Перейти до вмісту

Лужницький Григорій Леонідович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Григор Лужницький)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лужницький.
Григорій Леонідович Лужницький
ПсевдоMerìjam[1]
Народився27 серпня 1903(1903-08-27)
с. Сороцьке, нині Теребовлянський район, Тернопільська область (за іншими даними — м. Львів), Україна
Помер3 березня 1990(1990-03-03) (86 років)
м. Циннемінсон, штат Нью-Джерсі, США
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина Польща Польща →  УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпоет, драматург, письменник, драматург, театральний критик, перекладач, журналіст, історик
Галузьлітература[1][1][1], драма[1][1][1], театральна критикаd[1][1][1], історія театру[1][1][1], переклад[1], журналістика[1], проза[1][1] і поезія[1][1]
Знання мовукраїнська[1][1][1]
БатькоЛеонід Лужницький
РодичіАндрій Лужницький

Гри́горій Леонідович Лужни́цький (27 серпня 1903, с. Сороцьке (за іншими даними — м. Львів), нині Теребовлянського району Тернопільської області — 3 березня 1990, м. Циннемінсон, Нью-Джерсі, США) — український вчений, поет, драматург, театральний критик, історик театру, театрознавець. Син о. Леоніда Лужницького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вчився до приходу царських військ до Львова (1915) в Академічній ґімназії, згодом приватно. В травні 1921 р. записався на студії в Українському Тайному Університеті, а в 1922 р. став засновником і членом Товариства українських католицьких письменників «Логос» та членом видавництва цієї ж назви і самостійним видавцем бібліотеки зі світової літератури під назвою «Меріяма». В Тайному Університеті Лужницький слухав виклади таких корифеїв української науки, як: Василь Щурат, Іван Белей, Кирило Студинський та Мирон Кордуба.

У березні 1922 р. Лужницький виїхав до Ґрацу на дальші студії в університеті ім. Карла Франца, а згодом перенісся по Праги, де завершив студії докторантом із «landabilem legitimus» 21 червня 1926 р. Тема його дисертації «Розвій української лірики 19-го століття».

З 1927—1931 р. працював редактором журналу «Поступ», який був у той час місячником літератури і життя.

Згодом Лужницький став молодшим співробітником Академії Наук, в мережу якої включено НТШ, а всі його члени стали її співробітниками. Членом НТШ Лужницький став ще в 1927 році. Ректор Львівського університету Кирило Студинський призначив Лужницького своїм асистентом, а Михайло Возняк — членом літературознавчої секції як спеціаліста у справах театру.

У серпні 1944 року Лужницький із родиною виїхав до Турки над Стриєм, а звідти — до Ґрацу. Як колишній студент університету, він мав змогу там працювати і 1945 року його призначено асистентом професора Фелікса Шмідта, керівника слов'янського відділу університету. У Ґрасі Лужницький отримує ступінь доктора габілітованого за працю Die Entstehung des ukrainischen Theatres і розпочинає викладацьку діяльність.

В кінці 1949 р. Лужницький переїхав із дружиною та дітьми до Філадельфії, де з 1959 по 1965 року був професором-гостем в Пенсильванському університеті, служив теж керівником Народного університету, продеканом факультету літератури УТГІ з Мюнхену (філія в Нью-Йорку). З Володимиром Дорошенком (1879—1985) та Данилом Богачевським (1890—1985) заснував Осередок Праці НТШ у Філадельфії.

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор п'єс: «Голгофа» (1934), «Камо грядеші» (1934), «Ой, Морозе, Морозенку!», «Посол до Бога» (1935), «Дума про Нечая» (1936); прозових творів: «Кімната з одним входом» (1930), «Гало, гало, напад на банк» (1935), «Товариші усміху» (1938), «0-313» (1950), «Генерал В» (1951); збірки нарисів: «Чорний сніг» (1928); збірки віршів: «Вечірні смутки» (1924); наукових праць: «Нарис сучасної галицької поезії» (1925), «Українська література в рамках світової літератури» (1961 англ. мовою)

та інших.

Драматичні твори

[ред. | ред. код]
  • Ой, Морозе, Морозенку
  • Ой, зійшла зоря над Почаєвом
  • Слово про Ігорів похід
  • Дума про Нечая
  • Гоглога
  • Камо грядеши?
  • Лицарі ночі
  • Муравлі
  • Посол до Бога
  • Жабуриння
  • Подружжня у двох помешканнях

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Історія українського театру
  • Христос як герой у візантійських і східнослов'янських літургічних містеріях
  • Літургійний театр в Україні
  • Літургійні елементи в історії українського театру
  • Театрально-соціологічні елементи в драматичній творчості Івана Франка
  • Іван Франко про завдання і цілі театру

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лужницький_Григорій_Леонідович&oldid=43767838