Горбачова Ірина Анатоліївна
| Ірина Горбачова | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Ірина Анатоліївна Горбачова |
| Народилася | 10 квітня 1988[1] (36 років) Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Росія |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Майстерня Петра Фоменка, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова |
| Роки активності | 2008 — дотепер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 3945785 |
Іри́на Анато́ліївна Горбачо́ва (нар. 10 квітня 1988) — російська акторка театру та кіно. Лауреат низки вітчизняних кіно- та театральних премій і фестивалів. Підтримала вторгнення Росії в Україну.
Ірина Горбачова народилась 10 квітня 1988 року в місті Жданов (нині Маріуполь) Донецької області, УРСР. Коли Ірині було 9 років її родина переїхала до Підмосков'я через лікування матері[2]. В дитинстві вивчала вокал та хореографію. В 2006—2010 роках навчалась у Театральному інституті імені Бориса Щукіна, на курсі Родіона Юрійовича Овчинникова. Під час навчання була задіяна у виставах Театру Вахтангова.[джерело?] Після завершення навчання грала в трупі стажерів Майстерні Петра Фоменка, а також в студії Олега Табакова як запрошена акторка у постанові «Фантазії Фар'ятьєва».[джерело?] 2008 року зіграла другорядну роль у дебютному фільмі «Індиго» режисера Романа Пригунова. 2010 року за роль у фільмі Віри Сторожевої «Компенсація» була нагороджена премією за найкращу жіночу роль на Першому Забайкальському кінофестивалі. [джерело?]
Брала участь у зйомках документального фільму про театр Петра Фоменка. Фільм було замовлено для телеканалу «Росія-К»[3]. У квітні 2016 року була номінована на престижну російську премію «Золота маска» в номінації «Найкраща жіноча роль» за виставу «Сон літньої ночі»[4]. 2016 року отримала премію «Жінка року 2016» за версією журналу «GQ»[5]. 5 грудня 2016 року Ірина Горбачова отримала «Зірку Театрала» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль Олени у виставі «Сон літньої ночі», постановником якої був Іван Поповскі з Майстерні Петра Фоменка[6]. Також відома завдяки коротким відеороликам в соціальній мережі Instagram, де її сцени-ґеґи та миттєві імпровізації переглянуло близько 1,7 млн підписників[7][8][9]. Створила танцювальний проєкт «Я танцюю по Москві», метою якого було досягнення внутрішньої свободи через танці на вулицях і в парках міста. Це мало б допомагати людям ставати відкритішими, більш жвавими та впевненими у собі.
У 3-му класі, незадовго після переїзду в Росію, в Ірини від раку померла мати. У неї є два брати: старший Денис та брат-близнюк Ігор[2].
З 2015 до 2018 року була одружена з актором Григорієм Калініним.[10]
У липні 2021 року вийшла заміж за українського музиканта Антона Савлепова.
Підтримала вторгнення Росії в Україну.: «Актриса Ірина Горбачова розповіла, що втратила друзів і чоловіка після початку спецоперації в Україні. Особистою „драмою“ вона поділилася, розмовляючи з журналісткою Мадонною Мур, передає РБК. Акторка зізналася, що після початку вторгнення Росії в Україну, яке вона підтримала, вона втратила друзів. „95% друзів відвернулися“, — заявила Горбачова. Також їй довелося розлучитися з другим чоловіком — екс-солістом українського гурту Quest Pistols Антоном Савлеповим. Горбачова пояснила, що співак не прийняв її громадянської позиції і рішення жити в Росії. Горбачова додала, що зі своєю позицією особисто вона явно визначилась: „Я частина своєї держави, я частина своєї країни. Тому вибираю тут бути і тут жити“»[11].
- «Про кохання і дружбу»
- «Страх і злидні в третій імперії» (офіціантка; Вона)
- «Прийшов чоловік до жінки» (Жінка)
- «Співробітники»
- «Пароход вдовиць» (Капа)
- «Жанна д'Арк» (Жанна)
Театр ім. Вахтангова:
- «Мадемуазель Нітуш» (учениця)
Театр А. Р. Т. О.:
- «Макбет» (леді Макбет)
- «Гіганти гори» (Діаманте)
- «Моряки і повії»
- «Останні побачення»
- «Сон літньої ночі»
- «Театральний роман (Нотатки небіжчика)»
- «Безприданниця» (Стара циганка)
- «Рудий» (Провідниця)
- «Божевільна з Шайо» (Жозефіна, божевільна з Конкорд)
- «Матуся Кураж» (Катрін Гаупт)
- 2008 — Індиго
- 2008 — Закон і порядок: Злочинний намір-3
- 2009 — Крем (84 серія) — камео
- 2010 — Компенсація — Лєна, старша донька Сергія від першого шлюбу
- 2011 — Моя божевільна родина — Галя
- 2011 — Солдатські казки Саши Чорного — Рада
- 2012 — Бідні родичі
- 2012 — Туман-2 — Ольга
- 2013 — Береги моєї мрії — Віка
- 2013 — Дві зими і три літа — Ліза
- 2013 — Нове життя — Настя Гавриліна
- 2013 — Справа честі — Анжела
- 2014 — Морські дияволи. Смерч −2 — Віра
- 2015 — Молода гвардія — Уляна Громова
- 2015 — Я умію в'язати — Вася
- 2015 — Перетворення
- 2017 — Аритмія — Катя, дружина Олега, лікар приймального відділення
- 2018 — Я худну
- 2018 — Тренер — Лара, керівниця футбольного клубу «Метеор»
- 2018 — Історія одного призначення — Софія Андріївна Толстая
- В лютому 2016 року знялась в музикальному відео Івана Дорна на пісню «Ти завжди в плюсі»[12].
