Гельмінтози
(Перенаправлено з Гельмінтоз)
| Гельмінтози | |
|---|---|
![Процес звільнення хворого від стьожкового гельмінта. Протяжність тіла гельмінта свідчить про те, що це, скоріше за все, ціп'як бичачий[1] (літографія, Ланглюм (фр. Langlumé), 1823 р.).](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:An_extremely_long_parasitical_worm_is_extracted_from_an_emac_Wellcome_V0011709.jpg) Процес звільнення хворого від стьожкового гельмінта. Протяжність тіла гельмінта свідчить про те, що це, скоріше за все, ціп'як бичачий[1] (літографія, Ланглюм (фр. Langlumé), 1823 р.). | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Причини | інфекція |
| Препарати | Ніклозамід[2], тіабендазолd[2], альбендазол[3], cambendazoled[4], emodepsided[5] і disophenold[6] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1F90 |
| МКХ-10 | B65.0-B83.0 |
| DiseasesDB | 28826 |
| MeSH | C03.335 |
 Helminthiases у Вікісховищі | |
Гельмінто́зи (англ. helminthiasis) — інфекційні паразитарні хвороби, які спричинюють гельмінти. Гельмінтози у більшості країн світового медичного простору зараховують як до паразитарних, так і до інфекційних хвороб.
- 3—е місце в світі по захворюваності серед інфекційних хвороб займають кишкові гельмінтози;
- 25 % населення Землі уражено гельмінтозами;
- за оцінками близько 100 млн. дітей мають затримку в рості та інші серйозні негаразди через гельмінтози;
- кожен житель тропіків уражений в середньому 3—4 гельмінтозами, субсахарної Африки — 2—3; Азії, Південної та Центральної Америки — 1;
- в Європі уражений щонайменше 1 гельмінтозом кожен третій житель;
- на території Україні можуть зустрічатися близько 30 гельмінтозів.
- приблизно 2 мільярди людей потерпають через геогельмінтозів по всьому світі, серед них абсолютно переважають нематодози[7];
- ентеробіоз в розвинених країнах помірного клімату уражає від 10 до 90 % населення;
- у світі хворіє на аскаридоз 1,22 мільярда людей, більше 600 тисяч помирає, переважно дітей[8];
- на трихоцефальоз хворіє близько 795 млн людей, у зоні тропіків і субтропіків інвазію виявляють у 40—50 % дитячого населення, в зоні помірного клімату — до 36 %. У деяких тропічних країнах рівень ураженості місцевого населення досягає 90 %[9];
- близько 1,4 мільярда людей в 73 країнах потенційно можуть бути заражені на лімфатичні філяріїдози, близько 120 млн хворіють, а 40 млн. людей через ці хвороби є інвалідами[10];
- на анкілостомідоз та некатороз хворіє 1,05 мільярдів жителів планети. В Індії через це економічні втрати складають 842 млн. доларів США на рік. 40 млн вагітних мають анемію через ці гельмінтози[11];
- шистосомози потенційно загрожують 700 млн. людей в світі в 78 країнах, а 249 млн. є зараженими і отримують відповідне лікування[12];
- стронгілоїдозом уражені близько 100 млн. осіб[13];
- сліпота від онхоцеркозу на сьогодні реєструється у 31-й країні Африки і 5-ти країнах Південної Америки[14]
- трематодозами уражено близько 50 млн осіб у світі[15].
В Україні офіційно щорічно реєструється 400—600 тис. захворілих, переважно на ентеробіоз й аскаридоз.
У клінічному перебігу гельмінтозів виділяють:
- Гостра фаза тривалістю від 1 тижнів до 3 місяців з можливими проявами у вигляді:
- підвищення температури тіла;
- шкірних висипань;
- лімфаденопатії;
- еозинофілії та гіпереозінофілії;
- різноманітних органних ушкоджень.
