Очікує на перевірку

Гладій Григорій Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Григорій Гладій)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гладій.
Григорій Гладій
Gregory Hlady
Ім'я при народженніГригорій Гладій
Інші іменаGregory Hlady
Народився4 грудня 1954(1954-12-04) (69 років)
Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
НаціональністьУкраїна Україна
ГромадянствоКанада Канада
Діяльністьактор театру, кіноактор, режисер, телеактор
Alma materРосійський університет театрального мистецтва[1] і Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності1973 — тепер. час
ДітиЄвгенія Гладій
Провідні роліРоман Шухевич «Нескорений»; Віктор Банєв «Гидкі лебеді»
IMDbnm0321587
Нагороди та премії
CMNS: Григорій Гладій
Gregory Hlady у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Григо́рій Гладі́й (англ. Gregory Hlady, нар. 4 грудня 1954, Хоростків, Тернопільська область, Українська РСР) — український та канадський актор театру та кіно, театральний режисер і педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 4 грудня 1954 року в місті Хоросткові Тернопільської області. Закінчив КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1976), заочно режисерський факультет ГІТІСу (1989, майстерня А. Васильєва). До 1983 року працював у театрах Харкова, Києва, Каунаса, у 1985—1990 — у театрі Анатолія Васильєва. З 1990-х років живе і працює у Квебеку (Канада).

Віктор Морозов, Григорій Гладій і сестри Тельнюк на концерті в Торонто

Вільно спілкується українською, російською, польською, литовською, англійською, французькою, італійською та німецькою мовами.

У фільмі «Зодіак» (1986) зіграв роль Мікалоюса Чюрльоніса — видатного литовського художника й композитора початку XX століття. Режисер фільму — Йонас Вайткус, роль Музи виконала Майя Плісецька.

У 2000 році знявся у фільмі Олеся Янчука «Нескорений», в якому виконав головну роль — генерала-хорунжого УПА — Романа Шухевича.

У 2004 році був одним з ведучих (разом з Вітою Смачелюк) українського сезону телешоу «Форт Буаяр».

У 2004 році відбулася перша постановка Гладія на українській сцені — «Істерія» за Тері Джонсоном про життя Зігмунда Фройда. Головну роль виконав Богдан Ступка.

У 2006 році виступив як режисер франко-канадського мюзиклу «Дракула: між коханням та смертю», головну роль в якому виконав відомий канадський співак Брюно Пельтьє. Серед пісень у спектаклі прозвучала українська народна пісня «Цвіте терен» у новій обробці. До первісного тексту вистави було включено кілька реплік українською мовою, які, за задумом режисера, мали передати східноєвропейський колорит. Крім того, головний персонаж мюзиклу виконував українською мовою вокальний фрагмент у стилі «козацького плачу»[3].

Протягом багатьох років співпрацює з Театром Просперо в Монреалі, де у 2016 році поставив виставу «Гравець» за Достоєвським. Раніше на сцені Просперо йшли «Танець смерті» (2012) за Стріндбергом, «Весілля» (2011) за Б.Брехтом та «Собаче серце» (2008) за Булгаковим у постановці Гладія.

Брав участь у спільному проекті з Віктором Морозовим та сестрами Тельнюк «Наш Шевченко: шлях до свободи» по містах Канади у травні — червні 2016 року.

У 2023 році Гладій виконував одну з провідних ролей у виставі самодіяльного театру «Стожари» з Монреаля за п'єсою Наталі Ворожбит «Погані дороги»[4].

Григорій Гладій в інтродукції до вистави самодіяльного театру «Стожари» з Монреаля за п'єсою «Погані дороги» Наталії Ворожбит, 2023

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Разом з українською громадою Канади брав участь у пікеті біля російського посольства у березні 2014 року.

Був ведучим на урочистому відкритті погруддя Тараса Шевченка в м. Квебеку на Алеї Поетів 31 травня 2014 року.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Театр

[ред. | ред. код]

Театральний режисер

[ред. | ред. код]

Актор театру

[ред. | ред. код]
  • 2013 «Євгеній Онєгін» / Йонас Вайткус / Lietuvos Rusų Dramos Teatras Євгеній Онєгін
  • 2009 «Трамвай Бажання» / Alexandre Marine / Théâtre du Rideau Vert Стенлі Ковальські
  • 2006 «Моцарт і Сальєрі» / Анатолій Васильєв / Турне: Амсердам і Авіньйон Сальєрі
  • 2001 «The OTHER» / Paula de Vasconcelos
  • 1995 «Горе з розуму» / Андреас Шмидт Молчалін
  • «Нельська вежа»(Дюма) / Анатолій Васильєв
  • «Ідіот» / Анатолій Васильєв
  • «Біси»(за Достоєвським) / Анатолій Васильєв
  • «Шість персонажів в пошуках автора» / Анатолій Васильєв
  • «Сьогодні ми імпровізуємо» / Анатолій Васильєв
  • 1981 «Стійкий принц» Марк Нестантінер / Молодий Театр в Києві Принц Фернандо

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гладій Григорій Степанович

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://kyivmaps.com/en/places/kievskij-nacionalnyj-universitet-teatra-kino-i-televidenia-imeni-i-k-karpenko-karogo
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #106183901X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Григорій Гладій (1954)/ 4 грудня. Пам’ятні дати.//Укрінформ, 04.12.2021. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. ↑ Сварник М. Погані дороги і добрі люди у витсаві монреальського театру «Стожари»//Новий шлях — Українські вісті, 30 червня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
 Майстер-клас Г. Гладія за «Страшною помстою» М. Гоголя, 1998 на YouTube // Chaîne de gregoryhlady. — 2011. — 29 квітня.
 Григорій Гладій: кінопроби на роль Романа Шухевича. 1999 на YouTube // Chaîne de gregoryhlady. — 2010. — 3 листопада.
 Григорій Гладій. Gregory Hlady. Григорий Гладий на ТК Тоніс на YouTube // Volodymyr Kukhar. — 2010. — 28 вересня.
Gregory Hlady/Demo Reel // Premier Role. — 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гладій_Григорій_Степанович&oldid=42399137