- 2016 року знялася у відео на композицію «Муха» групи «Звери»[13][14]
- У вересні 2016 року знялась у відеокліпі на композицію «Танцюй зі мною» Поліни Гагаріної, де виконала роль керівниці танцювальної студії, яка допомагає своїм підопічним не тільки гарно навчитися рухатися під музику, але й вирішити низку психологічних проблем[15].
- Була гостею в епізодах російської телепередачі «Вечірній Ургант» на «Першому каналі» 1 квітня 2016 року [16][17] та у вересні 2017.[джерело?]
| Рік | Нагорода | Номінована робота | Категорія | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 2010 | Забайкальський міжнародний кінофестиваль (Чіта)[18] | Ірина Горбачова (фільм «Компенсація») | Найкраща акторка | Перемога |
| 2016 | Золота маска | Ірина Горбачова (вистава «Сон літньої ночі») | Найкраща жіноча роль | Номінація |
| 2016 | Золота маска | У складі творчої групи авторів-творців вистави (постановники: режисер, художник; а також актори — виконавці головних ролей) (вистава «Сон літньої ночі») |
Найкраща вистава. Драма | Перемога[19][20] |
| 2017 | Уральський відкритий фестиваль російського кіно (Єкатеринбург)[21] | Арітмія | Найкраща жіноча роль | Перемога |
| 2018 | Золотий орел |
Арітмія | Найкраща жіноча роль в кіно | Перемога |
- ↑ https://movie.douban.com/celebrity/1384405
- ↑ а б вМесте (2020) Ирина Горбачева [интервью] // YouTube. — 24 февраля. — Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=sE9afTaVS4w&ab_channel=вМесте [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Россия-Культура - Мастерская Петра Фоменко. Россия-Культура. Театр Петра Фоменко. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 1 лютого 2016.
- ↑ Золотая маска — Ирина Горбачева (Лучшая женская роль). Золотая маска. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 1 квітня 2016.(рос.)
- ↑ Женщина года 2016: Ирина Горбачева. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 13 березня 2018.(рос.)
- ↑ Екатерина Архипова. Аллу Демидову и Владимира Этуша «театралы» приветствовали стоя - AprilClub News. www.aprilclubnews.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 26 січня 2017.(рос.)
- ↑ Наталья Васильева (9 липня 2016). Ирина Горбачева: «Для меня вся жизнь про то, с Богом ты или нет». Известия. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
- ↑ Андрей Архангельский (27 червня 2016). «Самое смешное — когда шутка не удалась». Огонёк. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Василий Корецкий (10 жовтня2017). Ирина Горбачёва выходит на большой экран. vogue.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Звезда «Инстаграма» Ирина Горбачёва выходила замуж в чёрном платье. StarHit. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 26 січня 2016..
- ↑ Росбалт: «Поддержавшая СВО актриса Ирина Горбачева призналась, что от неё отвернулись друзья и ушёл муж» (6 января 2024)
- ↑ Иван Дорн — Ты всегда в плюсе. Иван Дорн. YouTube. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 3 березня 2016.(рос.)
- ↑ Звери — Муха. Звери. YouTube. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Музыкант снял новый клип на песню «Ты всегда в плюсе», в котором герои проходят кастинг и демонстрируют свои таланты. buro247.ru. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Полина Гагарина и Ирина Горбачёва показали действие танцевальной психотерапии (Видео). intermedia.ru. 26 сентября 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Вечерний Ургант. В гостях у Ивана - Ирина Горбачева. Вечерний Ургант. Первый канал. YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2016.(рос.)
- ↑ Первый канал встретит День смеха «Вечерним Ургантом» и «Прожекторперисхилтон». intermedia.ru. 1 квітня 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Победители Забайкальского кинофестиваля получили свои награды. zab.ru. 5 октября 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
- ↑ Александр Калягин (8 квітня 2016). Новая редакция Положения о Премии и Фестивале «Золотая Маска». Союз театральных деятелей Российской Федерации. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)(рос.) - ↑ Лауреаты премии «Золотая маска». Сезон 2014-2015 гг (рос.). «Золотая маска». Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Валерий Кичин (8 вересня 2017). Рекордная "Аритмия". Российская газета. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.(рос.)
|
- Народились 10 квітня
- Народились 1988
- Уродженці Маріуполя
- Випускники театрального інституту імені Б. Щукіна
- Лауреати премії «Золотий орел»
- Лауреати премії «Ніка»
- Лауреати премії «Золота маска»
- Акторки XXI століття
- Російські акторки
- Російські театральні акторки
- Російські телеакторки
- Акторки озвучування в Росії
- Відеоблогери Росії