- Хронічна фаза (патогенний вплив на людський організм визначається видом, локалізацією і способом харчування гельмінта, інтенсивністю інвазії), яка проявляється:
- порушенням харчування хворого;
- анемізацією;
- механічним пошкодженням тканин у зоні паразитування гельмінта;
- алергічними і токсичними реакціями;
- зниженням загальної та місцевої реактивності;
- канцерогенною дією.
Такі виражені клінічні й лабораторні прояви спостерігаються при масивних інвазіях, серйозних супутніх захворюваннях, загальному ослабленні організму. При невеликих рівнях зараження гостра й, навіть, хронічна фази можуть перебігати малосимптомно або, взагалі, приховано.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Сучасні методи діагностики глистяних інвазій на сьогодні включають:
- мікроскопічний:
- копровоскопія з використанням різних методик:
- — нативний мазок фекалій для виявлення яєць гельмінтів;
- — товстий мазок фекалій з целофаном по Като для виявлення яєць гельмінтів;
- — після зішкрібку з періанальних складок для виявлення яєць та гострика;
- — методика липкої стрічки Грехема;
- — методика Гіммельфарба при ентеробіозі;
- — методика мікросокпії калу після попереднього збагачення флотацією чи осадженням (методики Телемана, Фюллеборна, Калантарян, Рітчі та ін.);
- — методика очищення калу детергентами (пральні порошки) від супутніх біологічних домішок;
- — методика мікроскопії консервованих мазків фекалій після очищення калу детергентами;
- виявлення живих личинок гельмінтів (закручування по Шульману, методики Бермана, Брумпта, Харада-Морі та ін.) — методика прямої мікроскопії проглотид стрічкових гельмінтів,
- методика мікроскопії на яйця дуоденального вмісту, мокротиння, сечі, крові, тощо при позакишкових гельмінтозах;
- патоморфологічний — дослідження біоптатів м'язів при трихінельозі, тканин при цистицеркозі тощо;
- цитологічний — дослідження вмісту паразитарних кіст при ехінококозі й альвеококозі;
- серологічний — різного роду серологічні реакції (РНГА, РЗК, РІФ та ін.);
- топічна діагностика — ультразвукове дослідження органів, МРТ, КТ та ін.
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Повинні відповідати наступному:
- призначення протигельмінтних препаратів необхідно проводити з урахуванням особливостей паразита;
- при масивній інвазії, особливо у дітей, щоб уникнути токсичних реакцій внаслідок масивної загибелі гельмінтів, слід починати протигельмінтну терапію з половинної дози препарату;
- терапія повинна бути комплексною, спрямованої не тільки на знищення гельмінта, але і на ліквідацію наслідків його життєдіяльності: алергічних розладів, анемії (дифілоботріоз), запалення жовчовивідних шляхів (опісторхоз) та ін.;
- лікування повинно проводиться під суворим контролем паразитологічних методів — для вирішення питання, чи відбулась повна санація хворого від гельмінта;
Синтетичні препарати поділяють на:
- засоби, що порушують функцію нервово—м'язової системи у круглих червів (піперазин, левамізол, пірантел);
- засоби, що паралізують нервово—м'язову систему у стрічкових червів й сисунів (празиквантел);
- засоби, що порушують утилізацію глюкози у різних гельмінтів (мебендазол, альбендазол);[16]
При деяких гельмінтозах на перший план виступає хірургічне лікування — при дирофіляріозі, деяких цестодозах — ехінококозі, альвеококозі, цистицеркозі тощо. При певних кишкових гельмінтозах важливим фактором в лікуванні є введення кисню усередину кишечника. Можливе використання рослинних протигельмінтних препаратів (полин цитварний квітки (Flores Cinae), пижмі квітки (Flores Tanaceti), насіння гарбуза (Semen cucurbitae)), хоча їхня ефективність менша, аніж у синтетичних препаратів.
