Анна Герман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герман Анна Вікторія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Про українського політика див. Герман Ганна Миколаївна.
Анна Герман
Anna German
Основна інформація
Повне ім'яАнна Вікторія Герман-Тухольська
Дата народження14 лютого 1936(1936-02-14)
Місце народженняУргенч, Узбецька РСР, СРСР
Дата смерті25 серпня 1982(1982-08-25) (46 років)
Місце смертіВаршава, Польська Народна Республіка
Причина смертірак кістокd
ПохованняЕвангелістський цвинтар Варшави
Роки активності1966—1982
ГромадянствоПольща Польща
Національністьполька німецько-нідерландського походження
ВіросповіданняЦерква адвентистів сьомого дня і Менноніти в Росіїd
Професіїспівачка, композиторка, акторка, авторка-виконавиця
ОсвітаВроцлавський університет (січень 1962)
Співацький голосліричне сопрано
Інструментивокал[d]
Жанрестрадна музика, опера, романс, авторська пісня
ЧленствоSekcja Grotołazów Wrocławd
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Хрест Заслуги (Польща)
Хрест Заслуги (Польща)
БатькоEugen Hörmannd
МатиIrma Mertens-Bernerd
У шлюбі зZbigniew Antoni Tucholskid
Діти (1)Zbigniew Tucholskid
Автограф
anna-german.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

А́нна Вікто́рія Ге́рман-Тухольська (пол. Anna Wiktoria German-Tucholska; 14 лютого 1936(19360214), Ургенч, Узбецька РСР, СРСР — 26 серпня 1982, Варшава) — польська співачка, авторка пісень, композиторка та акторка.

Була дуже популярною в Польщі і в СРСР у 1960–1970-х. Відома виконанням пісень різними мовами світу, у першу чергу польською і російською. Лауреатка фестивалів у Монте-Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан-Ремо, Неаполі, В'яреджо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополі, Колобжегу, Зеленій Гурі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась в Ургенчі, Узбекистан. Її мати Ірма (до шлюбу Мартенс) — із села Великокнязівське[ru][1] Ставропольського краю. Батько — Ойґен Герман (нім. Hörmann) — бухгалтер німецького походження з Лодзі (Царство Польське), був звинувачений у шпигунстві, репресований і розстріляний НКВС у Ташкенті в 1937 році. Анну, її брата і матір депортували до Киргизії.

Вдруге мати Анни одружилася з офіцером Війська Польського на ім'я Герман Бернер, що дозволило їй 1945 року виїхати до Польщі. Там Анна вступила до Вроцлавського університету на факультет геології, але участь у студентській художній самодіяльності дозволила їй згодом стати співачкою. Дебютувала 1960 року в студентському театрі «Каламбур». Отримавши стипендію від італійського уряду, співачка на кілька місяців виїхала до Риму.

Перше визнання її пісні отримали на ІІІ Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті[pl] (1963), де вона розділила ІІ премію в категорії польських виконавців за пісню «Так мені з цим погано» (пол. Tak mi z tym źle) Генрика Клейна і Броніслава Брока, а також на Всепольському фестивалі естрадних колективів в Ольштині — за італійську пісню «Ave Maria»[2]. Справжню популярність Анні Герман принесла 1964 року пісня «Танцюючі Евридики[pl]»[3] [4] Катажини Ґертнер[pl][5] і Еви Жеменіцької: друга премія в категорії акторсько-літературної пісні на II Фестивалі польської пісні в Ополі (24–28 травня), перше місце (у місцевому кваліфікаційному турі) і третє — в Міжнародному турі на фестивалі в Сопоті. На III Фестивалі польської пісні в Ополі — перша премія в категорії артистичної пісні за пісню «Розквітну трояндою» (пол. Zakwitnę różą)[6] Катажини Ґертнер і Єжи Міллєра.

27 серпня 1967 року, перебуваючи в Італії на гастролях, потрапила в автокатастрофу і на кілька років утратила можливість виступати[7]. Повернулася на естраду в 1970 роках і здобула «Золотий диск» за довгограючу платівку «Людська доля» (пол. Człowieczy los) [6] [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]. Гастролювала у різних країнах, зокрема, сотні концертів дала у СРСР.

Могила Анни Герман у Варшаві

1972 року одружилася зі Збіґнєвим Тухольським, з яким познайомилася у 1960. Обидвоє були парафіянами церкви адвентистів сьомого дня. 27 листопада 1975 року народила сина Збіґнєва.

Померла від раку кісток у ніч з 25 на 26 серпня 1982 року. Похована у Варшаві на місцевому євангелістсько-реформатському цвинтарі[8].

2012 року до 30 річниці з дня смерті Анни Герман зняли російський біографічний серіал, створений у співпраці з Україною, Польщею та Хорватією «Анна Герман. Таємниця білого янгола»[9].

Дискографія[10]

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1966 Поёт Анна Герман (СРСР)
  • 1966 Tańczące Eurydyki
  • 1967 Recital piosenek
  • 1967 I classici della musica napoletana (Італія)
  • 1970 Człowieczy los
  • 1971 Wiatr mieszka w dzikich topolach
  • 1971 Д. Скарлатті, арії з опери «Фетіда на Скіросі» (італ. «Tetida in Sciro»)
  • 1974 To chyba maj
  • 1977 Когда цвели сады (СРСР)
  • 1978 Anna German
  • 1979 Друг-дельфин (СРСР)
  • 1980 Надежда (СРСР)
  • 1982 Последняя встреча (СРСР)
  • 1983 Niezapomniane przeboje
  • 1984 Jesteś moją miłością
  • 1987 Эхо любви (концерт 31.12.1979, СРСР)
  • 1989 Anna German
  • 1989 Znaki zapytania
  • 1990 Powracające słowa, vol. 1
  • 1990 Powracające słowa, vol. 2

Міні-платівки

[ред. | ред. код]
  • 1967 Anna German
  • 1967 Анна Герман (видавець «Международная книга», СРСР)
  • 1971 Piosenki perskie
  • 1971 Чтобы счастливым быть (СРСР)
  • 1977 Ты, только ты (СРСР)
  • 1978 Я люблю танцевать (СРСР)

Синґли

[ред. | ред. код]
  • 1967 Deszcz na szybie / Uroczysko
  • 1967 Chcę być kochaną / Cygański wóz
  • 1967 Cyganeria / Zimowe dzwony
  • 1967 Te faje desidera (Італія)
  • 1967 Gi / Prima tu Single (Італія)
  • 1967 Chi sei tu / Meglio dire di no (Італія)
  • 1969 Melodia dla synka / Jesteś moją miłością
  • 1970 Człowieczy los / Dziękuję Ci mamo
  • 1970 Gałązka snów / Trampowski szlak
  • 1970 Złociste mgły / Za grosiki marzeń
  • 1971 A mama asi como / Quadro cartas
  • 1972 Warszawa w różach / Wiatr mieszka w dzikich topolach

Музичні листівки

[ред. | ред. код]
  • 1963 Cyganeria
  • 1967 A jeżeli mnie pokochasz
  • 1969 Melodia dla synka
  • 1969 Chcę tańczyć w majową noc
  • 1970 Księżyc i róże
  • 1970 Śnieżna panienka
  • 1970 Być może
  • 1970 Człowieczy los
  • 1970 Skąd przyjdzie noc
  • 1971 Cztery karty
  • 1971 Trzeba się nam pośpieszyć
  • 1974 Gdy śliczna panna
  • 1975 Gdy śliczna panna / Lulajże Jezuniu
  • 1975 Pozwól, żeby ktoś wziął twoje serce / Moje miejsce na ziemi
  • 1978 List do Chopina
  • 1979 Tylko w tangu / Dookoła kipi lato

Касети

[ред. | ред. код]
  • 1994 Złote przeboje neapolitańskie
  • 1995 Planeta Anna, vol. 1
  • 1995 Planeta Anna, vol. 2
  • 1999 Антология советского шлягера (СРСР)

