Генріх-Юліан Ґай
Генріх-Юліан Ґай | |
---|---|
Народження | 10 січня 1875 |
Смерть | 3 жовтня 1936 (61 рік) |
Країна (підданство) | Королівство Польське Польська Республіка |
Навчання | Інститут цивільних інженерівd (1898) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Варшава, Мінськ і Київ |
Архітектурний стиль | неокласицизм |
Найважливіші споруди | Sviancicki Housed і Unichoŭski Housed |
Членство | Citizens' Guardd |
Генріх-Юліан Ґай у Вікісховищі |
Генріх-Юліан Ґай (пол. Henryk Julian Gaj; нар. 10 січня 1875 — пом. 3 жовтня 1936) — польський архітектор. Працював у Варшаві, кілька проєктів виконав для Києва та Мінська. Розробляв стильові форми модерну.
Народився 10 січня 1875 року у Варшаві, в Російській імперії.
1898 року закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і отримав звання інженера.
1902 року здобув друге місце на конкурсі проєктів одноповерхового житлового будинку у «свойському стилі» (конкурс варшавського Мистецького товариства)[1].
У 1906 році розробив проєкт будинку торговельної школи в Кельцях[2]. Цього ж року взяв участь у конкурсному проєкті віадука, який мав поєднувати Алеї єрусалимські з мостом на Віслі у Варшаві. Здобув третє місце[3].
Член Кола архітекторів у Варшаві. На початку грудня 1908 року у складі делегації Кола брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові[4].
У 1910 році розробив проєкт дому Товариства взаємного кредитування у Влоцлавку. Створив його для конкурсу, на якому здобув відзнаку[5].
Збудував у Варшаві ряд споруд: будинок іпотечного відділу окружного суду на вулиці Капуцинській № 6; школу Мазовецьких на 360 учнів на вулиці Кленовій № 16 (збудована до 1912 року під наглядом автора[6]); бібліотеку Красинських на вулиці Окольнік № 9/9а (співавтор — Юліуш Нагурський[7]); міську школу на розі вулиць Доброї (№ 41) і Древньої (№ 6/8); торгівельну залу на площі Казимира Великого; Державну школу залізничників на вулиці Хмільній № 88[8].
Проектував костели в Мінську та Києві.
За проектом Ґая (він отримав 1-у премію на конкурсі) у 1910-1912 роках у Києві, під керівництвом архітектора Михайла Бобрусова, у формах модерну спорудили Бессарабський критий ринок із торгівельною залою, перекритою арками[9]. Це був перший на території України критий ринок (скульптори Тетяна Руденко та Олександр Теремець).
У 1912 році збудував у Варшаві пологовий будинок[10].
У 1914 році здобув третє місце на конкурсі проєктів школи імені Сташиця у Варшаві[11].
У 1931 році розробив проєкт «клубно-житлового» будинку для працівників магістрату у Варшаві, призначений для закритого конкурсу. Не здобув призових місць[12].
Помер 3 жовтня 1936 року у Варшаві, у Польській Республіці.
-
Критий ринок у Києві, 1910.
-
Будинок Товариства забезпечення землеробів у Мінську.
- ↑ Rozstrzygnięcie konkursów // Architekt. — 1902. — № 8. — S. 95.
- ↑ Architekt. — 1906. — № 11. — S. 243—245.
- ↑ Kronika bieżąca // Przegląd Techniczny. — 1906. — № 10. — S. 108.
- ↑ Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70.
- ↑ Szkoła Mazowiecka // Tygodnik Ilustrowany. — 29 czerwca 1912. — № 26 (2746). — S. 551.
- ↑ Nowa biblioteka Krasińskich // Tygodnik Ilustrowany. — 14 grudnia 1912. — № 50 (2770). — S. 1054.
- ↑ W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.
- ↑ В. І. Тимофієнко. Ґай Генріх-Юліан // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. (дата перегляду: 30.05.2022). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Nowy szpital położniczy // Tygodnik Ilustrowany. — 20 stycznia 1912. — № 3 (2723). — S. 58.
- ↑ Konkursy // Architekt. — 1914. — № 4. — S. 72.
- ↑ Rozstrzygnięcie konkursu na gmach klubowo-mieszkalny Związku Zawodowego Pracowników Samorządowych Magistratu m. st. Warszawy // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 9. — S. 294.
- Тимофієнко В. І. Гай Генріх Юліанович // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.