Городовиков Ока Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Городовіков Ока Іванович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Городовиков.
Городовиков Ока Іванович
рос. Ока Иванович Городовиков
Народження19 вересня (1 жовтня) 1879
Мокра Єльмута, Сальський округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Смерть26 листопада 1960(1960-11-26) (81 рік)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військкавалерія
ОсвітаВійськова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби1918—1947
ПартіяРКП(б)
Звання Генерал-полковник
КомандуванняДруга Кінна армія
Війни / битвиПерша світова війна, Громадянська війна в Росії і німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви» орден Червоного Прапора
Order of the Republic
Медаль «За старанність»
CMNS: Городовиков Ока Іванович у Вікісховищі

Ока́ Іва́нович Городовико́в (1 жовтня 1879 — 26 листопада 1960) — радянський воєначальник калмицького походження, генерал-полковник (1940). Герой Радянського Союзу (1958). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Племінником О. І. Городовика був інший відомий радянський воєначальник — Басан Бадмиєвич Городовиков, син брата Бадми Івановича Городовикова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився на хуторі Мокра Єльмута на Дону у бідній селянській родині калмика Хабі Хардагі. З 8 років працював наймитом у панів, сторожив отари, прислуговував у буддійському монастирі, був помічником кухаря. Учасник Першої світової, старший унтер-офіцер.

З 1918 року в Червоній армії. Брав участь у Громадянській війні. З 1919 року у РКП(б).

Був командиром ескадрону в полку Будьонного, потім командував полком, кавалерійською бригадою 1-ї Кінної армії, 4-ю і 6-ю кавалерійськими дивізіями у складі 1-ї кінної, у липні-серпні 1920 р. — 2-ю кінною армією. Брав участь у розгромі Врангеля і Нестора Махна.

З 1925 по 1932 рік був командиром 1-го кінного корпусу Червоного козацтва

В 1932 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

З 1932 по 1938 рік на посаді заступника командувача Середньоазійським військовим округом. В 1938—1943 роках — генеральний інспектор кавалерії.

Під час німецько-радянської війни керував формуванням кавалерійських частин і з'єднань. Літом 1941 року і під час Сталінградської битви був представником Ставки Верховного Головнокомандування по використанню кавалерії.

З 1943 по 1947 рік на посаді заступника командуючого кавалерією РСЧА.

Був депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Помер 26 лютого 1960 року. Похований на Новодівичому цвинтарі у Москві.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

10 березня 1958 року Оці Івановичу Городовикову присвоєно звання Героя Радянського Союзу «за заслуги у справі створення Збройних Сил СРСР і захисту Радянської держави від ворогів і проявлений при цьому героїзм».

Також нагороджений:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Ім'ям Городовикова названі:

На станції Волноваха Донецької залізниці розміщена меморіальна дошка.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Конница прошлого и 2-я Конная в Северной Таврии.— Ташкент, 1937.
  • В рядах Первой конной: рассказы конармейца.— М.: Воениздат, 1939.
  • Конница в Отечественной войне.— М., 1942.
  • Воспоминания.— Элиста, 1969.
  • В боях и походах.— М., 1969

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Хмельницькому вже перейменували півсотні вулиць. vsim.ua. 24 лютого 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Городовиков_Ока_Іванович&oldid=42161094