Горні Мілановац
|
Горні Мілановац
Координати 44°01′16″ пн. ш. 20°27′21″ сх. д. / 44.021151666667° пн. ш. 20.455953333333° сх. д.
|
Горні Мілановац (серб. Горњи Милановац, Gornji Milanovac) — місто, розташоване в центрі Сербії. До 1859 року мала назву Деспотовац (назва річки, що протікає через місто). Сучасну назву місто отримало згідно з указом князя Милоша Обреновича.
Розкопки у Горні-Мілановац показують, що ця область була заселена вже в доісторичні часи. Виявлено залишки поселень іллірійців, фракійців (головним чином даків), в меншій кількості кельтів, готів. На горі Рудник крім старих шахтарських штолень збереглися руїни римського храму, присвяченого богині Терре. З часів Римської імперії та середньовіччя ці землі мали істотне економічне, транспортне і військове значення. Знайдено свідчення перебування на території візантійської адміністрації, пізніше вона входила до складу Середньовічного Королівства Сербія, Сербо-грецького царства, Османської імперії.[3]
Саме місто засноване у 1853 році, причому за планом австрійського інженера з Белграда.[3] Назву місто отримало за назвою річки Деспотовац, але вже у 1859 змінила назву на сучасне через указ князя Милоша Обреновича.
У 1879 відкритий вищий навчальний заклад.
У 1890 відкрита перша друкарня.
У 1892 відкрита окружна лікарня.
Під час двох світових воєн місто було окуповане та зазнало значних руйнувань. Під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році у місті постраждала тільки телевежа.
Економічне зростання міста припадає на 1920-ті роки у зв'язку з будівництвом залізниці. У 1922 відкрита кондитерська фабрика. У 1937 побудована ще одна фабрика для виготовлення лукуму та іншої солодкої продукції.
Після звільнення міста від нацистської окупації у 1945 починається індустріалізація регіону. Будується нова кондитерська фабрика (дві старі були знищенні під час бомбардувань), завод по виробництву побутового обладнання, завод по виробництву автозапчастин, хімічне виробництво тощо. На початку 1990-х через зміну політичного режиму та розпад Югославії більшість цих підприємств стали банкрутами. Виключенням став завод «Металац», як був модернізований та кондитерська фабрика, яку викупила мультинаціональна корпорація Swisslion.[4]
| Етнічні групи | Популяція | % |
|---|---|---|
| Серби | 43,453 | 97.85% |
| Цигани | 178 | 0.40% |
| Чорногорці | 81 | 0.18% |
| Македонці | 49 | 0.11% |
| Хорвати | 34 | 0.08% |
| Югослави | 31 | 0.07% |
| Інші | 580 | 1.31% |
| Разом | 44,406 |
У місті функціонують спортивні команди з баскетболу, гандболу, волейболу та звичайно футболу. Місцевий футбольний клуб «Металац» заснований у 1961 році та виступає в найвищому дивізіоні Сербії.
- ↑ а б в г https://gornjimilanovac.rs/opsti-podaci/
- ↑ https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gorni-milanovats-sarbiya
- ↑ а б Кратка историја рудничко-таковског краја [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.](серб.)
- ↑ "Swisslion" kupio "Takovo" (сербо-хорв.). В92. 06.02.2004. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2016.
- Офіційний сайт [Архівовано 17 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
- GM032.net Інтернет портал Горні Мілановац (серб.)
- Туризм Горні Мілановац [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
- Погода Горні Мілановац [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (серб.), (англ.)