Герман Банґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герман Банг)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Банґ
Народився20 квітня 1857(1857-04-20)[1][2][…]
Сендерборґ, Шлезвізьке герцогство, Данія
Помер29 січня 1912(1912-01-29)[1][2][…] (54 роки)
Огден, США[5]
ПохованняКладовище Вестре[3]
КраїнаКоролівство Данія
Діяльністьписьменник, журналіст, автобіограф, літературний критик

CMNS: Герман Банґ у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах
Герман Банґ

Герман Йоахім Банґ (дан. Herman Joachim Bang, 20 квітня 1857, Ассербале, Альс — 29 січня 1912, Огден, США) — данський письменник, критик, журналіст і діяч театру. Банґ відомий своїм імпресіоністський стилем.

Біографія

[ред. | ред. код]

Із старовинного роду, син пресвітеріанського священика, родич Ґрундтвіґа, рано втратив матір. Починав як журналіст. У 1880-ті роки жив за кордоном (Берлін, Відень, Майнінген, Прага). Зазнав вплив натуралізму, у літературно-критичних статтях розвивав ідеї натуралістів. Товаришував з Ібсеном. Захоплювався театром, був директором театру в Берліні, Мюнхені та Копенгагені.

Особисте життя і смерть

[ред. | ред. код]

За бажанням свого діда Олафа Лундта Банґа (Oluf Lundt Bang) з 1875 Банґ починає вивчати юриспруденцію і державну діяльність в університеті Копенгагена, маючи намір стати дипломатом. Однак у 1877 році він перериває навчання і після численних невдалих спроб в ролі актора театру починає працювати з 1878 року журналістом провідної консервативної газеті Копенгагена «Dagbladet». З 1879 року Банґ отримує посаду журналіста в газеті «Nationaltidende», яка націлена на комерсантів і чиновників. Тут у письменника з'являється можливість удосконалити таку нову форму як фейлетон або як він сам казав писати «новим і смутних чином». У рубриці «Vekslende Themaer» протягом 4 років Банґом будуть написані понад 200 недільних фейлетонів практично про все, що відбувається в Копенгагені в королівської сім'ї Кристіана IX. Дуже скоро Банґ стає значним письменником свого часу, хоча стосовно нього і існують суперечливі думки. Банґ живе життям Денді, не приховуючи свої гомосексуальні схильності, що приводить до ворожого ставлення до нього і навіть ізоляції. Його перший роман «Безнадійні покоління» викликає скандал і через «аморальність» заборонений. У автора спостерігаються часті депресії, а також епілептичні припадки як результат наркотичної залежності. Банґ помирає в поїзді в США, куди він приїхав з курсом публічних лекцій.

Похований на Західному кладовищі Копенгагена.

Творчість

[ред. | ред. код]

Основна тема Банґа — процес неухильного соціального розпаду і виродження.

Твори

[ред. | ред. код]

Перші твори Банґа були написані у формі есе, в 1880 році з'являється його перший роман під назвою «Безнадійні покоління», який однак був за «непристойність» конфіскований і заборонений. На початку своєї літературної кар'єри Банґ ще відданий натуралізму і перебуває під впливом таких авторів як Еміль Золя, Генрік Ібсен і Чарльз Дарвін. Навіть Іван Сергійович Тургенєв послужив зразком для Банґа. У своєму подальшому художньому розвитку стає Банґ творцем данського імпресіонізму, а пізніше данського декадентства. Майстерно зображує Банґ не тільки життя «незначних» людей, але й самотні жіночі образи.

Екранізації

[ред. | ред. код]

Багато творів Банґа були екранізовані. Серед екранізацій:

  • «Любов чи пристрасть», фільм А. Уральського 1917 р. за віддаленими мотивами роману «Міхаель» (не зберігся)
  • фільм «Чотири диявола» Мурнау за оповіданням із збірки «Ексцентричні новели» (1928, плівка загублена),
  • «Катінка» Макса фон Сюдова (1988),
  • «Міхаель» Теодора Дреєра,
  • «Негідник» Альфреда Гічкока.

Образ в культурі

[ред. | ред. код]

На основі біографії письменника побудований роман данського прозаїка Дорріт Віллумсен (1996, перекладений шведською і норвезькою мовами, літературна премія Північної Ради).

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Банґ Герман // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 94. — ISBN 966-692-578-8.