм Гауф [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Казки світової літератури.
- Казки Вільгельма Гауффа [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (укр.) — переклад Танасійчук П. К.
- Твори Вільгельма Гауфа в онлайн-бібліотеці TOU