- Ліки для вигнання глистів («умертвіння черв'яків»), описання яких містить папірус Еберса, включає серед інших компонентів і «кісточки фініків і рослини дісарт по 1/8 частини, солодкого пива — 25 частин». Пропис закінчується словами: «зварити, змішати, випити — вийде зараз». Арнольд з Віланова — один з авторів Салернського Кодексу здоров'я (Regimen Sanitatis Salernitanum) на початку XIV ст. рекомендує інший засіб: «Не цурайтесь від м'яти за те, що вона не поспішно з живота і шлунка глистів та черв'яків виганяє».
- Ібн-Сіна (980—1037) наводить такі ознаки наявності у хворого паразитичних черв'яків: слинотеча, нудота та метеоризм після їжі, скрип зубами, особливо уві сні. Для лікування «демонів» аскарид, Ібн-Сіна рекомендує пити настій цитварного полину з молоком, а від гостриків приймати оман та чистотіл з цукром, запиваючи водою. Ці рекомендації з точки зору сучасної медицини не викликають заперечень, хоча, безумовно, сучасні препарати є значно більш ефективними і менш токсичними.
- Митрополит Серафим (Чичагов), у своїх «Медицини бесідах» дає рецепт: «Дві столові ложки очищеного гарбузового насіння дрібно потовкти, і залити чотирма ложками спирту. Настоювати три дні. Процідити і приймати теж три дні. Схема прийому: по двадцять крапель настоянки на столову ложку води щогодини».
Включає комплекс заходів — санітарний благоустрій населених місць, охорона ґрунту і води від забруднення фекаліями, знешкодження нечистот, призначених для добрив, а також систематична боротьба з мухами. Сувора ветеринарна експертиза м'ясних продуктів на наявність трихінел, фін бичачого й свинячого цип'яків тощо.
Ретельне миття рук перед їжею, після відвідування туалету, контакту з землею. Ретельне миття овочів, ягід і фруктів; достатня термічна обробка м'ясних і рибних продуктів. Бажано утримуватися від купання в забруднених прісних водоймах, розташованих неподалік від пасовищ, водопоїв тварин та ін.[17]
Широка санітарна пропаганда серед населення. При появі підозри про наявність гельмінтів — звернутися до лікаря. Потрібно масове планове обстеження населення з метою виявлення та лікування інвазованих гельмінтами.
- ↑ Досягає іноді у кишечнику людей до 10 м в довжину. Протяжніше його стьожковик широкий — до 12-14 м, але він у Франції (звідки літографія) не зустрічається.
- ↑ а б NDF-RT
- ↑ Drug Indications Extracted from FAERS — doi:10.5281/ZENODO.1435999
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Inxight: Drugs Database
- ↑ Soil-transmitted helminth infections. Fact sheet N°366. Updated March 2016 [1] [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Water related diseases. Ascariasis [2] [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ World Health Organization and partners unveil new coordinated approach to treat millions suffering from neglected tropical diseases. [3] [Архівовано 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Lymphatic filariasis. Fact sheet N°102. Updated March 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Water Sanitation Health Water-related diseases. Anaemia [4] [Архівовано 11 липня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Schistosomiasis. Fact sheet N°115. Updated February 2014. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Neglected tropical diseases. Strongyloidiasis. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Onchocerciasis. Fact sheet N°374. Updated March 2014. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Foodborne trematodiases. Fact sheet N°368. Updated April 2014. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 9 листопада 2014.
- ↑ Вказані міжнародні непатентовані назви ліків, що є зареєстровані в Україні на 2016 р.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 8 листопада 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) ISBN 978-617-505-675-2 / С. 163—218
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я", 2008. — Т.1.; 2—е вид., перероб. і доп. — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9
- А. М. Бронштейн, А. К. Токмалаев. Паразитарные болезни человека. Протозоозы и гельминтозы. — Москва. Изд-во Российского Университета Дружбы Народов. — 2004 г. — 206 с. ISBN 5-209-01361-8 (рос.)
- Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.). — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)
- А. М. Зюков за участі Б. Я. Падалки. Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — 2е вид., доп. — Державне медичне видавництво УРСР. Київ. — 1947 р.— 394 с.
- Глистяні інвазії [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Глистяні інвазії [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
