Гептари
| село Гептари | |
|---|---|
| Країна |  СРСР— УРСР
|
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Овруцький район |
| Рада | Кирданівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 340 (1923) |
| Зняте з обліку | 14 лютого 1983 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°20′09″ пн. ш. 28°48′12″ сх. д.H G O |
| Карта | |
_location_map.svg)  Гептари | |
 Гептари | |
| Мапа | |
| |
Гептари (Гаптарі, Гантори, рос. Гаптары, пол. Haptary) — колишнє село в Кирданівській сільській раді Овруцького району Житомирської області Української РСР.
У 1923 році в поселенні налічувалося 340 мешканців, дворів — 75[1].
Наприкінці 19 століття — село Овруцького повіту Волинської губернії. Входило до православної парафії Преображення Господнього в Овручі[2][3].
До 1923 року входило до складу Гладковицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Товкачівської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Овруцького району Коростенської округи[4]. Розміщувалося за 3 версти від районного центру м. Овруч та за 0,5 версти від центру сільської ради с. Товкачі[1]. У 1941—44 роках — центр Гептарівської сільської управи. 11 серпня 1954 року, внаслідок об'єднання сільських рад, село підпорядковане Товкачівській сільській раді Овруцького району.
14 лютого 1983 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про розширення меж міста Овруча Житомирської області», село включене до меж м. Овруча[4].
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 117. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2024.
- ↑ Haptary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 553. (пол.)
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 313. Процитовано 7 грудня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 243, 594. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 грудня 2024.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |