Перейти до вмісту

Губерт Герхард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Герхард Губерт)
Губерт Герхард
Hubert Gerhard

Голова річкового бога
Ім'я при народженні Hubert Gerhard
Народився 1545(1545)
Гертогенбос або Амстердам
Помер 1620(1620)
Мюнхен, Баварське герцогство Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність нідерландець
Громадянство  Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр малюнок, скульптура
Навчання в майстерні Джованні да Болонья, Флоренція
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1570 — 1618
Вплив північний маньєризм, раннє бароко
Працював у містах Аугсбург, Мюнхен, Інсбрук
Основні роботи скульптури, фонтанні і декоративні

Губерт Герхард (нім. Hubert Gerhard, варіанти ім'я: Роберт, Гюбрехт, Рупрехт, варіанти прізвища: Герарт, Герарді, Жирарді[1]; бл. 1540/1550 — бл. 1618/1623) — німецький скульптор доби маньєризму і раннього бароко, нідерландець за походженням.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Не збережено відомостей про ранні роки, місяць і рік народження. Рік народження зазвичай традиційно розміщають між 1540—1550 роками. Ще більше розбіжностей з містом народження — або Гертогенбос, або Амстердам. Два його родича були теж скульпторами — Хендрік Геррітс та Жерар Хендрікс (? — 1615).

Італійський період

[ред. | ред. код]

Збережені відомості, що перебував у Італії, у Венеції та Флоренції. У Флоренції роками працював Джованні да Болонья, уславлений скульптор, нідерландець за походженням. Джованні да Болонья мав у Флоренції майстерню з помічниками, гідну виконати скульптури з бронзи чи з мармуру. Швидше за все він опановував ремесло скульптора у Нідерландах, а удосконалював майстерність під керівництвом або під впливом творів Джованні да Болонья, у котрого працював і скульптор П'єтро Франкавілла, франкомовний фламандець.

Праця в Німеччині

[ред. | ред. код]

1581 року Губерт Герхард покинув Італію і відбув на працю у місто Аугсбург. Серед замовників скульптора був відомий німецький банкір і багатій Ганс Фуггер. Разом із італійським скульптором Карло Палаго Губерт Герхард працював над декором для садиби Фуггера у Кірхгаймі. Було створено близько десяти бронзових скульптур для фонтанів. Моделі для фонтанних скульптур він виготовляв із теракоти, котрі потім переводили у бронзу.

До скульптур цього періоду відноситься і скульптурна група «Венера і Марс» (в 20 ст. Баварський національний музей).

Приблизно з 1584 року він працював над створенням релігійної скульптурної групи «Архангел Михаїл перемагає диявола», в котрій вважали втілення Контрреформації. Крім того, він виконав декілька скульптур у теракоті (апостоли та пророки, а також янголи).

До 1590 року він створив комплект скульптур для декору фонтана Августа. Фонтан з його скульптурами розмістили на площі перед ратушою міста Аугсбург. Віртуозно виконані фігури були творчо зміненими моделями, створеними скульптором Джовані да Болонья для фонтана, котрий прикрасив площу у місті Болонья.

По замові курфюрста Вільгельма V він створив міфологічну скульптуру «Діана», котру згодом почали називати «Алегорією Баварії». На зламі 16-17 століть скульптор працював у містах Мергентгайм та Інсбрук. 1613 року він знову повернувся у місто Мюнхен.

Точної дати смерті скульптора не збережено, він помер близько 1620 року.

Серія теракот Пори року"

[ред. | ред. код]

Фонтан Августа

[ред. | ред. код]
Губерт Герхард. «Річковий бог», теракота, Лувр, Париж.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gerhard(t) (Gherardi, Girardi), Hubert (Hubrecht, Ruprecht, Robert) / Deutsche Biographie. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Губерт Герхард

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Juliane von Åkerman: Hubert Gerhard. In: Jürgen Wurst, Alexander Langheiter (Hrsg.): Monachia. Städtische Galerie im Lenbachhaus, München 2005, ISBN 3-88645-156-9, S. 113.
  • Dorothea Diemer: Hubert Gerhard und Carlo di Cesare. Bronzeplastiker der Spätrenaissance. 2 Bände. Deutscher Verlag für Kunstwissenschaft, Berlin 2004, ISBN 3-87157-204-7 (Jahresgabe des Deutschen Vereins für Kunstwissenschaft 2002/2003).