Компакт-диски

[ред. | ред. код]
  • 1991 Recital piosenek «Zakwitnę różą» (видавець «Polskie nagrania», PNCD 118)
  • 1994 Nasza ścieżka (видавець «Polskie nagrania», PNCD 280)
  • 1996 Незабытый мотив (видавець «Мелодия», Росія)
  • 1996 Лучшие песни (Росія)
  • 1998 Wiatr mieszka w dzikich topolach
  • 1998 Когда цвели сады (видавець «Мелодия», Росія)
  • 1999 Tańczące Eurydyki (серия «Galeria polskiej piosenki», видавець «Yesterday», 83098815-2)
  • 1999 Złote przeboje (серия «Platynowa kolekcja», видавець «Point Music», PM 029-2)
  • 1999 Bal u Posejdona (серия «Złota kolekcja»)
  • 2000 Российская эстрадная музыкальная энциклопедия (Росія)
  • 2000 Последняя встреча (Росія)
  • 2001 Tańczące Eurydyki
  • 2001 Recital piosenek
  • 2001 Człowieczy los
  • 2001 Wiatr mieszka w dzikich topolach
  • 2001 Domenico Scarlatti, арії з опери «Tetida in Sciro»
  • 2001 To chyba maj
  • 2001 Pomyśl o mnie
  • 2001 Любви негромкие слова (Росія)
  • 2001 Ваши любимые песни (Росія)
  • 2003 Człowieczy los
  • 2003 Золотой век русской эстрады (Росія)
  • 2003 Посидим, помолчим… (часть 1, видавець «JAM», Росія)
  • 2003 Спасибо тебе, мое сердце (часть 2, видавець «JAM», Росія)
  • 2003 Наш путь (часть 3, видавець «JAM», Росія)
  • 2003 Мы друг для друга (часть 4, видавець «JAM», Росія)
  • 2003 Верь мне, сердце (часть 5, видавець «JAM», Росія)
  • 2003 Наши любимые песни (часть 6, видавець «JAM», Росія)
  • 2004 Złote przeboje
  • 2006 Анна Герман. Танцующие Эвридики (серия «Имена на все времена», видавець «Монолит-рекордс», Росія)
  • 2006 Анна Герман (серия «Золотая коллекция Ретро», 2CD, видавець «Bomba Music», Росія)
  • 2006 Анна Герман. Романтика (серия «Золотая коллекция Ретро», 2CD, видавець «Bomba Music», Росія)
  • 2008 Золотые неаполитанские шлягеры (видавець «Квадро-Диск», Росія)
  • 2010 Анна Герман. Надежда (серия «Серебряная Мелодия», видавець «Мелодия», Росія)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1966 — Морські пригоди (пол. Marynarka to męska przygoda)
  • 1970 — Пейзаж після битви (пол. Krajobraz po bitwie) (роль американки)
  • 1970 — Пором (пісні)
  • 1970 — Баладина (пол. Balladyna) — виконання музики (спів)
  • 1970 — Щасливі острови (пол. Wyspy szczęśliwe) — композитор і виконавець своїх пісень
  • 1977 — Доля (пол. Sudba) — виконання пісні «Эхо любви»
  • 2013 — Анна Герман (біографічнй фільм) — у фільми були використані її пісні

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 1961 року приєднане до села Кочубеївське
  2. ↑ «Ave Maria». Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 13 лютого 2011.
  3. ↑ «Танцюючі Евридики» -Еврідіки
  4. ↑ [1] [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Катажина Гертнер [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] // КиноПоиск.ru, Гертнер (Gärtner) Катажина [Архівовано 14 вересня 2013 у Wayback Machine.] // нім. Gärtner — садівник
  6. ↑ [3] [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.] / [4] [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Анна Герман. Вернись в Сорренто? [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.] (Варшава, июль 1969 года). Перевод с польского Р. Белло (1985). Смоленск, «Русич», 1998.
  8. ↑ Мужчина Анны Герман Збигнев Тухольский больше не женился (російською) . gazeta.ua. 1 березня 2007. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 30 листопада 2009.
  9. ↑ [5] [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] Тамара ЗУБЕНКО. Про Анну Герман зняли фільм
  10. ↑ Для польських видань країну випуску не вказано
  11. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анна_Герман&oldid=42651086