Гвоздики (рід)
Гвоздики | |
---|---|
Гвоздики садові (Dianthus caryophyllus) — типовий вид. Загальний вигляд групи квітучих рослин. Ботанічний сад, Геттінген, Німеччина | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
Рід: | Гвоздики (Dianthus) L. (1753) |
Види | |
338 див. Список видів роду гвоздики | |
Синоніми | |
Caryophyllus Mill. | |
Вікісховище: Dianthus |
Гвоздики[1], гвозди́ка[2][3] (Dianthus) — рід багаторічних рослин із родини гвоздикових.
Родова латинська назва Dianthus походить від грец. δῖος — божественний і грец. ἄνθος — квітка: квітка Зевса, Юпітера; дана рослині Ліннеєм завдяки гарним квіткам[4][5].
Назва гвоздик є запозиченням з польської мови gozdzik — «гвоздики»[6]. В українських словниках зафіксовані також назви звоздик[7], звоздики[8]. Ю. Кобів подає назву роду у множині, подібно до порічок, дзвоників, нагідок[9].
Багаторічні трави і напівкущі з лінійним або лінійно-ланцетоподібним листям.
Квітки поодинокі або по 2—3 на кінцях гілочок. Чашечка циліндрична або циліндрично-конічна, з численними поздовжніми жилками і (1) 2—4 (5) парами лускоподібних чашолистків, що каскадом налягають один на одного. Пелюсток п'ять, з довгими нігтиками і зубчастим, торочкувато розсіченим відгином, зрідка цілісним. Тичинок десять. Стовпчиків два.
Плід — циліндрична коробочка, сидяча або на короткому карпофорі, одногніздна, що розкривається чотирма зубцями. Насіння численне, сплющене, овальне, чорного кольору, горбкувате.
Більшість видів роду легко гібридизують між собою.
Близько 300—350 видів (див. Список видів роду Гвоздика) у Європі, Азії, Африці, а частина в Північній Америці. Найбагатше рід представлений в Середземномор'ї. Багато видів введені в культуру як декоративні рослини і іноді натуралізуються[10].
Деякі види гвоздик культивуються як однорічні і зацвітають у рік посіву, а інші — як дворічні, тобто в рік посіву розвивають тільки розеткові листки, а цвітуть на другий рік. У декоративному садівництві використовуються численні гібриди. Ця рослина була особливо популярною в Радянському Союзі, де червоні квіти були символом Перемоги у німецько-радянській війні.
- Dianthus alpinus
- Гвоздики пучкуваті (Dianthus armeria)
- Dianthus barbatus — гвоздики бородаті. Садова рослина.
- Dianthus carthusianorum — гвоздики картузійські
- Dianthus caryophyllus L.[11] — гвоздики садові, або гвоздики голландські
- Dianthus caryophyllus var. schabaud — гвоздики Шабо.
- Dianthus chinensis — гвоздики китайські. Садова рослина.
- Dianthus deltoides L. — гвоздики крапчасті
- Dianthus gratianopolitanus — гвоздики сизі
- Dianthus japonicus
- Dianthus nardiformis
- Dianthus superbus — гвоздики пишні
Повний список див. Список видів роду гвоздики.
Яскраво-червоний колір гвоздик, що так приємно милує зір, таïть у собі водночас немов би щось зловісне — наче нагадує кров. І справді, у багатьох випадках історія цієї квітки, виявляється, пов'язана з низкою кривавих історичних подій, починаючи вже з грецького міфу, де йдеться про її походження.
Розповідають, що якось богиня Діана поверталась роздратована з невдалого полювання і зустріла вродливого пастушка, котрий весело грав на сопілці. Украй розгнівана богиня картає пастуха за те, що той розігнав своєю музикою всю її дичину, і погрожує вбити його. Пастушок виправдовується, клянеться, що ні в чому не винен, благає зглянутись. Проте богиня, не тямлячи себе від люті, кидається до нього й вириває йому очі.
І тільки опам'ятавшись, Діана розуміє весь жах скоєного. Її починає гризти сумління: образ лагідних, благаючих прощення очей пастушка переслідує Діану повсюдно, не дає ні хвилини спокою; та щось виправити вона вже не в змозі.
Щоб увічнити очі пастушка, які так жалібно дивилися на неї, Діана кидає їх на стежку – і тієї ж миті у тому місці з'являються дві червоні гвоздики, котрі нагадують про скоєний злочин та безневинно пролиту кров.
- ↑ Dianthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.>
- ↑ Гвоздика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. Вып. 1. — М.: изд-во МГУ, 1979. — С. 57
- ↑ Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6. — С. 430. — 956, XXXVI с. — 5200 екз. (рос.)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 487.
- ↑ Верхратскіи И. Списъ важнѣйшихъ выразівъ рускои ботанічнои термінольогіѣ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкільну науку въ высшихъ клясахъ гімназіѣ. — Львівь : НТШ, 1892. — 48 с.
- ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів : НТШ, 1896. — 150 с.
- ↑ Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Кузьмина М. Л. Род 50. Гвоздика - Dianthus L.. — М. : Тов-во научн. изд. КМК, 2004. — Т. 11, вип. Флора Восточной Європы. — С. 273.
- ↑ Dianthus в базі даних Index Nominum Genericorum (ING) [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 25 травня 2010)
- Горшкова С. Г. Род 498. Гвоздика — Dianthus // Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6. — С. 803—861. — 956, XXXVI с. — 5200 екз. (рос.)
- Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
- Латинська мова та основи біологічної термінології (Н.Г Ревак; В.Т. Сулим; О.Ю. Назаренко) / Міністерство освіти і науки України. Львівський національний університет імені Івана Франка (2014) - 166с.
- Гвоздика // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 100. — 224 с.
- Гвоздика // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 62. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Федорончук М. М., Чорней І. І. Рід Dianthus L. (Caryophyllaceae Juss.) флори України. Таксономічний і нозологічний аналіз // Заповідна справа в Україні. — 2005. — Т. 11, № 2. — С. 9-18. Архівовано з джерела 5 червня 2019. Процитовано.
- Гвоздики (рід): інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 25 травня 2010)
- EOL [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.](Перевірено 25 травня 2010)
- Із БСЕ[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 25 травня 2010)
- Гвоздика [Архівовано 2 травня 2011 у Wayback Machine.] в Енциклопедії декоративних садових рослин [Архівовано 21 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Гвоздика в Енциклопедії садових рослин
- Андреева О. Многолетняя гвоздика в садовом дизайне. [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]