Яновицький Григорій Олександрович
Яновицький Григорій Олександрович | |
---|---|
![]() | |
Народження | 1897 ![]() |
Смерть | 25 червня 1964 ![]() |
Країна (підданство) | ![]() ![]() |
Навчання | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв ![]() |
Діяльність | архітектор, педагог ![]() |
Григорій Олександрович Яно́вицький (нар. 1897, Вітебськ — 25 червня 1964, Харків) — український радянський архітектор.
Народився у 1897 році у Вітебську (тепер Білорусь).
У 1918 р. закінчив Харківське художнє училище. У 1925 р. (за іншими даними — у 1926 р.) закінчив архітектурне відділення Харківського художнього інституту. Його вчителями були архітектори О. І. Ржепишевський і Л. Е. Ейнгорн[1]
Працював у харківських проектних організаціях, головним архітектором архітектурно-планувального управління Харкова, згодом Харківського відділення «Міськбудпроекту».
З 1947 р. і до кінця свого життя викладав архітектурне проєктування у художньому й інженерно-будівельному інститутах.[1]
Помер в Харкові 25 червня 1964 року.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B7_%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC_%E2%80%94_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%2C_%D1%83_%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%9A%D0%BE%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD_%D0%9C.%D0%86._%D0%B9_%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%9E.%D0%9E._-_%D1%80%D0%B0%D0%B4._%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%9F%D1%83%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%2C_54.jpg/267px-thumbnail.jpg)
Автор понад 30 проєктів, 20 яких реалізовані. За його проєктами були побудовані будівлі в Харкові, Запоріжжі, Нижньодніпровську та інших містах. Часто брав участь у різноманітних конкурсах, 19 його проєктів були відзначені преміями різного ґатунку.[1]
Серед робіт:
- в Харкові:
- проєкт готелю «Інтернаціональ» (1931—1934; відзначено золотою медаллю на Всесвітній виставці в Парижі 1937 року);
- проєкти житлових будинків, забудова районів і виселків міста (зокрема житловий будинок по вулиці Григорія Сковороди, № 54; 1937—1939);
- конкурсний проєкт «Будинку проєктів» на площі Дзержинського;
- проєкти міст Донбасу.
Автор публікацій з питань архітектури, живопису, малюнка, скульптури.
- Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 676 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 2. Soviet Avant-garde: 1917—1933. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2021. С. 130. ISBN 978-3-933713-63-6
- Проценко М. Гостиница «Интернационал»-«Харьков» - крупнейший отель Советской Украины (к 75-летию) / ХНУ імені В. Н. Каразіна // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. — 2012. — Вип. 15. — С. 205-212. — ISSN 2077-7280.
- ↑ а б в Проценко, 2012.